Рішення № 82536390, 29.05.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2421/18

Провадження по справі № 2/305/214/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участю секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26 січня 2018 року вона уклала із відповідачем, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" договір добровільного страхування майна, яке використовується у підприємницьких (комерційних) цілях. У відповідності до умов договору, останній діє з 00:00 год. 31 січня 2018 року по 24:00 год. 30 січня 2019 року. Застрахованим майном є: будівля (приміщення); конструкція, інженерні комунікації; оздоблення і обладнання, враховуючи ліміт відповідальності страховика, у п.5.10 договору; зовнішнє оздоблення і обладнання будівлі (приміщення); офісне обладнання, побутова техніка, меблі, предмети інтер`єру, господарський інвентар, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля шашличної та сауни. Внаслідок стихійного явища 27.02.2018, в застрахованому майні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , сталася пожежа. На виконання вимог договору, вона 01.03.2018 звернулася до відповідача із заявою про настання страхового випадку внаслідок пожежі та виплату страхового відшкодування. Листами від 15.05.2018, за №17-10/5714 та за № 17-10/5715, відповідач проінформував її та наголосив, що страхова компанія завжди ретельно й об`єктивно розглядає всі події, у результаті яких піддаються ризику майнові інтереси їх клієнтів. Цими ж листами відповідач висловив співчуття на наголосив, що не кожну подію, у результаті якої нанесений збиток застрахованому майну, можна віднести до страхового випадку, передбаченому договором страхування. За результатами такого «ретельного й об`єктивного розгляду», відповідач посилаючись на п/п.9.3., 9.3.14., 15.1, 15.9. договору, прийшов до висновку, що згідно довідки про пожежу Рахівського відділення поліції ГУНП України в Закарпатській області від 06.03.2018 - слід відмовити у виплаті страхового відшкодування. 16 липня 2018 року, вона повторно звернулась до відповідача із заявою про здійснення виплати страхового відшкодування в якій ґрунтовно показала необхідність належного виконання зобов`язання. В поданій нею заяві наголошено, що Рахівський відділ поліції Тячівського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, листом за №1458 від 06.03.2018 повідомив начальника центру клієнтського сервісу ПрАТ «СК «Провідна» філії в м. Ужгород, ОСОБА_2 , що згідно акту про пожежу встановлено, що ймовірна причина пожежі - несправність пічного опалення. На час укладання договору будь-яких зауважень чи застережень стосовно монтажних робіт, стану технічного забезпечення будівель, каналів пічного опалення їхнього стану тощо з боку відповідача - не було. Натомість, відповідач, в порушення вимог п.19.1. договору її заяву - залишив без розгляду. 25 липня 2018 року, її представником, відповідачу було надіслана пропозиція про врегулювання спору в досудовому порядку щодо виконання умов договору добровільного страхування майна від 26.01.2018. В даній пропозиції було наголошено на врегулювання непорозуміння шляхом переговорів, а у випадку їх ухилення буде замовлено пожежно-технічне дослідження (експертиза) та подано позов до суду щодо виконання зобов`язання за умовами договору страхування. В черговий раз, відповідач, в порушення вимог договору, пропозицію її представника залишив без розгляду. Відповідач вимог підпункту 12.3.4. договору не виконав та умисно у відповідях на заяву про виплату страхового відшкодування наголосив, що згідно з довідкою про пожежу Рахівського відділення поліції ГУНП України в Закарпатській області від 06.03.2018, встановлено, що причиною пожежі, що виникла в крівлі житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , є несправність пічного опалення. Отже, пожежа виникла внаслідок несправності (дефекту) пічного опалення, шо відноситься до виключень зі страхових випадків передбачених договором страхування. Договором, встановлено, що загальний розмір страхової виплати складає 400 000 грн., з яких: будівля (приміщення), у тому числі, конструкція; інженерні комунікації; оздоблення і обладнання - 250000 грн.; за меблі, предмети інтер`єру, господарський інвентар - 150 000 грн. Всупереч вимогам підпункту 14.1.9, відповідач не зажадав проведення експертного висновку, а взяв до уваги акт про пожежу складений особами, що мають навички гасіння пожежі, а не встановлення причин виникнення пожежі. Її представником була подана заява до Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС про проведення пожежно-технічного дослідження. За результатами експертного дослідження від 30.11.2018, причиною виникнення пожежі в кафе (колибі) є джерело відкритого вогню, внаслідок пошкодження (переломлення) металевої труби димоходу опалювального каміну під час поривів вітру (обірвання кріплення, розтяжок). Вважає, що реальна вартість втраченого майна становить 166123,6 гривень, що доказується рахунками, чеками та накладними, які у вигляді копій додаються до позову. За умовами договору, обчислювальний розмір пені становить 50832,72 гривень, (166123,6 гривень - сума втраченого майна * 0,1% - страхове відшкодування пені у розмірі 0,1 % простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 10.2.3. договору) = 166,12 гривень * 306 днів, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 = 50832,72 гривень). Витрати на демонтаж, монтаж, ремонт становлять 34000 гривень, що стверджується показаннями майстрів. На підставі наведеного просила стягнути з відповідача на її користь: страхове відшкодування в розмірі 166123 гривень; пеню в розмірі 50832,72 гривень; витрати на демонтаж, монтаж та ремонт в розмірі 34000 гривень; витрати на проведення пожежного дослідження в розмірі 4219,20 гривень та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_3 від 05.02.2019, відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.03.2019. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

