Ухвала суду № 82534974, 21.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" червня 2019 р. Справа № 809/4025/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Могили А.Б.,

суддів Григорука О.Б., Микитин Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №809/4025/14, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, як виконавець звернулося в суд із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Солом`янського районного суду м. Києва, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання нечинним наказу голови Солом`янського районного суду м. Києва за № 49-о.с. від 14.03.2011, зобов`язання до нарахування грошової винагороди, спрямування її розрахунку до Державної казначейської служби України; зобов`язання Державної казначейської служби України до безспірного списання коштів на відшкодування не нарахованої та невиплаченої грошової винагороди.

Заява мотивована тим, що згідно пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Виконання рішення суду можливе лише за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», у зв`язку з чим існує потреба у прийнятті судового рішення про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.

Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві подало відзив у якому підтримало заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в даній справі. При цьому зазначило, що територіальне управління Державної судової адміністрації України не є головним розпорядником коштів, як бюджетній установі йому не виділялися кошти на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017.

Представник заявника, учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належно.

Позивач та відповідач Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві подали клопотання про розгляд даної заяви за їх відсутності.

З врахуванням ст.ст.4, 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дану заяву вважає за можливе розглянути в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ голови Солом`янського районного суду м. Києва № 49-о.с. від 14.03.2011 про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді без збереження заробітної плати в частині «без збереження заробітної плати». Зобов`язано Солом`янський районний суд м. Києва нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати заробітної плати (доходу) за період з 14.03.2011 по 08.05.2012 згідно поданих нею листків непрацездатності. В задоволенні решти позовних вимог та до інших відповідачів відмовлено.

Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі за № 809/4025/14 скасовано та прийнято нову якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Солом`янського районного суду м. Києва № 49-о.с. від 14.03.2011 «Про відсторонення від посади судді ОСОБА_1 в частині «без збереження заробітної плати». Зобов`язано Солом`янський районний суд м. Києва, Територіальне управління державної судової адміністрації в м. Києві, Державну судову адміністрацію України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати заробітної плати (доходу) за період з 14.03.2011 по 08.05.2012 згідно поданих нею листів непрацездатності та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23.03.2013 по 29.06.2016. Стягнуто з Солом`янського районного суду м. Києва в користь ОСОБА_1 суму в розмірі 2000 грн. за завдану моральну шкоду.

Вищим адміністративним судом України ухвалою від 21 вересня 2017 року скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення належних позивачу до виплати сум грошової винагороди та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті судове рішення апеляційного суду залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі № 809/4025/14 в частині стягнення належних позивачу до виплати сум грошової винагороди та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди скасовано та прийняти нову постанову, якою позов у цій частині задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві на користь ОСОБА_1 виплату сум грошової винагороди за період з 21 листопада 2011 року по 25 листопада 2011 року в розмірі 603, 64 грн. без врахування податків, зборів та обов`язкових платежів, виплату у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за 69 днів за період з 04 квітня 2011 року по 30 грудня 2011 року в розмірі 19044,53 грн. без врахування податків, зборів та обов`язкових платежів, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 березня 2013 року по 29 листопада 2017 року в розмірі 270876,28 грн. без врахування податків, зборів та обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено.

Ухвалою від 6 грудня 2017 року Львівським апеляційним адміністративним судом виправлено допущену описку в резолютивній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, згідно якої правильним вважати «середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 березня 2013 року по 29 листопада 2017 року в розмірі 275901,37 грн. (двісті сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот одна гривня тридцять сім копійок) без врахування податків, зборів та обов`язкових платежів» замість «середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 березня 2013 року по 29 листопада 2017 року в розмірі 270876,28 грн. (двісті сімдесят тисяч вісімсот сімдесят шість гривень двадцять вісім копійок) без врахування податків, зборів та обов`язкових платежів».

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 19.12.2018 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 809/4025/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 809/4025/14 залишено без змін. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року у справі № 809/4025/14 про виправлення описки залишено без змін.

Згідно ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; 3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.

У відповідності до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

В ч. 1 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з держаних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Відповідно до статті 3 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)(пункт 3 Порядку №845).

Пунктом 24 Порядку 845 встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

У відповідності до пункту 25 вказаного Порядку у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

В Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» для Державної судової адміністрації України визначена бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

Тобто, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості згідно чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Згідно частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Враховуючи, що боржник не є головним розпорядником коштів, кошти йому не виділялися на виконання рішення суду, то боржник не може його виконати в силу об`єктивних причин, у зв`язку з чим є необхідність у встановленні способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виконання рішення суду потребує списання конкретного розміру коштів з державного органу, а тому таке списання повинно здійснюватися з зазначеної вище програми Державної судової адміністрації України Державною казначейською службою України.

Виконати судове рішення від 29.11.2017 в даній справі у спосіб, визначений в ньому неможливо у зв`язку з відсутністю у боржника бюджетних призначень. При цьому, законодавством передбачений інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме шляхом стягнення з Державного бюджету України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». Спосіб зміни порядку виконання рішення суду, який запропонований заявником є доцільним та ґрунтується на приписах спеціальної норми права та сприятиме виконанню судового рішення.

Отже, судом встановлені обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Як наслідок, суд приходить до висновку про наявність підстави для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Враховуючи наведене, керуючись 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання постанови задовольнити.

Встановити спосіб і порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі № 809/4025/14 шляхом стягнення коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників».

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий /підпис/ Могила А.Б.

Суддя /підпис/ Григорук О.Б.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.