Рішення № 82541011, 11.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/37/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 справа № 908/374/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, 50)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Агротіс” (72454, Запорізька область, Приазовський район, с. Степанівка Перша, вул. Мартинова, 1А)

про стягнення 300392,38 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Кісь Р.Б., довіреність № 8-0.62-5/62-19 від 02.01.2019

від відповідача: Шумейко І.П., ордер ЗП № 127865 від 15.04.2019

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Агротіс” 300392,38 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Ухвалою суду від 18.03.2019, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позовної заяви без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/374/19, присвоєно справі номер провадження 18/37/19, підготовче засідання призначено на 16.04.2019; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів; підготовче засідання відкладалось на 28.05.2019; оголошувалась перерва до 11.06.2019.

В судовому засіданні 11.06.2019 за письмовою згодою представників всіх учасників справи суд перейшов до розгляду справи по суті та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на наступне. За результатом проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області виявлено факт самовільного зайняття ТОВ «Агротіс» земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 77,483 га на території Новокостянтинівської та Степанівської Першої сільських рад Приазовського району Запорізької області, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2018 № 311/0/92-18-ДК/550/АП/09/01/-18. Позивач зазначив, що дії інспектора по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 15.08.2018 № 311/0/92-18-ДК/0115П/07/01/-18 щодо наявності в діях голови ТОВ «Агротіс» ознак складу злочину, відповідальність за який передбачена ст. 197-1 КК України, оскаржені в судовому порядку. Третім апеляційним адміністративним судом за результатом перегляду в апеляційному порядку рішення Приазовського районного суду Запорізької від 06.09.2018 у справі №325/1316/18 за позовом голови ТОВ «Агротіс» ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування постанови щодо закриття справи про адміністративне правопорушення задоволено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача. В контексті ч. 4 ст. 75 ГПК України позивач звертає увагу, що обставини щодо складених за результатом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, про які йде мова у вказаній постанові апеляційного адміністративного суду, не підлягають доказуванню у даній судовій справі. За розрахунком, здійсненим на підставі пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розмір шкоди, заподіяної ТОВ “Агротіс” внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, становить 300392,38 грн. Зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача на користь держави. Посилаючись на положення ст. 112 ЗК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про охорону земель», позивач просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві проти заявлених позовних вимог заперечив та вказав на недотримання представниками позивача норм діючого законодавства при проведенні перевірки та складанні акта перевірки. Акт перевірки складено особисто інспектором, без участі будь-яких свідків, в акті відсутні результати опитування осіб, що могли б вказати на те, яка особа засіяла вказані земельні ділянки та яка особа проводила на них сільськогосподарські роботи. З акту вбачається, що інспектором не проводилося фото-, відео- фіксації результатів обстеження земель, тому неможливо перевірити результати такого візуального обстеження, та які взагалі земельні ділянки обстежувались. Акт містить посилання на візуальне обстеження земельних ділянок, при цьому не конкретизується, з чого саме інспектор зробив висновок про те, що землі обробляються саме ТОВ «Агротіс», а не іншою юридичною чи фізичною особою, та висновок про те, що землі взагалі обробляються. В акті не зазначено, яким саме документам надавалася правова оцінка інспектором під час проведення перевірки, не містяться відомості про звернення інспектора до ТОВ «Агротіс» щодо надання пояснень з питання чи використовує ця юридична особа земельні ділянки, про які йдеться в акті. Відповідач відзначив, що в акті перевірки та винесеному на його підставі приписі не вказано період, в якому, на твердженням позивача, встановлено самовільне зайняття земельних ділянок. Крім того відповідач наголосив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 0840/3534/18 визнано протиправним та скасовано припис від 20.08.2018. Вищевказаним рішенням суду встановлено, що оскаржуваний припис інспектора державного контролю від 20.08.2018 №311/0/92-18ДК/0008Пр/03/01/-18 видано ТОВ «Агротіс» в особі голови Чубенко Олександра ОСОБА_2 , як порушнику вимог земельного законодавства, який самовільно використовував земельні ділянки на території Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області загальною площею 77,4830 га., проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що саме позивач вчинив вказане порушення, матеріали справи не містять. Щодо посилання позивача на висновки суду у справі № 325/1316/18 відповідач зазначив, що в наведеній позивачем постанові зазначено про те, що перевірку фактів на предмет самовільного зайняття ТОВ «Агротіс» земельних ділянок має бути здійснено органом досудового розслідування. Оскільки вирок суду у кримінальному проваджені або ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності відсутні, висновок про наявність складу правопорушення, на що посилається позивач, є безпідставним. Також відповідач зазначив, що складені позивачем розрахунки шкоди не є актами, які є обов`язковими до виконання і які могли бути предметом окремого оскарження. При цьому звернув увагу, що акт перевірки та розрахунки розміру шкоди не збігаються між собою у визначенні функціонального призначення земельної ділянки (для ведення фермерського господарства, прибережна захисна зона), земельно-кадастрової документації не надано. Крім того відповідач вказав на використанні позивачем при розрахунку коефіцієнта « 2,5», хоча при функціональному призначення «для фермерського господарства» слід застосовувати коефіцієнт « 1». Також, у відзиві відповідачем наведено питання до позивача.