19.03.2019, представник ПрАТ "СК Провідна", ОСОБА_4 М.П. з порушенням встановленого судом строку, надіслав електронною поштою відзив на позовну заяву.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_5 , позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Зазначив, що 26.01.2018 між позивачем ОСОБА_1 (надалі - Страхувальник) та ПрАТ «СК «Провідна» (надалі - Страховик,) було укладено Договір добровільного страхування майна фізичних осіб і відповідальності перед третіми особами ПРОВІДНА БУДИНОК «Універсал» № 11/1167949/0710/18 (надалі - Договір МФО). 26.01.2018 між позивачем ОСОБА_1 (Страхувальник) та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (Страховик), було укладено Договір добровільного страхування майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО» № 11/1175404/0710/18 (надалі - Договір БІЗНЕС «МАЙНО», а разом - Договори страхування). Об`єктом страхування за Договорами страхування є майнові інтереси ОСОБА_6 , що не суперечать законодавству України і пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном - житловий будинок, домашнє майно, будівля (приміщення) нежитлового призначення, офісне обладнання, побутова техніка, меблі, предмети інтер`єру, господарський інвентар що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 01.03.2018, позивач звернувся до відповідача із заявами про факт настання події, яка сталась 27.02.2018 із застрахованим майном (житловим будинком, нежитловою будівлею - кафе, сауна, шашлична), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - пошкодження пожежею. В заявах позивач власноручно описала обставини події та повідомила, що внаслідок великого вітру, іскра з димоходу впала на дерев`яне перекриття і зайнялася пожежа. З метою з`ясування причин та обставин події та на виконання вимог ст.20 ЗУ «Про стахування» Страховиком було вжито заходів щодо оформлення всіх необхідних документів та 07.03.2018 в присутності позивача, із застосуванням фотозйомки проведено огляд домогосподарства, що підтверджується Актами огляду від 07.03.2018, відповідно до яких зафіксовано перелік пошкоджень та ступінь пошкоджень застрахованого майна, підписаного позивачем без зауважень.

