Рішення № 82536500, 21.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № №420/811/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

представника позивача - Дьяков В.О.,

представника відповідача - Аветюк С.В.,

представника відповідача - Яківець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» до Головного управління ДФС в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048821414 від 07.11.2018 року;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048831414 від 07.11.2018 року;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048861414 від 07.11.2018 року;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048871414 від 07.11.2018 року.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, на думку позивача, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про дефектність первинних документів між ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» та ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД», не врахував, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари-послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Наголошувалося, що наявність у ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» податкових накладних оформлених ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, при передачі ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» у фінансовий лізинг майна за договором, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було застосовано режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Податкового кодексу України. Головним управлінням ДФС в Одеській області, не було враховано, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

18 квітня 2019 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

22 травня 2019 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№10357/19 від 22.03.2019р. на позовну заяву (т.ІІІ, а.с.10-14).

Відзив обґрунтований наступним.

За результатами проведеної перевірки Головне управління ДФС в Одеській області дійшло висновку, що ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» не використовувалися комплекси для зберігання нафтопродуктів, отримані на підставі договору фінансового лізингу укладеному з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а тому, враховуючи відсутність використання підприємством вищевказаних нафтобаз для зберігання нафтопродуктів у перевіряємому періоді, взагалі відсутній зв`язок послуг користування ємностями для нафтопродуктів, нібито отриманих від ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД». При аналізі первинних документів, укладених з ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД», внаслідок фактів, які свідчать про відсутність доказу прямого зв`язку з наступною реалізацією або списанням матеріалів, перевіркою встановлена юридична дефектність первинних документів. Часткова вартість послуг у розмірі 50 400,00 гривень – взагалі не підтверджена жодним документом первинного бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, оскільки повернення матеріальних активів за договором фінансового лізингу вважається постачанням товарів, то для ТОВ «БУТАР ТРЕЙД», який повернув об`єкт фінансового лізингу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» без придбання такого об`єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування ПДВ до зворотного продажу підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» такого об`єкта на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». А тому, на думку контролюючого органу, позивач був зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою 20 % на вартість такого об`єкта та скласти податкову накладну і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних на лізингодавця.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД», зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 24.03.2015 року, за №1 072 102 0000 032082. Основний вид діяльності згідно КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (т.ІІ, а.с.20).

Судом встановлено, що 01 липня 2016 року, Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» (Лізингоодержувач), уклали договір фінансового лізингу №4Б16053ЛИ (т.ІІ, а.с.217-222).

Згідно умов договору фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01 липня 2016 року, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передав позивачеві у платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність нерухоме майно за адресами (предмет фінансового лізингу) :

- Одеська область АДРЕСА_1 . Білгород-Дністровський, вул. Портова, будинок 40-А. Загальна площа майна складає 228,5 кв.м. (контора, адміністративна будівля, пожежне депо, розливочна, вагова з навісом, трансформаторна підстанція, нежитлова будівля, лабораторії, механічна майстерня, гараж, вбиральня, мазутна насосна, гараж, резервуарний парк світлих нафтопродуктів, резервуарний парк темних нафтопродуктів, роздаточна естакада, огорожа, ворота);

- Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Зелена, буд.5. Загальна площа нерухомого майна 939,8 кв.м. (будівля, адміністративна будівля, лабораторія, КПП, насосна, пожежне депо, резервуари) (т.ІІ, а.с.223).

Згідно частини 4 договору фінансового лізингу – протягом усієї дії договору майно є власністю банка (т.ІІ, а.с.218).

15.06.2017 року, договір фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01 липня 2016 року, було достроково розірвано згідно повідомлення № Э.Upr1/3-67105 від 31.05.2017 року (т.ІІ, а.с.236).

ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» передало, а ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» прийняв на праві власності нерухоме майно, що було предметом договору фінансового лізингу, згідно Акту прийому-передачі майна від 15.06.2017 року (т.ІІ, а.с.237).