Позивач у відповіді на відзив посилання відповідача на факти, встановлені рішенням суду у справі № 0840/3534/18 заперечив, оскільки рішення не набрало законної сили і оскаржується. З поставлених відповідачем 10 питань позивач відповів на 2 питання (9, 10): коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель під час складання розрахунків застосовується як складова формули на підставі Методики та листів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про індексацію нормативної грошової оцінки землі»; коефіцієнт функціонального використання земель під час складання розрахунку розміру шкоди застосовується на підставі Методики (коефіцієнт не наведено).

У наданих 11.06.2019 письмових поясненнях позивач зазначив, що всі п`ять земельних ділянок, про які мова йде в акті перевірки, відносяться до земель сільськогосподарського призначення і з огляду на положення абз. 4 ч. 3 ст. 60 ЗК України їх можливо віднести до прибережної захисної смуги, отже, суперечності у акті перевірки та розрахунках розміру шкоди відсутні. Застосування коефіцієнту функціонального використання земель у розмірі 2,5 позивач пояснив тим, що земельні ділянки площею 77,483 га використовувались виключно з комерційною метою для вирощування сільськогосподарської продукції на площах більше 2 га з подальшим її оптовим продажем і така діяльність визнається комерційною, що передбачає застосування коефіцієнту 2,5.

Відповідач у поданих 11.06.2019 поясненнях повідомив про набрання законної сили рішенням суду у справі № 0840/3534/18 та наголосив, що наведеним рішенням встановлено відсутність доказів самовільного зайняття земельних ділянок ТОВ «Агротіс» та відсутність можливості встановити місцезнаходження наведених земельних ділянок, які були об`єктом перевірки. Стосовно використання в розрахунку коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, що встановлений листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2018, відповідач заперечує, оскільки Методика визначення розміру шкоди вказує на необхідність використання коефіцієнта Кі та відсилає до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, що втратив чинність, тобто до не чинного нормативно-правового акту, а лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2018 не є нормативно-правовими актом та носить інформативний порядок. Застосування позивачем коефіцієнту функціонального використання земель 2,5 відповідач вважає протиправним, оскільки в розрахунку вказано функціональне використання земельної ділянки: для ведення фермерського господарства, а відповідні коефіцієнти наведено в додатку 4 Методики. Згідно із додатком 4 Методики до земель комерційного та іншого призначення відносяться землі що мають використовуватися для торгівлі ТЗ та їх ремонту, оптової торгівлі та посередництва у торгівлі, роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту, готелів, фінансового посередництва, страхування, операцій з нерухомістю, діяльності у сфері інформатизації, досліджень, розробок, діяльності у сфері відпочинку, розваг, культури, спорту, індивідуальних послуг та далі за переліком. Даний перелік є вичерпним.

В ході судового засідання 11.06.2019 до закінчення судових дебатів представник відповідача надав заяву про надання дозволу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та просив на підставі п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат.

В судовому засіданні представнику позивача роз`яснено положення ч. 8 ст.129 ГПК України та вирішено питання про час і місце судового засідання з розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 15.06.2018 проведено перевірку на території Новокостянтинівської та Степанівка Перша сільських рад Приазовського району Запорізької області щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок.

