Рішення № 82536007, 20.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №461/1939/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

з участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Гарсимів Б.І.,

представника відповідача – Рибак Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання повернути неправомірно сплачені кошти, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного інспектора ВМО №1 м/п “Рава-Руська” Львівської митниці ДФС Кота Назара Борисовича в частині вилучення згідно протоколу №6779/20900/18 від 06.11.2018 транспортного засобу “Renault”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі ст.511 Митного кодексу України і поміщення його на зберігання на митний склад відкритого типу на 35 діб (з 06.11.2018 по 11.12.2018);

- визнати протиправними дії відповідача щодо розрахунку витрат за зберігання на митному складі закритого типу товару, який був предметом порушення митних правил на суму 233,25 грн. і за зберігання на митному складі відкритого типу транспортного засобу “Renault”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 24435,97 грн. ( загальна сума – 24669,22 грн.);

- зобов`язати повернути неправомірно сплачену суму 24669,22 грн., як витрати за зберігання на складі митниці товарів, які проплачені безпідставно і неправомірно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.02.2019 року позивач звернувся із заявою до Львівської митниці ДФС з просьбою здійснити перерахунок відшкодування витрат за зберігання автобуса на складі митниці як помилково нараховані, але йому відмовили, пославшись на рішення Галицького районного суду м.Львова від 11.12.2018 року по справі №461/9277/18/17, яка набрала законної сили нібито 12.12.2018 року згідно якого постановою суду з нього стягнуто витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 24669,22 гривень. На думку позивача, це явна помилка, суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки: 1) транспортний засіб (автобус) не був предметом порушення митних правил. Предметом порушення митних правил був сир вагою 94,3 кг.; 2) витрати за зберігання товарів на складах митниці сплачуються тільки після того,коли постанова суду набере законної сили - вимоги наказу Міністерства фінансів України №731 від 15.06.2012 року. Сума витрат за зберігання на складі митниці товару - безпосереднього предмету порушення митних правил (сиру) складає всього 233,25 гривень з розрахунку 0,21 євро за добу зберігання; сума витрат за зберігання незаконно вилученого автобуса складає 24 435,97 гривень із розрахунку 22,00 євро за добу зберігання згідно з довідки №1128 від 06.11.2018 року Львівської митниці ДФС. При цьому, зазначає позивач, довідка видана в день складання протоколу. Про вказані помилки щодо розрахунку виду і суми витрат, допущені Львівською митницею ДФС та і Галицьким районним судом м.Львова позивач звернув увагу у своїй апеляційній скарзі на рішення суду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у заявах по суті, просять його задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що громадянин ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України товар (сир) з приховування від митного контролю, тобто використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Постановою Галицького районного суду м.Львова від 11.12.2018 року у справі №461/9277/18 за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи і порушення митних правил, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст.483 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товару, який був предметом порушення митних праві, що становить 8268 грн. 46 коп. Конфісковано в дохід держави 38,8 кг сиру твердого «Sernada Radamer», 55,5 кг сиру твердого «Sernada Salami», вилучені згідно протоколу № 6779/20900/18 від 06.11.2018 року. Вилучений згідно протоколу № 6779/20900/18 від 06.11.2018 року транспортний засіб «RENALT SFR115», р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повернуто ОСОБА_2 .. Окрім того, судом постановлено, стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил сумі 24669 грн. 22 коп. За результатами апеляційного провадження, постановою Львівського апеляційного суду від 16.01.2019 року апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишені без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Представник цього відповідача вважає, що останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 21.03.2019 року справу передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду, а тому суд прийняв дану справу до розгляду, оскільки, у відповідності до ч.1 ст.30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, і є судом, встановленим законом.

Ухвалою суду від 15.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву на позов та заперечення на відзив.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року, занесеною у протокол судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Заслухавши присутніх представників, розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

14.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Львівської митниці ДФС з проханням здійснити перерахунок відшкодування витрат за зберігання автобуса на складі митниці як помилково нараховані.

Львівська митниця ДФС листом від 25.02.2019 року за №430/031/13-70-10 повідомила позивача про неможливість здійснення перерахунку витрат за зберігання автобуса на складі митниці, оскільки кошти в сумі 24669 грн. 22 коп. були сплачені відповідно до постанови Галицького районного суду м.Львова від 11.12.2018 року по справі №461/9277/18/17, яка набрала законної сили 21.12.2018 року.

Позивач, не погодившись із наведеним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.511 МК України, товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що у разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 471 - 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482 - 484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.

Як передбачено ч.1 ст.483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі виявлення порушень митних правил, передбачених ст.483 МК України, тимчасове вилучення транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.

Таки чином, суд вважає, що відповідачем правомірно вилучено згідно з протоколу №6779/20900/18 від 06.11.2018 року транспортний засіб «RENALT SFR115», р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , оскільки щодо ОСОБА_1 було складено матеріали у справі про порушення митних правил по ч.1 ст.483 МК України.

Згідно з частин 1,2 Розділу ІІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митниць ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року за №731 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 року за №1140/21452, витрати митниці ДФС за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 Митного кодексу України. Витрати митниці ДФС за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Частиною 1 ст.519 МК України встановлено, що витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених органами доходів і зборів витрат на провадження або розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

В матеріалах справи наявна постанова Галицького районного суду м.Львова від 11.12.2018 року у справі №461/9277/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товару, який був предметом порушення митних правил, що становить 8268 грн. 46 коп.; конфісковано в дохід держави 38,8 кг сиру твердого «Sernada Radamer», 55,5 кг сиру твердого «Sernada Salami», вилучені, згідно протоколу №6779/20900/18 від 06.11.2018 року; Dилучений, згідно протоколу №6779/20900/18 від 06.11.2018 року транспортний засіб «RENAULT SFR115», р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повернуто ОСОБА_2 ; стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 24669 грн. 22 коп. Дана постанова набрала законної сили згідно з постанови Львівського апеляційного суду від 16.01.2019 року.

У відповідності до вимог ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як передбачено ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи те, що Львівською митницею ДФС правомірно було вилучено згідно з протоколу №6779/20900/18 від 06.11.2018 року транспортний засіб «RENALT SFR115», р.н. НОМЕР_1 , у зв`язку з притягненням до відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України, а також те, що судом ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення та покладено на нього витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 24669 грн. 22 коп., суд вважає, що аргументи позивача про неправомірність дій відповідача щодо розрахунку таких витрат є необґрунтованими, оскільки вирішення питання щодо розрахунку та присудження даних витрат належить до компетенції суду який розглядає справу про порушення митних правил.

При цьому, як вбачається з постанови Галицького районного суду м.Львова від 11.12.2018 року у справі №461/9277/18, судом було відхилено доводи представника ОСОБА_1 щодо невірного визначення вартості витрат на зберігання в частині зберігання автобуса, оскільки такі витрати були понесені митним органом внаслідок дій позивача.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено та підписано 21 червня 2019 року.

Суддя В.Я.Мартинюк