Судом встановлено, що 01.08.2016 року, між ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» (Виконавець) укладено: Договір про надання послуг № 11/01-08 (т.ІІ, а.с.139-141) та Договір про надання послуг №17/01-08 (т.ІІ, а.с.180-235).

Відповідно до умов договорів №11/01-08 від 01.08.2016 року та №17/01-08 від 01.08.2016 року, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника (письмовими або усними), надати своїми силами та засобами послуги по прийманню, розміщенню, та відпуску нафтопродуктів Замовника за адресами:

- Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул АДРЕСА_2 Портова, АДРЕСА_3 «А»;

- АДРЕСА_4 , Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Зелена, буд.5.

Замовник зобов`язується оплатити послуги, а також компенсувати витрати, що понесені Виконавцем в рамках виконання даних договорів (т.ІІ, а.с.139, 180).

Крім того, Виконавець зобов`язаний, зокрема: надавати послуги, передбачені даним Договором згідно діючих норм та вимог передбачених діючим законодавством України, здійснювати оплату всіх необхідних платежів по утриманню нафтобази, у тому числі загальновиробничих, адміністративних та комунальних витрат, пов`язаних з експлуатацією нафтобази та надати Замовнику документи, що підтверджують такі витрати; вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності нафтопродуктів; надавати Замовнику можливість проводити перевірку надання послуг, протягом всього періоду дії договору.

Розмір плати за надані послуги передбачені п. 1. договорів №11/01-08 від 01.08.2016 року та №17/01-08 від 01.08.2016 року, узгоджується сторонами у додаткових угодах до договорів. Вартість додаткових послуг по договорам, узгоджується Сторонами у додаткових угодах до договорів. Послуги, вважаються фактично наданими, з моменту підписання сторонами актів наданих послуг, обов`язок по складанню яких покладається на Виконавця. Акт наданих послуг складається останнім числом місяця, в якому надавалися послуги, та надається Замовнику не пізніше 10 днів з дати складання акту.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «БУТАР-ТРЕЙД» та ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД», під час судового розгляду справи позивачем були надані копії: додаткових угод до договорів №11/01-08 від 01.08.2016 року та №17/01-08 від 01.08.2016 року (т.ІІ, а.с.142-153, а.с.183-195), актів прийому-передачі послуг (т.ІІ, а.с.154-164, а.с.195-205) та податкових накладних (т.ІІ, а.с.165-179, а.с.206-216).

Головним управлінням ДФС в Одеській області, на підставі наказу №6690 від 05.09.2018 року, проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.03.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №767/15-32-14-14/39707294 від 17.10.2018 року (т.ІІ, а.с.39-86).

У вищевказаному акті зазначено, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області встановлені порушення ТОВ «БУТАР ТРЕЙД»:

1. п.44.1.44.2 ст.44 та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 1-е півріччя 2018 року всього у розмірі 531 100,00 грн.;

2. п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44. п.п. «а» п. 185.1 сг. 185, п. 187.6. ст. 187. п. 188.1. ст. 188, п. 198.1, п. 198.2. п 198.3. п 198.6 ст 198. п. 201.1., п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), п. 2 ст.3. п. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 966-ХІV від 16.07.1999 року, п 5, 8, 12, 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267, в результаті чого:

а) занижено податок на додану вартість на загальну суму 107 758 970,00 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 17120,00 грн., за грудень 2016 року в сумі 118,00 грн., за січень 2017 року в сумі 1186,00 грн., за лютий 2017 року в сумі 36 092,00 грн., за березень 2017 року в сумі 619,00 грн., за липень 2017 року в сумі 107 702 339,00 грн., за серпень 2017 року в сумі 106,00 грн., за вересень 2017 року в сумі 119,00 грн., за жовтень 2017 року в сумі 110,00 грн., за листопад 2017 року в сумі 110,00 грн., за грудень 2017 року в сумі 103,00 грн., за січень 2018 року в сумі 121,00 грн., за лютий 2018 року в сумі 121,00 грн., за березень 2018 року в сумі 122,00 грн.;

б) завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду/або податку, що підлягає (підлягав) бюджетному відшкодуванню (рядок 21 Декларації) за червень 2018 року у сумі 50 256,00 грн.;

в) підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних при визначенні податкових зобов`язань за липень 2017 року на суму ПДВ 107 713 086,00 грн., внаслідок чого порушено граничний термін реєстрації податкової накладної на відповідну суму ПДВ за липень 2017 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, посадовими особами органу державної податкової служби зазначено: «…перевіркою встановлено необґрунтоване віднесення до складу показників рядку 2180 «Інші операційні витрати» вартості послуг, нібито отриманих (виконаних) підприємством ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» по якому на дату проведення перевірки не надано достатній обсяг підтверджуючих документів бухгалтерського та податкового обліку, підтверджуючих доказ прямого зв`язку витрат на придбання даних послуг з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» та наступною реалізацією товарів (виконанням робіт, наданням послуг) перевіряємим підприємством…» (т.ІІ, а.с.44).

На сторінці 14 акту перевірки №767/15-32-14-14/39707294 від 17.10.2018 року, вказано: «...часткова вартість послуг у розмірі 50400 грн., нібито отриманих від контрагента ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД», та відображена підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» у складі показників рядка 2180 Звіту про фінансовий результат (форма 2-м), взагалі не підтверджена жодним документом первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки до перевірки надано вищезазначені акти приймання-передачі виконаних послуг на суму 480 700,00 (крім того ПДВ) у той час як відповідні операції відображено бухгалтерською проводкой Дт84.2«ВВ» Кт6ЗІ «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 531100 грн…» (т.ІІ, а.с.52).

Таким чином, посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про юридичну дефектність первинних документів між ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» та ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД».

Стосовно відносин позивача з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», то на думку ГУ ДФС в Одеській області, повернення матеріальних активів за договором фінансового лізингу вважається постачанням товарів, а для ТОВ «БУТАР ТРЕЙД», який повертає об`єкт фінансово лізингу банку без придбання такого об`єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування ПДВ до зворотного продажу такого об`єкту. Тому, на думку контролюючого органу, позивачем занижено податкові зобов`язання в частині не складання та не реєстрації в ЄРПН податкової накладної щодо постачання нерухомого майна на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму ПДВ 107 713 086,00 гривень.

Не погоджуючись з встановленими Головним управлінням ДФС в Одеській області порушеннями, позивачем подано заперечення на акт перевірки №767/15-32-14-14/39707294 від 17.10.2018 року, за вих. № 11 від 30.10.2018 року (т.ІІ, а.с.87-92) .

За результатами розгляду заперечень ТОВ «БУТАР ТРЕЙД», ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення №15620/10/15-32-14-14-10 від 06.11.2018 року, про залишення акту перевірки - без змін (т.ІІ, а.с.93-113).

На підставі Акту перевірки №767/15-32-14-14/39707294 від 17.10.2018 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області було винесено:

1.податкове повідомлення-рішення №0048821414 від 07.11.2018 року, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 531 100,00 грн. (т.ІІ, а.с.114);

2. податкове повідомлення-рішення №0048831414 від 07.11.2018 року, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 50 256,00 грн. (т.ІІ, а.с.115);

3. податкове повідомлення-рішення №0048861414 від 07.11.2018 року, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 53 856 543,00 грн., за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 107 713 806,00 грн. (т.ІІ, а.с.116);

4. податкове повідомлення-рішення №0048871414 від 07.11.2018 року, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на 134 698 712,00 грн. (основний платіж - 107 758 970,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 26 939 742,00 грн.) (т.ІІ, а.с.117).

22.11.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» на адресу Державної фіскальної служби України було подано скаргу №14 на вищевказані податкові повідомлення-рішення (т.ІІ, а.с.118-124).

Проте, за результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення за №2132/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.ІІ, а.с.126-138).

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Як зазначалося судом, на підставі акта перевірки №767/15-32-14-14/39707294 від 17.10.2018 року та з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечення платника податків №15620/10/15-32-14-14-10 від 06.11.2018 року, Головне управління ДФС в Одеській області, дійшло висновку про завищення ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за перше півріччя 2018 року на 531100,00 гривень, та винесено податкове повідомлення-рішення №0048821414 від 07.11.2018 року.

Як зазначено у вищевказаному акті перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій з ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД». Зокрема, зазначалося: «…перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду вказані нафтобази не використовувалися підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» для зберігання нафтопродуктів. Згідно наданих до перевірки документів, зберігання нафтопродуктів здійснювалось у резервуарах нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» та інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на підставі права власності або тих, що використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Також встановлено, що майно одного з вищевказаних комплексів для зберігання нафтопродуктів, розташованого у м. Білгород-Дністровський, протягом перевіряємого періоду частково надавалось підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» в оренду ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 . Про це свідчить акт приймання-передачі б/н від 01.02.2017 року, до договору оренди №01-02-17 від 01.02.2017 року, згідно якого ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» (Орендодавець) передав, а фізична особа-підприємець Власенко ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 (Орендар) прийняв в строкове платне орендне користування майно, яке розташоване на території нафтобази за адресою: АДРЕСА_4 область АДРЕСА_1 . Білгород АДРЕСА_5 , вул. Лазо № АДРЕСА_3 «а» (побутове приміщення (вагову) площею 15,2 кв.м.; оперативну площадку площею 400 кв.м. Слід зазначити, що згідно п.1.2. даного договору оренди №01-02-17 від 01.02.2017 року, вказано, що Майно знаходиться у користуванні Орендодавця у відповідності до Договору фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01.07.2016 року, укладеного між ТОВ «Бутар Трейд» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Орендодавцю надано право передавати Майно в оренду. Таким чином, враховуючи наявність вищевказаних нафтобаз у періоді з 01.07.2016 року по 15.06.2017 року, на балансі ТОВ «БУТАР ТРЕЙД», враховуючи відсутність використання підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» вищевказаних нафтобаз для зберігання нафтопродуктів у перевіряємому періоді, взагалі відсутній зв`язок послуг користування ємностями для нафтопродуктів, приймання, розміщення, відпуску та відвантаження нафтопродуктів, нібито отриманих від ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД», з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «БУТАР ТРЕЙД»…» (т.ІІ, а.с.13-14).

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0048821414 від 07.11.2018 року, доводиться податковим органом висновком про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД».

Враховуючи висновки Головного управління ДФС в Одеській області, суд зазначає, що згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з наданням послуг.

Суд наголошує, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що згідно договору фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01 липня 2016 року, додатку №1 до договору фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01 липня 2016 року, нерухоме майно за адресою м. Білгород-Дністровський, вул. Лазо №40 «а», (побутове приміщення (вагову) площею 15,2 кв.м.; оперативну площадку площею 400 кв.м.) - ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» не передавалося (т.ІІ, а.с.223).

Договором фінансового лізингу №4Б16053ЛИ від 01 липня 2016 року, позивачу передано майно за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Портова, будинок 40-А. Загальна площа майна складає 228,5 кв.м. (контора, адміністративна будівля, пожежне депо, розливочна, вагова з навісом, трансформаторна підстанція, нежитлова будівля, лабораторії, механічна майстерня, гараж, вбиральня, мазутна насосна, гараж, резервуарний парк світлих нафтопродуктів, резервуарний парк темних нафтопродуктів, роздаточна естакада, огорожа, ворота). Що підтверджується й актом прийому-передачі майна (т.ІІ, а.с.229).

