Вирок № 82536167, 21.06.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3755/19

Провадження № 1-кп/303/503/19

ряд. стат. звіту № 193

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі судді Котубей І.І.,

з участю секретаря судового засідання Мотринець А.В.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Продан О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Пекар І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2019 року за № 22019070000000046, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, лікаря-терапевта Чинадіївської дільничої лікарні, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2019 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

На підставі обвинувального акту судом встановлено, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно за невстановлених обставин, у період часу не пізніше 23.08.2018 року, незаконно придбав та зберігав за місцем свого фактичного проживання вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, тобто придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

05 червня 2019 року між прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України Попович Р.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , з участю захисника Пекар І.М. укладено угоду про визнання винуватості. Дану угоду прокурором Попович Р.В. подано разом з обвинувальним актом.

У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 беззастережно та у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний узгодили міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком терміном 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник Пекар І.М. також підтримав угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана суспільним інтересам.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкцією ч.1 ст. 263 КК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Судові витрати в даному кримінальному провадженні складають 13728 гривень за проведення судової балістичної експертизи і дані витрати слід стягнути з обвинуваченого в користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 червня 2019 року між прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України Попович Р.В. та підозрюваним ОСОБА_1 з участю захисника Пекар І.М. у кримінальному провадженні № 22019070000000046 від 22.04.2019 року.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі за проведення балістичної експертизи в сумі 13728 грн. на р/р 31110115007002, код ЄДРПОУ 38015610, банк - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 899998.

Речові докази - вогнепальну зброю та боєприпаси до неї - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду в порядку, передбаченому ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду І.І.Котубей