Ухвала суду № 82536332, 19.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1434/19

У Х В А Л А

19 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника позивача Тодорич І.В.

представника відповідача Голуб А.С.

представника третьої особи не з`явився

представника третьої особи не з`явився

розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) заяву про неприпустимість зловживання процесуальними правами за вхід. №22019/19 від 19.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» до Одеської міської ради, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ», Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради (адреса: м.Одеса, вул. Думська, 1 код ЄДРПОУ 26597691) від 19.09.2018 року №3676-VІІ «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель санаторію з приміщеннями торгівельного призначення та громадського харчування».

18.09.2019 року за вхід. № 21814/19 надійшла заява представника Одеської міської ради А.С. Голуб (за довіреністю) про відвід судді.

Розгляд заяви про відвід призначений в судовому засіданні 19.06.2019 р.

19.06.2019 року представником позивача за довіреністю подана заява про неприпустимість зловживання процесуальними правами за вхід. №22019/19, в якій заявник просить:

визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії Одеської міської ради по заявленню завідомо безпідставного відводу судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцькій Нінель Володимирівні в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Одеської міської ради, за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради від 19.09.2018 року №3676-VІІ;

заяву представника Одеської міської ради Голуб А.С. від 18.06.2019 року про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Нінель Володимирівні залишити без розгляду.

Заява обґрунтована наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема,... заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У заяві про відвід доводи Одеської міської ради щодо необхідності відведення судді Потоцької Н.В. зводяться до того, що начебто суддя є упередженою та необ`єктивною із посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Обставини, які були зазначені Одеською міською радою у заяві про відвід судді, ніяким чином не підтверджують неупередженість та необ`єктивність судді Одеського окружного адміністративного суду при розгляді справи №420/1434/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У судовому засіданні 31.05.2019 року представник відповідача не скористалась своїм правом на відвід судді, як того вимагає ч. 3 ст. 39 КАС України, оскільки про відкриття провадження у справі Відповідачу - Одеській міській раді стало відомо 16.05.2019 року.

Під час підготовчого судового засідання яке відбулось 12.06.2019 року також не скористалась своїм правом на відвід судді, хоча перед початком підготовчого судового засідання головуючий по справі, у відповідності до ст. 196 КАС України, запитав у кожного учасника справи чи довіряє він складу суду і чи будуть відводи. Представник відповідача - Голуб А.С. відповіла, що складу суду довіряє, відводів не має.

Отже, з вище викладеного вбачається, що обставини які описує представник відповідача - Голуб А.С. у своїй заяві про відвід судді від 18.06.2019 року стосовно судового засідання яке відбулось 31.05.2019 року, коли особам які не були стороною у справі було надано слово для висловлення своєї думки, коли під час судового засідання була велика кількість людей, які здійснили певний тиск і суддя не в повній мірі могла забезпечити один з основних обов`язків - неупереджений розгляд справи, що на думку представника Відповідача - Голуб А.С. ставить у нерівні умови учасників справи та призводить до порушення ст. 8, 9 КАС України.

Всі ці обставини навіть не можуть розглядатися суддею під час надання оцінки доводам викладеним у заяві про відвід від 18.06.2019 року оскільки порушено ч. 3 ст. 39 КАС України, а саме: дотримання строків для подання такої заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За приписами ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» вважає, що обставини на які посилається представник Одеської міської ради свідчать про завідомо безпідставний та надуманий відвід, спрямований на затягування судового процесу в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, тобто є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.

Представник Одеської міської ради заперечувала, зазначивши, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України вона має право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Щодо обставин, які слугували заявленню відводу то вони повинні розглядати у комплексі, хоча і виникли в ході судових засідань 31.05.2019 р. та 12.06.2019 р.

Заява про відвід направлена засобами поштового зв`язку 14.06.2019 р., що підтверджується штемпелем на конверті.

Розглянувши заяву про неприпустимість зловживання процесуальними правами за вхід. №22019/19 від 19.06.2019 року, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

КАСУ

Стаття 7. Джерела права, які застосовуються судом

1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 35. Умови прийнятності

1. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.

2. Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:

a) є анонімною; або

b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

3. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:

a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;

або

b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

4. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі “Миролюбов та інші проти Латвії” (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Стаття 44. Права та обов`язки учасників справи

5. Учасники справи зобов`язані, зокрема:

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

До ознак зловживання правом можна віднести такі:

(а) має місце лише при недобросовісній реалізації суб`єктом свого суб`єктивного права не за його призначенням;

(б) завжди має вольовий та усвідомлений характер;

(в) заподіяння шкоди суспільним інтересам та/або особистим інтересам третіх осіб чи створення реальної загрози її заподіяння;

(г) характеризується формальною правомірністю (має місце відсутність порушення конкретних юридичних заборон при порушенні загальних правових принципів, які покликані спрямувати поведінку суб`єкта в межах певного соціального призначення наданих йому правомочностей).

На основі виділених ознак зловживання правом можна визначити як вольову та усвідомлену діяльність (дії) суб`єкта з недобросовісної реалізації свого суб`єктивного права не за його призначенням, що заподіює шкоду суспільним інтересам та/або особистим інтересам третіх осіб чи створює реальну загрозу її заподіяння при формальній правомірності такої діяльності (дій).

У ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950р. № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання заяви про відвід судді представником Одеської міської ради не спрямоване на скасування будь-яких прав і свобод учасників справи, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Крім того, як зазначив представник Одеської міської ради, мотиви для відводу судді, вказані у заяві, є власними переконаннями.

В свою чергу, переконання — це вірування без жодного відтінку сумніву, але часто з емоційним забарвленням; встановлена думка, прийняте вірування. Людина вірить в них, вважаючи їх абсолютною істиною. Як об`єкт, переконання — доктрина чи твердження, в яке хтось твердо вірить.

Відтак, на думку суду, представник Одеської міської ради, реалізуючи право наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, подала заяву про відвід, виходячи з власних переконань, а тому підстави вважати таку заяву завідомо безпідставною неможливо.

Керуючись ст. ст. 2-11, 44 - 47, 55, 59, 166, 167, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про неприпустимість зловживання процесуальними правами за вхід. № 22019/19 від 19.06.2019 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.