Рішення № 82538671, 21.06.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/347/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецької області у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із зміною прізвища після реєстрації шлюбу з гр. ОСОБА_3 06.10.2017 року паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецької області оформити та видати ОСОБА_2 , 1998 року народження у зв`язку із зміною нею прізвища із ОСОБА_4 на Тимофійчук після реєстрації шлюбу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, без передачі будь-яких даних про неї до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без від цифрованого підпису особи, без від цифрованого образу обличчя особи, без від цифрованого відбитків пальців рук, без використання будь – яких засобів ЄДДР.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із вступом в шлюб з ОСОБА_3 , вирішила носити його прізвище, про що звернулась до відповідача з проханням оформити і видати їй паспорт вигляді паспортної книжечки.

Відповідач листом відмовив у видачі такого паспорта мотивуючи тим, що паспорт виготовляється лише у формі ID-картки, що на думку позивача є протиправним.

26.04.2019 року до суду надійшов відзив Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що протиправність дій відповідачів у даному випадку відсутня оскільки, права ОСОБА_5 не були порушенні з боку працівників міграційної служби, оскільки відсутня відмова у оформленні паспорта громадянина України з боку підрозділу ДМС України. Відповідь на звернення позивача не може розглядатися, як рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України, у зв`язку із відсутністю звернення із відповідною заявою – анкетою, як того передбачає законодавство. А отже, і похідна вимога щодо оформлення паспорта громадянина України не залежно від форми не може бути заявлена, оскільки відсутнє звернення ОСОБА_6 .

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а. .с 72).

До суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження. (а. с. 69).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.10.2017 року ОСОБА_7 вийшла заміж за ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а. с. 18).

Із змісту вказаного свідоцтва вбачається, що позивачка вирішили носити спільне прізвище ОСОБА_8 .

16.10.2018 року позивач звернулася до Путильського РС УДМС України в Чернівецькій області із заявою, в якій просила видати їй у зв`язку із зміною прізвища паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. (а. с.14-15, 47-48).

24.10.2018 року розглянувши вказану заяву позивача Путильський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернівецької області листом № 851 повідомив позивача, посилаючись на наступні нормативні акти: Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямований на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України” №1474-VIII від 14.07.2016 року; Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи спеціальний статус” №5492-VI від 20.11.2012 року; Постанову Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року (із змінами і доповненнями); Закон України “Про свободу совісті та релігійних організацій №987-XII від 23.04.1991 року повідомив про те, що видачу паспорта громадянина України передбачено виключно у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм. Видача документів не передбачених законодавством є порушенням.

У зв`язку з викладеним рекомендовано ОСОБА_1 звернутись з заявою про оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм. (а.с. 12-13, 49-52).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач, звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" 18.01.2001 року №2235-III (далі - Закон № 2235-III).

Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно п. п. 1-8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини. Ці документи виготовляються і оформляються відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO, Doc. N 9303).

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Мови паспорта визначаються частиною першою статті 13 Закону України "Про засади державної мовної політики". Запис прізвища та імені (по батькові) виконується згідно із статтею 28 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Внесення додаткової інформації до паспорта може здійснюватися також на вклеюваних аркушах установленої Міністерством внутрішніх справ України форми.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.

Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт".

На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".

На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою.

Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються.

Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина.

На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів.

На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.

Записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Отже, даним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, що посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).

Абзацом а) п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону 5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і містять безконтактний електронний носій (у випадках, передбачених цим Законом) та номер бланка.

Судом встановлено, що 16.10.2018 року позивач звернулася до Путильського РС УДМС України в Чернівецькій області із заявою, в якій просила видати їй у зв`язку із зміною прізвища паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. За наслідками розгляду заяви нгадати відповідь. (а. с.14-1547-48).

24.10.2018 року розглянувши вказану заяву позивача, Путильським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Чернівецької області листом № 851 надано відповідь ОСОБА_1 , із посиланням на закони та нормативно правові акти. Із змісту відповіді видно, що відповідачем не виносилося рішення щодо відмови в оформленні паспортного документа саме ОСОБА_1 , а запропоновано звернутись із відповідною заявою.(а. с. 12-13, 49-52).

Так, відповідно до п. п. 1 п. 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (Порядок №302) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до п. 13 Порядку №302 для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Згідно з п. 23 Порядку №302 керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет та видачі паспорта, і працівників, які здійснюють функції з оформлення паспорта (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення). Керівник уповноваженого суб`єкта визначає осіб, які в межах повноважень, встановлених законодавством, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет і видачі паспорта.

Відповідно до п. 17 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII (Положення №2503-XII) для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.

Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.

Отже, вказаними нормами встановлений обов`язок, при зверненні до територіального органу/підрозділу ДМС України заявника, надати саме заяву-анкету встановленого зразка, затвердженого МВС України. У випадку ж подачі заяви-анкети працівниками міграційної служби проводитимуться дії щодо перевірки повноти поданих заявником документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, заяву-анкету встановленого зразка не було подано ОСОБА_1 до Путильського РВ УДМС України в Чернівецькій області, а подана позивачем 16.10.2018 року у довільній формі, що не відповідає вищенаведеному Порядку №302 та Положенню №2503-XII.

Одночасно, сама по собі заява, подана ОСОБА_1 до Путильського РВ УДМС України в Чернівецькій області 16.10.2018 року у довільній формі не є підставою для оформлення та видачі паспорта будь-якого зразка позивачу, у тому числі у вигляді книжечки.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України “Про звернення громадян” звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною 1 статті 15 Закону України “Про звернення громадян” передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев`ятої цієї статті.

Згідно ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Судом встановлено, що 16.10.2018 року до Путильського РВ УДМС України в Чернівецькій області звернулась із заявою в довільній формі ОСОБА_1 , в якій просила видати їй у зв`язку із зміною прізвища паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. (а. с.14-15).

З урахуванням дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідачем вищевказана заява розглянута, 24.10.2018 року надана відповідь оформлена листом вих. № 851 із посиланням на Закони, нормативно правові акти з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян".

Крім того, відповідно до п. 9 Порядку № 302 за оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, установлених законодавством. Адміністративний збір справляється у разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року.

За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.

Згідно пункту 23 Порядку № 302 керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет та видачі паспорта, і працівників, які здійснюють функції з оформлення паспорта (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення). Керівник уповноваженого суб`єкта визначає осіб, які в межах повноважень, встановлених законодавством, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет і видачі паспорта.

Пунктом 24 Порядку № 302 передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Таким чином, Порядком № 302 передбачено, що для обміну паспорта громадянина України у зв`язку із зміною прізвища, заявник подає заяву - анкету встановленого зразка, паспортний документ, що підлягає обміну, документ, що підтверджує обставини зміни прізвища, а також квитанцію про сплату адміністративної послуги.

Так, вартість адміністративних послуг у сфері міграції визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 р. № 770, відповідно до якої, у разі обміну паспорта громадянина України протягом 20 робочих днів встановлено адміністративний збір у сумі 87,00 грн., а у разі термінового обміну паспорта протягом 10 робочих днів справляється адміністративний збір у сумі 174,00 грн.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що під час звернення до Путильського РС УДМС України в Чернівецькій області 16.10.2018 року, позивач звернулась із заявою довільної форми про обмін паспорта громадянина України у зв`язку зі зміною прізвища ОСОБА_9 . При цьому, позивач до вказаної заяви не надала документа на підтвердження сплату адміністративної послуги, як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України". Із змісту довідкою відділу бухгалтерської служби, фінансування та звітності відповідача видно, адміністративний збір за оформлення та обмін паспорта громадянина України у зв`язку зі зміною прізвища від ОСОБА_10 ОСОБА_7 на рахунок УДМС України в Чернівецькій області, не надходили. (а.с. 65).

Відповідно, відповідач розглянувши вказану заяву позивача, яка не відповідала встановленим правилам, тобто не відповідала повноті поданих заявником документів, як передбачено порядком, на вимогу позивача письмово проінформував заявника про наслідку розгляду заяви, а також надав відповідь в письмовій формі.

Водночас, позивач не надала суду доказів про те, що вона у встановленому порядку використала своє право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта та надала до розгляду заяву встановленого зразка, а також документ, який підтверджує сплату адміністративної послуги, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України". (а. с. 65).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: - Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького, 25, код ЄДРПОУ 37767440).

Суддя Дембіцький П.Д.