Рішення № 82538900, 13.06.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3943/19 2/335/1600/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 ,звернувся з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго», однак протягом останнього часу не отримує заробітну плату у зв`язку з чим позивач розірвав трудовий договір з власної ініціативи відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, але вдень звільнення заборгованість з заробітної плати, розрахункові при звільненні сплачені не були. Повний розрахунок позивач отримав 14.03.2019 року. Середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 27.07.2018 року по 14.03.2019 року, із розрахунку позивача, складає 76 542 грн. 40 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.

Ухвалою судді від 12.04.2019 року прийнято до розгляду дану позовну заяву, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач ПАТ «Запоріжжяобленерго» визнає той факт, що повний розрахунок з позивачем був проведений 14.03.2019 року, проти розрахунку середнього заробітку заперечує, вважає йог помилковим оскільки розмір середнього заробітку позивача становить 390,4 грн., загальна кількість днів затримки 157, а отже середній заробіток за час затримки розрахунку становить: 390,4 (середній заробіток позивача) х 157 робочих днів дорівнює 61 298, 80 грн. Крім того, у відзиві зазначено, що підготовка позовної заяви не є складною, а тому представник відповідача просить зменшити розрахунок витрат на послуги адвоката по зазначеній справі, у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити частково, стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 27.07.2018 року по 14.03.2019 року в розмірі 62 459, 20 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., та судовий збір.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, подав відзив на позов.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ПАТ «Запоріжжяобленерго», та 27.07.2019 року був звільнений за власним бажанням, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 47 ч. 1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 ч. 1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 остаточно сплачена 14.03.2019 року, що визнано та підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 117 ч. 1 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, затримка у розрахунку була допущена за період з 30.07.2018 року по 14.03.2019 року включно та складає 157 робочих днів (27.07.2018 року – день звільнення коли повинен був бути проведений розрахунок, 14.03.2019 року день фактичного розрахунку з позивачем у період затримки розрахунку не враховується).

Згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» середній заробіток ОСОБА_1 складає – 390,40 грн.

Отже, оскільки в день звільнення 27.07.2018 року відповідач не сплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, а в повному обсязі ця заборгованість була сплачена 14.03.2019 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 30.07.2018 року по 13.03.2019 року включно, у розмірі 61 298 грн. 80 коп., з розрахунку: 157 р.д. х 390,40 грн. (середньоденна заробітна плата позивача, згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго).

При цьому, пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надані роз`яснення, що, задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 року у справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суд має визначати суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Проте в рішенні, яке перебувало на виконанні, суд не зазначив, що сума середнього заробітку стягнена без урахування (утримання) податків і зборів.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюються без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Таке відрахування податків й обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становища працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувалися б податки та збори.

Отже, згідно вказаного правового висновку, і зарплата, і середній заробіток, які стягуються судом на користь працівника з роботодавця мають зазначатись судом без виключення з них податків і зборів, які сплачуються роботодавцем під час виконання рішення суду.

За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку у розмірі 61 298 грн. 80 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі, факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією на суму 3000,00 гривень та актом прийняття-передачі наданих адвокатських послуг, а тому суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, справа не є складною, не потребує значного часу на виконання робіт, тому на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2000 гривень.

В порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 76-81, 82, 137, 141, 259, 263-265,430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 30.07.2018 року по 13.03.2019 року, у розмірі 61 298 грн. 80 коп.,яка зазначена без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів, та з якої податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень, а всього стягнути 63 298 гривня 80 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 гривні 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.В. Геєць