Згідно з довідкою про пожежу Рахівського відділення поліції ГУНП України в Закарпатській області від 06.03.2018, встановлено, що причиною пожежі, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 Франка АДРЕСА_2 , Закарпатської області є несправність пічного опалення. Враховуючи, що пожежа виникла внаслідок несправності (дефекту) пічного опалення, що відноситься до виключень зі страхових випадків передбачених Договором страхування, керуючись ст.26 Закону України «Про Страхування», відповідач - ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» повідомив позивача листами 17-10/5714 та №17-10/5715 від 30.03.2018 про відмову у визнанні даної події страховим випадком та відсутність правових підстав для виплат страховою відшкодування за даною подією. Вважає, що підписавши договір, позивач підтвердила свою обізнаність щодо їх змісту і дала згоду на їх застосування, не висловивши будь-яких заперечень щодо передбачених цими правилами прав та обов`язків страховика і страхувальника, а також щодо інших умов страхування. Разом з тим, позивач скріпивши договір страхування своїм підписом погодилася, що прийняте рішення щодо визнання події страховим чи не страховим випадком буде визначатись з урахуванням умов, передбачених в розділі 8 договору страхування. Стосовно наданого позивачем до суду висновку експертного дослідження №10-83/18 від 30.11.2018, вважає, що зазначений висновок не може прийматись судом до уваги, оскільки в ньому відсутня інформація про погодні умови (сильний вітер), які були в день події. Надані позивачем рахунки не можуть прийматись судом до уваги, враховуючи наступне. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» з метою визначення розміру завданої позивачу шкоди звернулася до незалежного суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «АЙ ЕКСПЕРТ» для проведення експертизи по визначенню розміру збитку, завданого позивачу. Таким чином, в разі визнання страховиком заявленої позивачем події страховим випадком, розрахунок розміру шкоди проводився би наступним чином. По Договору МФО (страхова справа № 2300209056): 17942.00 грн. (за оздоблення) + 8418,00 грн. (за конструктивні елементи) = 26360,00 грн. Розрахунки проведені згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості майнового збитку 23/0219 від 19.02.2019. По Договору БІЗНЕС «МАЙНО» (страхова справа № 2300209058) 19 414.00 грн. (за оздоблення) + 70 979,00 грн. (за конструктивні елементи) - 6000.00 грн. (франшиза згідно п.5.3. Договору БІЗНЕС «МАЙНО») = 84393,00 грн. Розрахунки проведені згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості майнового збитку № 22/0219 від 19.02.2019. Оскільки страховиком було прийнято рішення про визначення збитків на підставі висновку експертизи суб`єкта оціночної діяльності, тому рахунки та акти виконаних робіт не можуть прийматись до уваги. Крім того, надані позивачем рахунки не визначають розмір витрат на ремонт з урахуванням зносу частин, що замінюються, відповідно до вимог п.13.3.3 Договору. Також позивачем невірно розрахований розмір нені. По Договору страхування МФО пеня: 26 360.00 *0.01% = 2.64 * 306 днів = 807,84 грн. (п.12.1.3 Договору). По Договору ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО» пеня: 84 393.00 * 0.1% = 84.39 * 306 - 25 823,34 грн. (п.10.2.3 Договору). Отже, якби заявлена позивачем подія була б визнана страховиком (відповідачем) страховим випадком, то загальний розмір пені становив би 26 631,18 грн., а не 50 832.72 грн., як заявлено позивачем. Враховуючи вищевикладене, відповідач ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» вважає, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать законодавству та умовам Договору страхування, а тому - такими, що не підлягають задоволенню.

22.03.2019 (реєстрація канцелярію суду) до суду надійшло клопотання від представника ПрАТ "СК Провідна", Лукашенко М.П., в якому останній просив поновити строк для подання відзиву на позов та залучити його з додатками до матеріалів справи. Клопотання мотивував тим, що строк для подання відзиву було пропущено у зв`язку зі складністю справи, недостатністю часу для підготовки відзиву та подання необхідних доказів на підтвердження важливих обставин по справі, які можуть вплинути на правову оцінку судом заявлених позовних вимог.

