Ухвала суду № 82538221, 20.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 червня 2019 року м. Київ № 640/7794/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України:

від 13 вересня 2018 року №914825/41842118 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20 липня 2018 року №2;

від 14 вересня 2018 року №916336/41842118 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08 серпня 2018 року №1;

- зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства від 20 липня 2018 року №2 та від 08 серпня 2018 року №1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання суду: уточненої позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) з зазначенням у ній складу відповідачів та змісту позовних вимог щодо кожного з них; документа про сплату судового збору у сумі 3842 грн.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача до суду подано заяву про виправлення недоліків, в якій представник товариства просив відкрити провадження у справі, оскільки зарахування судового збору у справу №640/5582/19, в якій судовий розгляд не здійснювався, обмежує доступ Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" до правосуддя. Окрім того, представником позивача до суду було подано уточнену позовну заяву.

Суд, розглянувши подані документи, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною десятою статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Представником позивача до позову долучено квитанцію від 29 березня 2019 року №ПН2649 про сплату судового збору у сумі 3842 грн. Проте згідно відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що даний платіжний документ вже був поданий позивачем раніше на підтвердження сплати судового збору при зверненні Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії (справа №640/5582/19). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України при зверненні до суду з вищезазначеною позовною заявою як за окремий об`єкт справляння судового збору.

В свою чергу, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2019 року у справі №640/5582/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" повернуто позивачу, оскільки суд дійшов висновку, що позов подано особою, яка не має право його підписувати.

Як вже було вказано вище, в заяві про виправлення недоліків представник позивача просив відкрити провадження у справі №640/7794/19 з урахуванням долученої до позову квитанції від 29 березня 2019 року №ПН2649 про сплату судового збору у сумі 3842 грн.

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об`єкти справляння судового збору визначені статтею 3 вказаного Закону. Так, згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, кожна позовна заява є окремим об`єктом справляння судового збору, і за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".

Таким чином, судовий збір, сплачений за подання одного адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі поданого тим самим позивачем до того самого суду, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості використання сплаченої в межах подачі одного позову суми судового збору при поданні іншої позовної заяви.

Натомість пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Частиною ж п`ятою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що була раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

При цьому слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватись покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків, в тому числі шляхом надання суду документа про сплату судового збору у сумі 3842 грн.

Водночас в установлений судом строк недоліки позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" в частині сплати судового збору не усунуті, а квитанція від 29 березня 2019 року №ПН2649 про сплату судового збору у сумі 3842 грн не є належним доказом сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Луганський Акумулятор-1" до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак