Рішення № 82538902, 05.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 листопада 2018 року № 826/8424/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

за участю представника відповідача - Трембач С.В.

Харлим ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 20.04.2018 №7310 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 " у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін, встановлено строк для подання заяв по суті. Судовий розгляд відкладався за клопотання представника позивача для встановлення обставини отримання документів. У судовому засіданні, 05.11.2018, проголошено вступну та резолютивні частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ від 20.04.2018 №7310 є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з його прийняттям за відсутності правових підстав, передбачених Податковим кодексом України. У позовній заяві наголошується, що в оскаржуваному від 20.04.2018 №7310 та повідомленні від 20.04.2017 №18946/Х/26-15-42-04-27 про проведення перевірки зазначено різні правові підстави для проведення перевірки.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний від 20.04.2018 №7310 вичерпав свою дію у зв`язку з його виконанням, тому відсутні підстави для його скасування. Водночас перевірку проведено згідно з направленням від 20.04.2018 №18946/Х/26-15-42-04-27 на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яка є належною підставою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було отримано податкову інформацію від ПАТ "УкрСиббанк" про те, що ОСОБА_1 у 2016 році отримав оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) суми боргу.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було направлено позивачу лист від 29.05.2017 №5532/Х/26-15-13-04-14 щодо необхідності виконання обов`язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та декларування доходу як додаткове благо.

Позивачем надано письмові пояснення від 26.06.2017 та подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято наказ від 20.04.2018 №7310 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 тривалістю 5 робочих днів з 07.05.2018 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Зі змісту наказу вбачається, що підставами для його видання та проведення перевірки зазначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.1 статті 79, пункт 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, в зв`язку з отриманням податкової інформації щодо отриманого доходу фізичною особою-платником податків у вигляді анульованого боргу кредитором.

Головним управлінням ДФС у м. Києві сформовано повідомлення від 20.04.2018 №18946/Х/26-15-42-04-27 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , в якому зазначено про проведення перевірки на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.1 статті 79, пункт 82.2 статті 82 Податкового кодексу України.

Головне управління ДФС у м. Києві листом від 05.07.2018 №32315/Х/26-15-42-04-27 повідомлено позивача, що при оформлені наказу від 20.04.2018 №7310 було допущено орфографічну помилку в частині зазначення підстави проведення документальної позапланової невиїзної перевірки: значено підставу проведення перевірки підпункт 78.1.2 пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, повинно бути підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, яка була зазначена в повідомленні від 20.04.2017 №18946/Х/26-15-42-04-27 про проведення такої перевірки.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом. Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (78.1.4).

Згідно з абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що в оскаржуваному наказі від 20.04.2018 №7310 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки помилково визначено підставу підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, в той час як перевірку проведено відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

На думку позивача, наведена обставина є підставою для скасування оскаржуваного наказу від 20.04.2018 №7310 у повному обсязі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.03.2018 справа №820/2762/17 висловив правову позицію, за якою окремі дефекти запиту про надання інформації і наказу про призначення податкової перевірки для вирішення оспорюваного питання (скасування наказу про проведення перевірки) значення немає, оскільки відповідно до усталеної судової практики, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти Кодексу не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.

Судом зазначалось, що перед виданням оскаржуваного наказу Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено позивачу лист від 29.05.2017 №5532/Х/26-15-13-04-14 щодо необхідності виконання обов`язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та декларування доходу як додаткове благо, у відповідь на який надано письмові пояснення від 26.06.2017 та подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві. Крім того, в оскаржуваному наказі вказано, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація щодо отриманого доходу фізичною особою-платником податків у вигляді анульованого боргу кредитором, а відповідно до направлення від 20.04.2018 №18946/Х/26-15-42-04-27 перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наведені обставини, за висновком суду, дають підстави для висновку про можливість ідентифікувати зі змісту оскаржуваного наказу помилковість визначення відповідачем підстави перевірки підпункт 78.1.2 пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки визначені цією нормою підстави щодо неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звіту про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом не стосується зазначеної в оскаржуваному наказі підстави - податкова інформація щодо отриманого доходу фізичною особою-платником податків у вигляді анульованого боргу кредитором. Відтак, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного наказу в повному обсязі.

Разом з тим, визнавши допущення помилки щодо зазначення оскаржуваному наказі невідповідної правової підстави для проведення перевірки, здійснивши перевірку за іншої правової підстави, контролюючий орган не вніс зміни до оскаржуваного наказу в частині правової підстави для проведення перевірки.

На думку суду, невідповідність правової підстави для проведення перевірки в оскаржуваному наказі 20.04.2018 №7310 з урахуванням обраного позивачем способу захисту, який відповідає пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України є достатньою правовою підставою для скасування оскаржуваного наказу лише в частині визначення підставою перевірки підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (платіжне доручення від 24.05.2018 р. №0.0.1045711147.1).

Отже, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 20 квітня 2018 року №7310 "Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )" у частині визначення підставою перевірки підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п`ятдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 20 червня 2019 року.

Суддя В.А. Донець