У підготовчому засіданні 03.04.2019, представником позивача ОСОБА_7 , подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач у відзиві на позов хоч і не визнає позовні вимоги, однак в додаток до відзиву подає звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку № 22/0219 від 19.02.2019 та звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку № 23/0219 від 19.02.2019. Отже, відповідач зазначеними звітами про незалежну оцінку вартості майнового збитку, визнає настання страхового випадку, і водночас невиконання ним умов договору страхування. Просив звернути увагу, що звіти про незалежну оцінку вартості майнового збитку складався з 27.02.2018 по 19.02.2019. Ним, дійсно в заявах про настання страхової події, що подавались відповідачу, описувались обставини за якими «внаслідок великого вітру іскра з димоходу впала на дерев`яне перекриття і зайнялася пожежа». По суті, за результатами експертного дослідження від 30.11.2018, причиною виникнення пожежі в кафе (колибі) є джерело відкритого вогню внаслідок пошкодження (переломлення) металевої труби димоходу опалювального каміну під час поривів вітру (обірванням кріплення, розтяжок). Отже, причиною пожежі став природній фактор, а не помилки у проектуванні, будівництві, монтажі, неякісного виконання робіт або дефектів (недоліків) матеріалів», на які посилається відповідач у листах від 15.05.2018. Відповідач не заперечує, що ним 07.03.2018, із застосуванням фотозйомки проведено огляд домогосподарства, що підтверджується актами огляду від 07.03.2018, відповідно до яких зафіксовано перелік пошкоджень та ступінь пошкоджень застрахованого майна. Водночас, як видно із викладу обставин у відзиві на позов, відповідач не зумів спростувати умови виконання договору страхування. Відповідач не тільки не дотримався вимог умов договору страхування, але в порушення п.19.2. не провів переговорів щодо причин винекнення пожежі та не надав відповіді на її заяви. Відповідач не навів жодного аргументу вказаного у п.8.1.6. та розділі 9 Договору страхування, за яким би останній не міг відшкодувати збиток, завданий внаслідок стихійного явища. Із розділу 5 договору страхування видно, що страхова сума становить 400 000,00 грн. (п. 5.3. Договору), а безумовна франшиза становить 6000, 00 грн. Безумовна франшиза за умовами договру страхування означає, що страховий збиток за будь-яких умов завжди відшкодовується за відрахуванням встановленого відсотка франшизи. Тобто, це означає, що збиток, розмір якого не перевищує 6 000 грн. за кожним страховим випадком, не спричиняє страхової виплати, а збиток в розмірі більше 6 000 тис. грн. за кожним страховим випадком спричиняє виплату страхового відшкодування. У відзиві на позов відповідач посилаючись на п.15.2.6. Договору страхування майна фізичних осіб наголошує, що страховик може замовити проведення експертизи суб`єктом оціночної діяльності. У такому разі розмір витрат на відновлення визначається на підставі висновку (акта) експертизи. За розрахунками, які подає відповідач, згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості майнового збитку № 22/0219 від 19.02.2019 та звітом про незалежну оцінку вартості майнового збитку № 23/0219 від 19.02.2019, по договору майна фізичних осіб (страхова справа № 2300209056) розмір витрат становить - 26360,00 грн., а за Договором бізнес «майно» (страхова справа № 2300209058) розмір витрат становить 84393,00 грн. Таку пропозицією відповідача можна було б розглядати, якби останній відразу запропонував виплату при настанні страхового випадку. У відзиві на позов, відповідач посилається на п.13.3.3 Договору страхування БІЗНЕС «МАЙНО» у відповідності до якого, розмір поточної вартості витрат стосується пошкодження застрахованого майна, в той же час відповідач замовчує про знищене застраховане майно. Отже, за умовами Договорів страхування відшкодуванню підлягає пошкоджене та знищене застраховане майно в розмірі 166123,6 грн.. Враховуючи викладене, вважає, що відповідачем ПрАТ «СК «Провідна», не спростовані доводи наведені ними в позовній заяві.

Ухвалою суду від 03.04.2019, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.05.2019 (реєстрація канцелярію суду) від представника ПрАТ "СК Провідна", Лукашенко М.П. до суду надійшло заперечення на відповідь.