За результатом проведеної 15.06.2018 перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області – головним спеціалістом Відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Цюсько П.І. виявлено факт самовільного зайняття ТОВ «Агротіс» земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 77,483 га на території Новокостянтинівської та Степанівської сільських рад Приазовського району Запорізької області та складена Акт перевірки № 311/0/92-18-ДК/550/АП/09/01-18 (надалі – акт).

В акті зазначено наступне:

- відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2304360032018 від 12.06.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 2324583900:03:003:0074, яка розташована на території Новостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, загальною площею 16,7830 га;

- земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 9,5 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324583900:03:003:0074 державної форми власності;

- земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 15,4 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324586200:02:003:0125, державної форми власності, яка розташована на території Степанівської сільської ради Приазовського району Запорізької області;

- земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 14,8 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324586200:02:003:0016, державної форми власності, яка розташована на території Степанівської сільської ради Приазовського району Запорізької області;

- земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 21,0 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324586200:02:003:0130, державної форми власності, яка розташована на території Степанівської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

- за результатами візуального обстеження земельна ділянка з кадастровим номером 2324583900:03:003:0074 загальною площею 16,7830 га, земельна ділянка без кадастрового номеру загальною площею 9,5 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324583900:03:003:0074, земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 15,4 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324586200:02:003:0125, земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 14,8 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324586200:02:003:0016, земельна ділянка без кадастрового номеру, загальною площею 21,0 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2324586200:02:003:0130 обробляються ТОВ «Агротіс» та засіяні сільськогосподарськими культурами за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Також в акті перевірки зазначено, що перелічені земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Азовського моря.

За результатами перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області – головним спеціалістом Відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 15.08.2018 складено протокол №311/0/92/-18-ДК/0115П/07/01/-18 про адміністративне правопорушення за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття ТОВ «Агротіс» в особі голови Чубенко Олександра Володимировича земельних ділянок загальною площею 77,483 га на території Новокостянтинівської та Степанівської Першої сільських рад Приазовського району Запорізької області.

Постановою від 20.08.2018 встановлено порушення вимог ст.ст. 125, 126, Земельного кодексу України, яке кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ «Агротіс» в особі Чубенка Олександра Володимировича, відповідальність за яке передбачена пунктом «б» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. Також, 20.08.2018 позивачем винесено постанову № 311/0/92-18-ДК/0005По/08/01/-18 про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області – головним спеціалістом Відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 20.08.2018 внесено припис № 311/0/92-18ДК/0008Пр/03/01/-18 ТОВ «Агротіс» в особі Чубенка О.В. , що земельні ділянки площею 77,4830 га самовільно зайняті ТОВ «Агротіс» в особі Чубенка О.В., у зв`язку із чим до порушника вжито заходи адміністративного впливу, а саме: вимога до голови ТОВ «Агротіс» - Чубенка О.В. про необхідність усунути в 30-денний термін виявлене порушення, згідно з чинним законодавством України; про виконання припису повідомити до 20.09.2018.

Позивачем складено розрахунки розміру шкоди (за земельними ділянками площею 51,200 га та 26,283 га), яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та становить 300392,38 грн.

За доводами позивача постановою Третього апеляційного адміністративного суду щодо перегляду в апеляційному порядку рішення Приазовського районного суду Запорізької від 06.09.2018 у справі № 325/1316/18 підтверджено факт самовільного зайняття ТОВ «Агротіс» земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 77,483 га на території Новокостянтинівської та Степанівської Першої сільських рад Приазовського району Запорізької області, що не потребує доведення в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та є підставою для стягнення шкоди, заподіяної ТОВ «Агротіс» внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, загальний розмір якої становить 300392,38 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди.

Приписами ст. 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода – це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди та її розмір, протиправність дій відповідача, та причинного зв`язку між шкодою позивача (держави) та протиправними діями відповідача.