Суд звертає увагу, що назви вулиць розташування нерухомого майна є різними, проте, суд зазначає, що розпорядженням Білгород-Дністровського міського голови №32 від 19.02.2016 року «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», вул./пров. Лазо перейменовано у вулицю/провулок Портова (вий) (т.ІІІ, а.с.21), проте площі та характеристики майна у договорах №4Б16053ЛИ від 01 липня 2016 року та №01-02-17 від 01.02.2017 року – є різними.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача, щодо нереального характеру правовідносин ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» з ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД», підставою для яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось відповідачем, що рух фінансових активів між ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» та ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, які також були надані контролюючому органу під час проведення перевірки (т.ІІІ, а.с.).

Крім того, на виконання договорів про надання послуг №11/01-08 від 01.08.2016 року та 17/01-08 від 01.08.2016 року, у підтвердження господарських операцій, під час судового розгляду справи позивачем було надано додатки до Додаткових угод договорів №11/01-08 та №17/01-08, з узгодженими розшифровками витрат понесених ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» по утриманню нафтобаз, зокрема: заробітної плати працівників, нарахування на ФОП, комунальних платежів та інших послуг, що прямо передбачено п.2.2.3 вищевказаних договорів (т.ІІІ, а.с.23-45).

Суд наголошує, що з наданої Головним управлінням ДФС в Одеській області інформації не вбачається, що ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» є суб`єктом фіктивного підприємництва, яке не здійснює та не має об`єктивної можливості здійснювати господарську діяльність.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до складу витрат по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення. А тому, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048821414 від 07.11.2018 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 531 100,00 гривень – підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048831414 від 07.11.2018 року, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 50 256,00 гривень, суд зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі по тексту - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 11 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою ст. 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів міститься в абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу норм п.п. 44.1, 44.2 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

В акті перевірки №767/15-32-14-14/39707294 від 17.10.2018 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області зазначено, що «…часткова вартість послуг у розмірі 50 400,00 гривень, нібито отриманих від контрагента ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД» та відображена підприємством ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» у складі показників рядка 2180 Звіту про фінансовий результат (форма-2-м), взагалі не підтверджена жодним документом первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки до перевірки надано вищезазначені акти приймання-передачі виконаних послуг на суму 480 700,00 гривень (крім того з ПДВ) у той час як відповідні операції відображено бухгалтерською проводкой Дт84.2 «ВВ» Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 531 100,00 гривень…» (т.ІІ, а.с.52).

При цьому, як зазначив відповідач, до перевірки замість оригіналів двох актів надано лише копії, не завірені оригінальними підписами посадових осіб та печатками підприємств, вказані копії не було розглянуто перевіркою у якості первинних документів та встановлена юридична дефектність первинних документів між ТОВ «БУТАР ПЛЮС» та ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙД».

Поміж іншим, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Під час судового розгляду справи, ТОВ «БУТАР-ТРЕЙД» зазначалося, що контролюючий орган дійшов висновку хибного висновку про завищення позивачем від`ємного значення, що підлягає відшкодуванню у сумі 50256,00 гривень та пояснив, що сума наданих послуг за серпень 2016 року по договору №11/01-08 у сумі 25200,00 гривень (у тому числі ПДВ 4200,00 гривень) та по договору №17/01-08 у розмірі 25200,00 гривень (у тому числі ПДВ 4200,00 гривень), які разом складають 50400,00 гривень, не входять до загальної суми по податковим накладним з тієї причини, що ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» став платником податку на додану вартість лише з 01 вересня 2016 року (т.ІІІ, а.с.99-100).

Також позивачем до суду було надано Акти прийому-передачі виконаних послуг за договором №11/01-08 від 01.08.2016 року за серпень-вересень 2016 року (т.ІІІ, а.с.89-92,113-117).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням свободи в наданні доказів і у доведенні перед судом переконливості, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення Головним управлінням ДФС в Одеській області №0048831414 від 07.11.2018 року, винесене протиправно, а тому, підлягає скасуванню.