В запереченні на відзив представник відповідача зазначив, що позивач вважає, що причиною пожежі став природній фактор, а не несправність пічного опалення, як зазначено в довідці про пожежу Рахівського відділення поліції ГУНП України в Закарпатській області від 06.03.2018. Однак, відповідно до п. 8.2.1, розділу 8 Договору ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО», під страховим ризиком в переліку подій із ризику «Стихійні явища», згідно Договору мається на увазі: сильний вітер (буря шторм, ураган), вихор. Під сильним вітром (бурею, штормом, ураганом) розуміється дуже сильний вітер, швидкість якого становить від 17/сек. (від 8 балів за шкалою Бофота). Відповідно до п.п.11.1.2.2, 12.1.5 Договору ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО», у разі настання події за ризиками «Стихійні явища», Страхувальник зобов`язаний надати довідку з Державної служби надзвичайних ситуацій України або Гідрометцентру із описом відповідних природних подій на дату настання події в районі події. Аналогічні положення містить і Договір МФО (п.п. 9.22 та 14.1.7.2 Договору). Отже, Договорами страхування визначено, що таким видом страхового ризику «стихійні явища» є не просто вітер, а дуже сильний вітер (буря шторм, ураган), швидкість якого становить від 17 м/сек (від 8 балів за шкалою Бофота), що страхувальник повинен підтвердити відповідними документами (довідкою Годрометцентру із описом відповідних природних подій на дату настання події в районі події). Однак позивач зазначених доказів на підтвердження настання такого ризику не надав, отже заявленого позивачем стихійного явища не було. Крім того, у наданому позивачем до суду висновку експертного дослідження № 10-83/18 від 30.11.2018 відсутня інформація про погодні умови (сильний вітер), які були в день події, у зв`язку з чим, зазначений висновок не може прийматись судом до уваги. Отже довідкою про пожежу Рахівського відділення поліції ГУНП України в Закарпатській області від 06.03.2018, вірно встановлено, що причиною пожежі, є саме несправність пічного опалення, а не стихійне явище. Надані позивачем рахунки не можуть прийматись судом до уваги, враховуючи наступне. В рамках розслідування даної події та з метою визначення розміру завданої позивачу шкоди відповідач звернувся до незалежного суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «АЙ ЕКСПРТ» для проведення експертизи по визначенню розміру завданого позивачу збитку. При цьому, позивач не надав належних доказів того, що вартість витрат на відновлення застрахованого майна дорівнює чи перевищує вартість цього майна на дату завдання збитків. Оскільки страховиком було прийнято рішення про визначення збитків на підставі висновку експертизи суб`єкта оціночної діяльності, тому рахунки та акти виконаних робіт не можуть прийматись до уваги. Крім того, надані позивачем рахунки не визначають розмір витрат на ремонт з урахуванням зносу частин, що замінюються, відповідно до вимог п. 13.3.3 Договору. З наданого позивачем відзиву вбачається плутання понять умовної та безумовної франшизи, оскільки в своїх поясненнях позивач наводить тлумачення умовної, а не безумовної франшизи. В укладеному між позивачем та відповідачем договорі передбачена саме безумовна франшиза, тому при розрахунку розміру страхового відшкодування розмір цієї франшизи в будь-якому випадку віднімається від розміру шкоди. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать законодавству та умовам Договору страхування, а тому - такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з`явилися. Від позивача електронною поштою надійшло клопотання про розгляд справи без її участі на підставі наявних матеріалів. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, ПрАТ "СК Провідна" в судове засідання не з`явився. Представник ПрАТ "СК Провідна", Лукашенко М.П. у відзиві на позов та у запереченні на відповідь просив розглянути справу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (пункт 2 частини першої статті 980 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Судом встановлено, що 26 січня 2018 між позивачем ОСОБА_1 (Страхувальником) та ПрАТ «СК «Провідна» (Страховиком) було укладено Договір добровільного страхування майна фізичних осіб і відповідальності перед третіми особами ПРОВІДНА БУДИНОК «Універсал» № 11/1167949/0710/18 (надалі - Договір МФО).

