Ухвала суду № 82536197, 20.06.2019, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/598/19

Провадження № 2-з/181/10/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. смт. Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр`єв О.Ю., розглянувши заяву позивача приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2019 року від позивача приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» до суду надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Згідно вказаної заяви представник позивача просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_1 , та заборони ОСОБА_1 обробляти, орати, сіяти, збирати врожай на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Межівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться вищезазначена цивільна справа, однак у позивача є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали поданої заяви, приходжу до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до норм ч.2 ст. 149 ЦПК України «Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду».

Разом з тим ст. 150 ЦПК України не містить вичерпний перелік заходів забезпечення позову, так пунктом 10 частини 1 вказаної статті визначено, що позов забезпечується також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Так позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_1 , внаслідок чого можуть бути порушені інтереси власника зазначеної земельної ділянки, який взагалі не залучений до участі у вказаній справі.

Слід зазначити, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з огляду на спірні правовідносини та їх застосування обмежить можливість реалізації для сторін права користуватись та розпоряджатись зазначеним майном, а також перешкоджатиме господарській діяльності, з врахуванням цільового призначення земельної ділянки та може призвести до незворотних наслідків.

Крім того, враховуючи обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову зазначеним позовним вимогам, суд вважає, що заходи забезпечення щодо заборони ОСОБА_1 обробляти, орати, сіяти, збирати врожай на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_1 , не стосуються предмету спору та жодним чином не можуть негативно вплинути на хід виконання можливого майбутнього рішення суду про задоволення позову.

Так, як вказано вище, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання.

Позовною вимогою є визнання недійсним договору. Користування ділянкою жодним чином не впливатиме негативно на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В поданій заяві представником Позивача не наведено обставин, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку незастосування забезпечення позову, з огляду на спірні правовідносини, як і не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що застосування даних видів забезпечення позову є ефективним способом захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача та їх невжиття призведе до порушення його прав.

Зазначені обставини в їх системному зв`язку свідчать, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями149-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» до Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Суддя О. Ю. Юр`єв