Позивач позовні вимоги ґрунтує на протиправній поведінці ТОВ «Агротіс», яка полягає у самовільному користуванні земельними ділянками без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статті 156 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №0840/3534/18 визнано протиправним та скасовано припис від 20.08.2018 № 311/0/92-18ДК/0008Пр/03/01/-18. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі № 0840/3534/18 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Отже, рішення Запорізького окружного адміністративного суду 31.01.2019 у справі №0840/3534/18 набрало законної сили 30.05.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В постанові від 30.05.2019 суд апеляційної інстанції встановив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в межах даної адміністративної справи, не було надано до суду жодних доказів, в розумінні приписів ст.ст. 72-78 КАС України, які б підтверджували факт самовільного зайняття земельної ділянки, загальною площею 77,4830 га саме ТОВ «Агротіс».

Відносно висновків суду у справі № 325/1316/18 суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем з`ясовано обставини в достатньому обсязі для цілей прийняття постанови про закриття справи та передачі матеріалів до органу досудового розслідування. Однак, зауважено, що перевірку фактів на предмет самовільного зайняття ТОВ «Агротіс» в особі голови Чубенка ОСОБА_3 .В. земельних ділянок, внаслідок чого заподіяно шкоду державі у відповідному розмірі 300392.38 грн., має бути здійснено саме органом досудового розслідування, оскільки розрахований посадовою особою відповідача розмір збитків - 300392.38 грн. вказує на ознаки кримінального правопорушення.

Відтак, з зазначеного вбачається, що факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки загальною площею 77,4830 га судом у справі № 325/1316/18 не встановлювався.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» (далі – Методика).

Так, відповідно до п. 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель житлової та громадської забудови, визначається за формулою:

Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі, де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 738;

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5;

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення;

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.

Отже, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель та для земель житлової та громадської забудови за встановленими формулами, закріпленими у п. 4 Методики № 963. При цьому, складові формул для визначення розміру шкоди для земель житлової та громадської забудови та інших категорій земель є різними в залежності від категорії земель за цільовим призначенням.

При цьому, слід враховувати, що діючим законодавством визначено дві різні формули щодо розміру шкоди заподіяної землям житлової та громадської забудови та іншим категоріям земель.

Позивач в обґрунтування розміру шкоди посилається на розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, виконаний державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Із пояснень позивача та розрахунку вбачається, що розмір шкоди розрахований за формулою з використанням коефіцієнта 2,5, що застосовується для земель комерційного та іншого призначення.

В свою чергу, у розрахунках відповідач вказав, що функціональне використання земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією: для ведення фермерського господарства».

Коефіцієнти функціонального використання земель наведені у додатку 4 до Методики. Там наведено і визначення «земель комерційного та іншого використання», з якого вбачається, що такі землі мають використовуватися для: торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; оптової торгівлі та посередництва у торгівлі; роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту; готелів; фінансового посередництва; допоміжної діяльності у сфері фінансів та страхування; операцій з нерухомістю, здавання під найм без обслуговуючого персоналу; діяльності у сфері інформатизації, досліджень та розробок; послуг, які надаються переважно юридичним особам; діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту, індивідуальних послуг. Зазначений перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає. Для всіх видів використання землі, що не підпадають під будь-який описаний з наведених, передбачена графа «інші землі», з коефіцієнтом 1.

Використання землі для ведення фермерського господарства не належить до жодного з перелічених видів використання землі, тому для земель з функціональним використанням - для ведення фермерського господарства застосування коефіцієнта функціонального використання « 2,5» є протиправним.

Слід зазначити, що зазначені питання щодо встановлення категорії землі та форми власності на земельну ділянку не належать до компетенції господарського суду.

Отже, ані факт самовільного зайняття саме ТОВ «Агротіс» земельних ділянок, ані розмір заявленої позивачем до стягнення шкоди є не підтвердженим документально належними засобами доказування.

Зазначені обставини є самостійними і достатніми підставами для відмови у позові.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, в зв`язку із чим в позові відмовляється.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача повністю.

Розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу, про що заявлено 11.06.2019 представником відповідача до закінчення судових дебатів, відбудеться протягом встановленого законом строку шляхом винесення додаткового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 46, 74-80, 129, 221, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання розподілу витрат товариства з обмеженою відповідальністю “Агротіс” на професійну правничу допомогу на 18.06.2019 о 12 год. 45 хв. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4, корпус ІІ, зал № 215.

3. Визначити товариству з обмеженою відповідальністю “Агротіс” строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до 18.06.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 21.06.2019.

Суддя В.В. Носівець