Крім того, 26 січня 2018 між позивачем ОСОБА_1 (Страхувальником) та ПрАТ «СК «Провідна» (Страховиком), було укладено Договір добровільного страхування майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО» № 11/1175404/0710/18 (надалі - Договір БІЗНЕС «МАЙНО»).

За умовами вищевказаних договорів Страхувальник застрахував житловий будинок, домашнє майно, будівлю (приміщення) нежитлового призначення, офісне обладнання, побутову техніку, меблі, предмети інтер`єру, господарський інвентар що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 на строк - 1 рік з 31 січня 2018 року до 30 січня 2019 року. Вигодонабувачем за договорами страхування є позивач - ОСОБА_1 .

27 лютого 2018 року, тобто в межах строку дії договорів страхування, у застрахованому майні (житловому будинку, нежитловій будівлі - кафе, сауна, шашлична), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 сталася пожежа.

27 лютого 2018 року начальником Рахівського РВ Управління ДСНС України у Закарпатській області, ОСОБА_8 складено акт про пожежу, згідно якого ймовірна причина пожежі - несправність пічного опалення.

01 березня 2018 року, ОСОБА_1 , звернулася до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про настання події.

15 травня 2018 року ПрАТ «СК «Провідна» посилаючись на пункти 9.1, 9.2.1, 10.2, 10.2.33, 17.1.9 договору страхування та частину другу статті 26 Закону України «Про страхування» відмовила заявнику у виплаті страхового відшкодування, оскільки пожежа виникла внаслідок несправності (дефекту) пічного опалення, що відноситься до виключень зі страхових випадків передбачених договором страхування.

У відповідності до пункту 5.12 договору страхування, страховим випадком є пошкодження, знищення та або втрата застрахованого майна внаслідок настання подій (страхових ризиків), що сталися в період дії договору та не класифікуються як виключення зі страхових випадків і обмеження страхування, внаслідок чого виникає зобов`язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальникові та вигодонабувачеві, а саме внаслідок: вогню, пожежі, удару блискавки, вибуху, падіння пілотованих літальних об`єктів, їхніх частин чи вантажу, що ними перевозився.

Згідно з пунктом 8.1.1 договору страхування під подіями (страховими ризиками), зазначеними у пункті 5 цього договору, розуміється, зокрема, пожежа, в тому числі висока температура, задимлення, виділення сажі і кіптяви в результаті пожежі (або тління) незалежно від місця виникнення пожежі та виділення корозійного газу.

У разі настання страхового випадку за ризиком «Вогонь» також підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок пошкодження або знищення застрахованого майна в результаті здійснення необхідних і доцільних заходів з гасіння пожежі чи запобігання поширення пожежі, в тому числі збитки, завдані засобами пожежогасіння, незалежно від місця виникнення пожежі.

У п.15.1, п.15.9. Договору страхування ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО» зазначено, що підставами для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є настання страхового випадку внаслідок причин, які є виключеннями зі страхових випадків та (або) обмеженням страхування, згідно з розділом 9 Договору страхування.

Відповідно до п.9.3., п.9.3.14. Договору страхування ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО» не підлягає відшкодуванню збиток (шкода) завданий (заподіяна) внаслідок помилок у проектуванні, будівництві, монтажі, неякісного виконання робіт або дефектів (недоліків) матеріалів.

У п.17.1.9 Договору страхування МФО зазначено, щоо підставами для відмови Страховика у здійсненні виплати страхового відшкодування є наявність обставин, які є виключеннями зі страхових випадків і обмеженнями страхування.

Згідно п.10.2.35 Договору страхування МФО, за Договором не підлягає відшкодуванню збиток, завданий внаслідок помилок у проектуванні, будівництві, монтажі, неякісного виконання робіт або дефектів (недоліків) матеріалів.

Судом встановлено, що підставою для відмови ПрАТ «СК «Провідна» позивачу ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за подією від 27.02.2018, стала довідка про пожежу №1458 видана 06.03.2018 начальником Рахівського відділення поліції Тячівського відділу поліції, ГУНП України в Закарпатській області, ОСОБА_9 .І., загідно якої, ймовірна причина пожежі - несправність пічного опалення.

Відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року, основним завданням МВС України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Враховуючи наведене, суд, приходить до висновку, що до компетенції МВС України та їх територіальних підрозділів встановлення причин виникнення пожеж не віднесено.

Умовами договору страхування передбачена можливість страхової компанії за власною ініціативою і за власні кошти (самостійно або з залученням експертів) з`ясувати причини та обставини настання події, що може бути визнана страховим випадком (пункти 10.4.5, 12.3, 12.3.4 договору страхування).

Однак, попри ймовірність висновку про причину винекнення пожежі, зазначеному в акті про пожежу від 27.02.2018 та довідки №1458 від 06.03.2018, ПрАТ «СК «Провідна» не скористалася правом проведення експертизи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з власної ініціативи та за власні кошти звернулася до Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з метою проведення пожежно-технічного дослідження за фактом пожежі, яка сталася 27.02.2018 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку експерта №10-83/18 від 30.11.2018 причиною винекнення пожежі в кафе (колибі) є джерело відкритого вогню внаслідок пошкодження (переломлення) металевої труби димоходу опалювального каміну під час поривів вітру (обірванням кріплення розтяжок).

Натомість відповідач ПрАТ «СК «Провідна», не взяла до уваги висновок, а задовольнилася лише довідкою про пожежу №1458 виданою 06.03.2018 начальником Рахівського відділення поліції Тячівського відділу поліції, ГУНП України в Закарпатській області, ОСОБА_10 .

Як роз`яснено в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Поряд з цим, відповідач, під час розгляду справи судом, не скористався своїм правом та не звертався із заявами про призначення повторної експертизи для з`ясування причин винекнення пожежі.

Суд, вважає безпідставним посилання відповідача проте, що у висновку експертного дослідження № 10-83/18 від 30.11.2018, відсутня інформація про погодні умови (сильний вітер), які були в день події, через що такий не може прийматись до уваги судом.

Предметом спору між сторонами, являється подія (страховий ризик) - пожежа (п.8.1.1. договору страхування ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО»), а не стихійні явища (п.8.2. Договору).

На підставі викладеного, суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у ПрАТ «СК «Провідна» були відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу.

Визначаючи розмір страхового відшкодування, яке повинна сплатити ПрАТ «СК «Провідна» позивачу, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.13.2.3 Договору страхування БІЗНЕС «МАЙНО», розмір прямих (реальних) збитків визначається за рішенням Страховика Страховиком на підставі акта (висновку, звіту тощо) експертизи, складеної суб`єктом оціночної діяльності про розмір матеріального збитку.

Згідно п.13.1.4 Договіру страхування БІЗНЕС «МАЙНО», розмір страхового відшкодування за пошкоджене, знишене або втрачене застраховане майно визначається у розмірі прямих (реальних) збитків Страхувальника (Вигодонабувача) внаслідок вастання страхового випадку, але не більше від відповідної страхової суми і відповідних лімітів відповідальності Страховика згідно з п.п. 5.9-5.10 Договору, з вирахуванням розміру франшизи, обумовленої договором, яка вираховується по кожному страховому випадку.

У ст.9 ЗУ «Про страхування» зазначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується Страховиком згідно з Договором страхування.

Відповідно до п.5.3. Договору БІЗНЕС «МАЙНО», безумовна франшиза, становить 6 000 грн.

Згідно п.13.3.3 Договору страхування БІЗНЕС «МАЙНО», у разі пошкодження застрахованого майна розмір прямих (реальних) збитків визначається у розмірі поточної вартості витрат на відновлення застрахованого майна до стану, у якому воно перебувало безпосередньо перед настанням страхового випадку, але не більше дійсної вартості застрахованого майна на дату завдання збитків безпосередньо перед настанням страхового випадку.

Визначення витрат на відновлення здійснюється з вирахуванням зносу частин, вузлів, агрегатів та деталей, що замінюються в процесі ремонту.