Крім того, відсутність окремих первинних документів, як і їх дефектність, не є свідченням нереальності господарських операцій, якщо зі змісту та сукупності інших документів можливо встановити зміст та обсяг виконаних господарських операцій.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048871414 від 07.11.2018 року, яким ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» збільшено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на 134 698 712,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу).

Слід зазначити, що за Цивільним кодексом України (стаття 806 ЦК України), за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 Цивільного кодексу України та законом. За своєю правовою природою договір лізингу відноситься до договорів про передання майна у користування.

Тобто, договір лізингу є різновидом договору майнової оренди. Тому загальні положення про оренду застосовуються і до договорів лізину з урахуванням вимог, встановлених спеціальним законодавством про лізинг.

За Податковим кодексом України, під фінансовим лізингом (орендою) розуміється господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов`язаних з правом користування та володіння об`єктом лізингу (підпункт «б» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу).

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

- об`єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов`язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об`єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об`єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об`єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об`єкта лізингу або перевищує її;

- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном «строк фінансового лізингу» слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов`язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов`язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю), та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Таким чином, якщо банки та інші фінансові установи здійснюють передачу майна у фінансовий лізинг (у тому числі здійснюють зворотну передачу у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно), то такі операції є постачанням товарів.

Згідно з абзацом другим пункту 197.12 статті 197 Податкового Кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов`язань за договором кредиту (позики).

Отже, у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи:

- застосовують режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Податкового Кодексу до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов`язань за договором кредиту (позики);

- нараховують податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового Кодексу, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту;

- нараховують податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених пунктом 189.15 статті 189 Кодексу.

На підтвердження обставин набуття ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» нерухомого майна за адресами: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Портова, 40 «А», Одеська область, Захарівський район, смт. Затишшя, вул. Зелена, буд.5., у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно позивачем надані інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.ІІІ, а.с.65-71).

Крім того, згідно отриманих ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» відповідей на запити, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , при передачі у фінансовий лізинг майна за договором №4Б16053ЛИ від 01.07.2016 року, банком застосовано режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Податкового Кодексу України (т.ІІ, а.с.240-242).

Таким чином, оскільки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по договору фінансового лізингу передано позивачу майно, яке набуто ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, тобто, ця операція звільнена від оподаткування податком на додану вартість та банком не визначалися податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а позивачем не формувався податковий кредит за цією операцією, при повернення такого майна від ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у позивача не виникають зобов`язання зі сплати податку на додану вартість, а банк не повинен формувати податковий кредит.

В даному випадку, до спірних правовідносин можливо застосувати положення п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, які передбачають, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням пункту 197.12 статті 197 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0048871414 від 07.11.2018 року, яким ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» збільшено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на 134 698 712,00 гривень, винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048861414 від 07.11.2018 року, яким до позивача застосований штраф за не реєстрацію податкової накладної з визначеними зобов`язаннями з податку на додану вартість за операцією з повернення майна банку, воно також є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Однак, оскільки операція між позивачем та Банком з повернення майна звільнена від оподаткуванням податком на додану вартість та податкова накладна за такою операцією не надається отримувачу майна, в даному випадку до позивача не може бути застосований штраф за не реєстрацію податкової накладної.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ТОВ «БУТАР ТРЕЙД» було сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 гривень, згідно платіжного доручення №379 від 25 січня 2019 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва 72, код ЄДРПОУ 39707294) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048821414 від 07.11.2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048831414 від 07.11.2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048861414 від 07.11.2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048871414 від 07.11.2018 року – задовольнити.

Податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048821414 від 07.11.2018 року – визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048831414 від 07.11.2018 року – визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048861414 від 07.11.2018 року – визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048871414 від 07.11.2018 року – визнати протиправними та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУТАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39707294) понесені судові витрати у розмірі 19210,00 гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 21 червня 2019 року.

Суддя Балан Я.В.

.