Рішення № 82538195, 20.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2019 року № 826/5036/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомОСОБА_1 доКиївського апеляційного адміністративного суду Державної судової адміністрації України прозобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Київського апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач - 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач - 2) про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 26.10.2014 по 28.03.2015 відповідач - 1 здійснено нарахування та виплату позивачеві заробітної плати, виходячи з посадового окладу в розмірі 1218 грн. (розмір мінімальної заробітної плати), що не відповідало положенням абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону № 2453-VІ у редакції Закону № 1697-VII у вказаний період та вимогам абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону № 192-VІІІ у період з 29.03.2015 по 08.09.2015, в силу яких розмір посадового окладу працівника апарату суду, посаду якого віднесено до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду; посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесено до попередньої категорії посад державних службовців.

Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/5036/16, закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В порядку, встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв`язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа 826/5036/16, справу розподілено між суддями повторно.

У відповідності до протоколу розподілу у справі 826/5036/16 призначено Головуючого суддю Клименчук Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2017 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання.

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником відповідача щодо задоволення позову надано заперечення з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 , на підставі наказу №324-К від 17.06.2014 року призначено на посаду секретаря судового засідання Київського апеляційного адміністративного суду, як таку, що пройшла за конкурсом.

Відповідно до наказу №390 від 21.09.2015 року позивача переведено на посаду помічника судді з 21.09.2015 року

Згідно з наявними в матеріалах справи довідками від 15.03.2016 №105 та від 23.03.2016 року № 02.7-36/162, виданої ОСОБА_1 на підтвердження того, що остання дійсно працювала у Київському апеляційному адміністративному суді з 17.06.2014 року на посаді секретаря судового засідання та з 21.09.2015 року на посаді помічника судді, заробітна плата у період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року нараховано, виходячи з посадового окладу.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі по тексту - Закон №1697-VII), яким внесено зміни до статті 144 Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Абзацом 2 п-п. 1 і абз. 3 п-п. 2 п. 13 розділу XIII Закону №1697-VII Кабінет Міністрів України зобов`язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом №2453-VІ.

З 28.03.2015 Законом №192-VІІІ затверджено нову редакцію Закону №2453-VІ, ст. 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Підпунктом 2 п. 13 Перехідних положень Закону №192-VІІІ Кабінет Міністрів України зобов`язано у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Наведене узгоджується із положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 33 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №3723-XII), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Аналогічні положення закріплено також ч. 2 ст. 8 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №108/95-ВР), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (ст. 13 Закону №108/95-ВР).

Згідно з положеннями ст. 142 Закону №2453-VІ (у редакції до 28.03.2015) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, ДСА. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (ст. 143 Закону №2453-VІ). Аналогічні правила закріплені і у ст.ст. 145, 146 Закону №2453-VІ у редакції з 28.03.2015.

З 01.01.2015 п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення, зокрема, ч. 1 ст. 144 Закону №2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а з 13.03.2015 установлено, що норми і положення Закону №2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На час існування спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі - Постанова №268), зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 09.09.2015. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абз. 2 п-п. 1 п. 13 розділу XIII Закону №1697-VII та п-п. 2 п. 13 Перехідних положень Закону №192-VІІІ обов`язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Враховуючи викладене, оскільки з 26.10.2014 по 09.09.2015 Кабінетом Міністрів України зміни до Постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону №2453-VІ та ч. 1 ст. 147 цього ж Закону у редакції з 28.03.2015 не передбачено, ДСА України, як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідач, не мала правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду, в тому числі позивачеві, поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №826/294/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 у справі за конституційним поданням Правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень ст.1, ч.ч.1, 2, 3 ст.95, ч. 2 ст.96, п.п. 2, 3, 4 ст. 116, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України, п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 9 КАС України, в системному зв`язку з окремими положеннями Конституції України, однією з ознак України, як соціальної держави, є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави. При цьому, вказаним рішенням також вирішено, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Принцип законності передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Вирішуючи даний спір, суд також врахував положення актів міжнародного права, зокрема, статтю 22 Загальної декларації прав людини, розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979, серія А, №32, у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 (заява №60669/00).

Наведене в сукупності свідчить, що нарахування та виплата Відповідачем посадових окладів у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема, у постанові від 09.03.2006 № 268, є правомірним.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем надані достатні докази на підтвердження правомірності дій, що є предметом оскарження Позивачем, що кореспондується з приписами частини першої статті 19 Конституції України. Позивач, у свою чергу, не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги щодо перерахунку заробітної плати.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Київського апеляційного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 34729486, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 3, 30), Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач 1 - Київський апеляційний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 34729486, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 3, 30)

Відповідач 2 - Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5)

Суддя Н.М. Клименчук