Рішення № 82538294, 20.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 червня 2019 року справа №640/4298/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТАЙГЕР")доГоловного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС)провизнання протиправними та скасування наказів ГУ ДФС від 09 лютого 2018 року №2098 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР", від 03 березня 2018 року №3457 "Про перенесення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР", від 17 травня 2018 року №8664 "Про продовження проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР", від 25 травня 2018 року №9017 "Про поновлення проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 рокуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані накази, у зв`язку із наступним: позивач є добросовісним платником податків та вважає, що включення ТОВ "ТАЙГЕР" до плану-графіка проведення перевірок на 2018 року є безпідставним та таким, що відбулося з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством; жодних ризиків щодо несплати податків позивачем немає та не могло бути; план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік сформовано та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 22 грудня 2017 року, до якого ТОВ "ТАЙГЕР" не включено; оприлюднення оновленого плану-графіка відбулося з порушенням встановленого порядку; законодавством не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/4298/19 у порядку спрощеного провадження без виклику сторін на проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Відповідач подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив у зв`язку із тим, що ТОВ "ТАЙГЕР" включено до плану-графіка на 2018 рік шляхом проведення його коригування у лютому місяці; підприємство відібрано для включення до плану-графіка на 2018 рік у зв`язку з не проведенням протягом останніх 3-х років документальних планових перевірок та наявністю 3-х ризиків високого ступеня, перелік яких наведено у Порядку формування плану-графіка.

Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив про безпідставність тверджень відповідача, про відсутність доказів високого ступеня ризику ТОВ "ТАЙГЕР".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до наказу ГУ ДФС від 09 вересня 2018 року №2098 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на підставі плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік та з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТАЙГЕР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01 січня 2011 по 30 вересня 2017 року тривалістю 10 робочих днів з 28 лютого 2018 року.

Згідно з наказом ГУ ДФС від 03 березня 2018 року №3457 "Про перенесення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" перенесено строк розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" з 03 березня 2018 року до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

Наказом ГУ ДФС від 17 травня 2018 року №8664 Про поновлення проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" поновлено з 18 травня 2018 року проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР", строки якої були перенесені.

Відповідно до наказу ГУ ДФС від 25 травня 2018 року №9017 "Про продовження проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" продовжено строк проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" тривалістю 5 робочих днів з 30 травня 2018 року по дату завершення перевірки за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року.

Відповідно до підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначає, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.2 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За визначенням підпункту 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України план-графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок на поточний рік, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Отже, сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на 2018 рік, до якого включаються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, ДФС України зобов`язана була опублікувати до 25 грудня 2017 року.

Суд встановив, що план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік оприлюднено на офіційному веб-сайті ДФС України 22 грудня 2017 року за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/326656.html.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували, що ТОВ "ТАЙГЕР" включено до план-графіка проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік.

Більше того, сторонами визнається, що ТОВ "ТАЙГЕР" не включено до згаданого плану-графіка, що також зазначено у листі ГУ ДФС від 14 листопада 2018 року №72954/С/26-15-14-05-01-16, адресованого представнику позивача у відповідь на адвокатський запит.

ГУ ДФС зазначає, що ТОВ "ТАЙГЕР" включено до плану-графіка на 2018 рік шляхом проведення його коригування у лютому місяці.

Згідно з пунктом 1 Порядку формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524 (далі по тексту - Порядок) оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Відповідно до пункту 2 Порядку формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).

Згідно з пунктом 3 Порядку проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Разом з тим, у Податковим кодексом України та Порядком не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Крім того, суд звертає увагу, що коригування плану-графіка документальних перевірок 2018 року суперечить положенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частина перша статті 5 якого визначає, що внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частина п`ята статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачає, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

З наведених положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вбачається, що органи ДФС при здійсненні заходів контролю зобов`язані діяти з урахуванням норм цього Закону.

Стосовно посилань відповідача на наявність у ТОВ "ТАЙГЕР" ризиків високого ступеню суд зазначає, що у справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували ступінь ризику в діяльності позивача як платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що включення ТОВ "ТАЙГЕР" до плану-графіка документальних перевірок на 2018 рік шляхом коригування такого плану-графіка у лютому 2018 року суперечить нормам Податкового кодексу України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку, а тому вважає, що наказ ГУ ДФС від 09 вересня 2018 року №2098 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" підлягає скасуванню як протиправний.

Суд також погоджується із позовними вимогами про скасування решти наказів ГУ ДФС від 03 березня 2018 року №3457 "Про перенесення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)", від 17 травня 2018 року №8664 Про поновлення проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" та від 25 травня 2018 року №9017 "Про продовження проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)", оскільки ці накази прийняті за наслідками протиправних дій ГУ ДФС, тому вважаються такими, що прийняті без правоових підстав, а вказані вимоги є похідними від позовної вимоги про скасування наказу ГУ ДФС від 09 вересня 2018 року №2098 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних наказів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ТАЙГЕР" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС у м. Києві від 09 вересня 2018 року №2098 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)", від 03 березня 2018 року №3457 "Про перенесення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)", від 17 травня 2018 року №8664 Про поновлення проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)" та від 25 травня 2018 року №9017 "Про продовження проведення документальної планової перевірки ТОВ "ТАЙГЕР" (код 32306323)".

3 Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР" понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 5-Б, кв. 31; ідентифікаційний код 32306323);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39239980).

Суддя В.А. Кузьменко