Рішення № 82536360, 20.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р. № 400/3071/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання протиправною бездіяльності; зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (надалі – відповідач або Управління) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням таких видів грошового забезпечення: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова компенсація за невикористану відпустку;

зобов`язання відповідача провести з 03.07.2018 перерахунок грошового забезпечення для призначення пенсії та виплачувати пенсію з 03.07.2018, відповідно до вимог частин другої, третьої статті 51, частини третьої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Закон № 2262), з розрахунку усіх видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад – 3 080 грн. (встановлюється за останньою штатною посадою перед звільненням), оклад за військовим званням (старшина) – 880 грн. (встановлюється за останньою штатною посадою перед звільненням), надбавка за вислугу років (50%) – 1 980 грн. (встановлюється за останньою штатною посадою перед звільненням), середньомісячний фактично отриманий розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 4 останніх календарних місяці служби підряд перед звільненням із служби (з 01.03.2018 по 30.06.2018) у тому числі: надбавка за специфічні умови проходження служби (13,5%) – 801,90 грн., премія – 4 361,11 грн., грошова допомога на оздоровлення – 2 634,03 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – 2 633,96 грн., всього – 16 371 грн. Пенсію призначити у розмірі 11 459,70 грн. (16 371 грн. загальний розмір фактично отриманого грошового забезпечення) х 70% (за 32 роки вислуги).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем при призначенні пенсії для визначення її розміру протиправно не враховано такі складові грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок та які повинні бути враховані для розрахунку розміру пенсії: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова компенсація за невикористану відпустку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (ар. с. 34), просив відмовити у задоволенні позову, оскільки пенсія позивача не підлягає перерахунку з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористану відпустку.

Ухвалою від 26.12.2018 провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Ухвалою від 20.06.2019 суд поновив провадження у справі, у зв`язку з набранням законної сили рішенням Верхового Суду у справі № 522/2738/17.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у період з 1991 року по 02.07.2018 проходила військову службу у Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини А0224 (по стройовій частині) від 02.07.2018 № 163 позивача звільнено з військової служби у запас та з 02.07.2018 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення і направлено на військовий облік до Центрального районного військового комісаріату міста Миколаєва (ар. с. 15-16).

Позивачу з 03.07.2018 Управлінням було призначено пенсію за вислугу років з врахуванням наступних видів грошового забезпечення:

Посадовий оклад – 3080 грн.;

Оклад за військовим званням – 880 грн.;

Надбавка за вислугу років (50%) – 1980 грн.;

Середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 4 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням зі служби (з 01.03.2018 по 30.06.2018) – 5163,01 грн.; у тому числі: надбавка за специфічні умови проходження служби (13,5%) – 801,90 грн.; премія – 4361,11 грн. Всього – 11 103,01 грн. Основний розмір пенсії склав 7772,11 грн., розрахунок якого проведено в такому порядку: 11 103,01 грн. (загальний розмір грошового забезпечення)х70% (за 32 роки вислуги згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 2262).

18.10.2018 позивач звернулась до відповідача з клопотанням про включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористану відпустку; грошової допомоги до 5 травня та просила провести перерахунок розміру пенсії (ар. с. 19-20).

Листом від 01.11.2018 № 3416-С-07 відповідач повідомив позивача, що розмір її пенсії встановлений відповідно до норм чинного законодавства та про відсутність підстав для проведення її перерахунку (ар. с. 21-22).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011 визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262, який є вичерпним.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, оскільки вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 522/2738/17.

Суд також дійшов висновку про те, що компенсація за невикористану відпустку не входить до складу грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки така компенсація не входить ані до складу грошового забезпечення, ані до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, передбачених вказаним Законом.

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд вже висловив правову позицію (постанова від 01.03.2018 у справі № 348/1408/17), згідно з якою грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час, тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов`язана з виконанням службових обов`язків і має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна