Рішення № 825403, 09.07.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2007 р.

Справа № 28/166-07-3329

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат";

до відповідача Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІТЕЛ"

про стягнення 43952,52грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Пивачук Л.В. –за дорученням;

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору: позивач –Відкрите акціонерне товариство „Луцький картонно –руберойдовий комбінат”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 43 952,52 гривень з Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „РУБІТЕЛ” .

Позивач у судове засідання з’явився, надав уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача - 19 326 гривень основної заборгованості та решту вимог заявлених у позовній заяві задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено:

Між відкритим акціонерним товариством „Луцький картонно –руберойдовий комбінат” та малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „РУБІТЕЛ” 12 лютого 2007 року було укладено договір купівлі-продажу за №51-07. За умовами якого позивач /продавець/ зобов’язується продати та передати у власність відповідачу /покупцеві/ картом покрівельний, а відповідач /покупець/ в свою чергу зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість за умовами вказаного договору.

На виконання умов договору позивач відпустив товар - картон покрівельний, на загальну суму - 41 326 гривень з ПДВ, що підтверджується накладною на відпуск продукції № ЛК-0000382 від 14 лютого 2007 року, товарно-транспортною накладною за №344 від 14 лютого 2007 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей за № 918279 серії ЯМБ від 14 лютого 2007 року.

Згідно п. 2 Специфікації від 12 лютого 2007 року відповідач взяв на себе зобов'язання та на протязі 5 днів з моменту отримання товару компенсувати послуги транспорту у розмірі - 3000 гривень, які були сплачені позивачем при відправці товару.

За погоджену в Специфікації № 1 до договору № 51-07 від 12.02.07р. партію товару розрахунки повинні були здійснюватися на протязі 25 календарних днів з моменту отримання товару, отже повний розрахунок за товар отриманий по видатковій накладній ЛК - 0000382 від 14.02.07р. та послуги трансферту повинен був бути проведений до 12 березня 2007 року.

Позивач 27 березня 2007 року на адресу відповідача направив претензію з вимогою здійснити оплату суму заборгованості, яка відповідачем була залишена без розгляду.

Станом на 6 липня 2007 року відповідач провів часткову оплату за товар в сумі 22 000 гривень, сума основної заборгованості складає 19326 гривень, а також заборгованість за послуги транспорту у розмірі - 3000 гривень.

В порушення умов договору відповідач взяті зобов’язання не виконав, за отриманий товар оплату провів частково, що зумовило звернення відкритого акціонерного товариства „Луцький картонно-руберойдовий комбінат” з позовом про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій з малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „РУБІТЕЛ”.

Аналіз матеріалів справи та дослідження норм чинного законодавства дозволяє суду дійти наступних висновків :

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін, що встановлені договором купівлі-продажу за № 51-07 від 12 лютого 2007 року, регулюються загальними нормами цивільного права , щодо виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу.

Таким чином, застосування судом у даному випадку підлягають приписи ст.ст.526,527 ЦК України , згідно до чого зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору.

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченная виконання.

Згідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, згідно до ст.230 ГК України та керуючись пунктом 6.2. договору №51-07 від 12.02.2007 року, яким визначено, що за порушення покупцем /відповідачем/ строку оплати товару передбаченого в п.4.2 вказаного договору, покупець /відповідач/ сплачує позивачу /продавцю/ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу, судом застосовується штрафна санкція у вигляді пені, яка обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми несплаченого боргу за кожний день прострочення та складає 857,70 гривень. Крім того у випадку прострочення строку оплати відповідачем /покупцем/ товару передбаченого в п. 4.2. вказаного договору, більше ніж на 10 (десять) днів, відповідачем /покупцем/ сплачує позивачу /продавцю/ крім пені штраф у розмірі - 10% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару. Станом на 22 березня 2007 року несплачена сума основного боргу за товар становила - 36 326 гривень. Сума штрафу за договором складає 3 632 гривень.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані збитки і за неможливість виконання. Згідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплачує встановлений індекс інфляції, за весь час прострочення та три відсотка річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що сума позивачем нарахована вірно та складає 136,22 гривень.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Оцінюючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги доведенні повністю та підлягають задоволенню.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати , що складаються зі сплаченого державного мита 439,53 гривень та 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „РУБІТЕЛ” (код ЗКПО 13919012, 65031 місто Одеса вул..Промислова,33, р/р 26001121581 в АКБ „Мортрансгаз” м.Іллічівськ, МФО 328168) на користь Відкритого акціонерного товариства „Луцький картоно-руберойдовий комбінат” ( код ЗКПО 00292652, 43023 Волинська область місто Луцьк, вул..Карбишева,3, р/р 260043011625 в філії „Відділення Промінвестбанк м.Луцьк”, МФО 303138) основну заборгованість в сумі 19326 ( дев’ятнадцять тисяч триста двадцять шість) гривень, пеню у розмірі 857 (вісімсот п’ятдесят сім) гривень 70 копійок, штраф в сумі 3632 ( три тисячі шістсот тридцять дві) гривни 60 копійок, три відсотки річних у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень 22 копійок, державне мито у розмірі 439 (чотириста тридцять дев’ять) гривень 53 копійки, ІТЗ судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання суддею.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 10 липня 2007 року.

Суддя