Відповідно до п.15.2.3 Договору страхування МФО, розмір збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, у разі пошкодженні застрахованого майна, визначається у розмірі поточної вартості витрат на відновлення з урахуванням ступеня, характеру пошкодження, зафіксованого у відповідному акті огляду пошкодженого майна, але не більше дійсної вартості застрахованого майна на дату завдання збитків

Пунктом 15.2.6 Договору страхування МФО передбачено. якщо розмір витрат на відновлення, визначений страховиком на підставі середніх розцінок, перевищує одну тисячу гривень, Страховик може замовити проведення експертизи суб`єктом оціночної діяльності. У такому разі розмір витрат на відновлення визначається на підставі висновку(акта)експертизи.

Судом встановлено, що Страховик, він же відповідач, звернувся до незалежного суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «АЙ ЕКСПЕРТ» для проведення експертизи по визначенню розміру збитку, завданого позивачу.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку №23/0219 складеного 19.02.2019 ТОВ «АЙ ЕКСПЕРТ» по Договору МФО (страхова справа № 2300209056) вартість майнового збитку становить: 17942.00 грн. (за оздоблення); 8418,00 грн. (за конструктивні елементи), що разом становить 26360,00 грн.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку №22/0219 складеного 19.02.2019 ТОВ «АЙ ЕКСПЕРТ» по Договору БІЗНЕС «МАЙНО» (страхова справа № 2300209058) вартість майнового збитку становить: 19 414.00 грн. (за оздоблення); 70 979,00 грн. (за конструктивні елементи), що разом становить 90393 грн.

Надані позивачем рахунки та акти виконаних робіт, суд не бере до уваги, оскільки такі не визначають розмір витрат на ремонт з урахуванням зносу частин, що замінюються, відповідно до вимог п.13.3.3 Договору.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути страхове відшкодування, в розмірі 110753 гривень, а саме: 26360,00 грн. - майновий збиток по Договору МФО (страхова справа № 2300209056); 90393 грн. - майновий збиток по Договору БІЗНЕС «МАЙНО» (страхова справа № 2300209058) - 6000 грн. (франшиза згідно п.5.3. Договору БІЗНЕС «МАЙНО») = 84393,00 грн.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного між ними договору страхування, є грошовим зобов`язанням.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до пункту 10.2.3 договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати одержувачеві страхового відшкодування пені у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Таким чином, розмір пені, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування становить 26 631,18 гривень, а саме:

- по Договору страхування МФО : 26360,00 *0.01% =2.64 * 306 днів = 807,84 грн. (п. 12.1.3 Договору);

- по Договору ПРОВІДНА БІЗНЕС «МАЙНО»: 84393.00 * 0.1% = 84.39 * 306 = 25 823,34 грн. (п.10.2.3 Договору).

У відповідності до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів про витрати на демонтаж, монтаж та ремонт у розмірі 34000 гривень, суд, вважає, що в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 сплатила 4218,20 гривень за проведення судової експертизи, а саме дослідження обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки, що стверджується квитанцією від 25.09.2018 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1511, що містяться в матеріалах справи.

На підставі наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за проведення пожежного дослідження у розмірі 4218,20 гривень.

Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням позову, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру позовних вимог в сумі 1416,03 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" на користь ОСОБА_1 :

- страхове відшкодування у розмірі 110753 (сто десять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні;

- пеню у розмірі 26631,18 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять одну) гривню 18 копійок;

- витрати за проведення пожежного дослідження в розмірі 4219,20 (чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень, 20 копійок;

- витрати по сплаті судового збору у розмірі 1416,03 (одна тисяча чотиристо шістнадцять) гривень, 03 копійки.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_3 .

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Провідна", місцезнаходження: 03049, м. Київ, Солом`янський район, Повітрофлотський проспект, буд. 25, код ЄДРПОУ: 23510137, адреса для листування: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 10 червня 2019 року.

Головуюча: Марусяк М.О.