Рішення № 82534702, 19.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2019 року (17 год. 00 хв.)Справа № 280/1589/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Стовбур А.Ю., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкову вимогу №Ф-83907-51 від 13.02.2019 про нарахування недоїмки (штрафних санкцій) у розмірі 18276,72 грн.;

визнати протиправним та скасувати нарахування з єдиного соціального внеску у розмірі 18276,72 грн.;

зобов`язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків з оскаржуваної податкової вимоги, шляхом виключення суми 18276,72 грн. з ІКП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.209 позивачем отримано податкову вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області № Ф-83907-51 від 13.02.2019 про застосування штрафних санкцій, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів та з урахуванням норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, за несплату, нібито єдиного соціального внеску, у встановленому порядку. Зазначеною вимогою до позивача за несплату єдиного внеску застосовані фінансові санкції у розмірі 18276,72 грн. Позивач вказує, що звідки сформувалася відповідна сума, їй не зрозуміло, крім того на його адресу не направлялося жодного документа або рішення про нарахування цієї суми штрафів. Що стосується неправомірності нарахування податковим органом штрафних санкцій, необхідним позивач вважає зазначити, що позивач не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач не перебуває в статусі ФОП. Вважає, що фактично, ГУ ДФС у Запорізькій області до позивача незаконно застосовано штрафні санкції за несплату ЄСВ. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Розпорядженням керівника апарату суду №28 від 15.04.2019 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відпусткою з вагітністю та пологами судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 . з 12.04.2019 по 15.08.2019.

Після повторного перерозподілу справи, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В.

Ухвалою суду від 15.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 20.05.2019. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

07.05.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 18207), в якому зазначає, що позивач зареєстрована, як фізична особа – підприємець виконавчим комітетом Бердянської міської ради від 30.04.2003 № 60023, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Запорізькій області з 06.05.2003 за № 6062, та з цієї дати була зареєстрована платником ЄСВ, перебуває на загальній системі оподаткування, відомості про припинення підприємницької діяльності відсутні. Вказує, що враховуючи приписи чинного законодавства станом на 21.01.2019 по ФОП ОСОБА_3 Н.В. на рівні ДФС України відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування зобов`язань у сумі 18276,72 грн., а саме: за 2017 рік (по строку 09 лютого 2018 року) - 8448 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску (3200x22%) помноженому на кількість місяців звітного року (12) дорівнює 8448,00 грн.; за І-ІV квартали 2018 року відповідно по термінам 19 квітня 2018 року, 19 липня 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 21 січня 2019 року по 2457,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723х22%=819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.) складає 9828,72 грн. Отже, відповідач дійшов висновку, що своєчасно несплачена позивачем сума єдиного внеску у розмірі 18276,72 грн. є недоїмкою. Отже на виконання вимог чинного законодавства контролюючим органом сформовано та направлена на адресу позивача податкова вимога №Ф-83907-51 від 13.02.2018. Просить відмовити у задоволенні позову.

У період з 20.05.2019 по 29.05.2019 суддя ОСОБА_4 була відсутня на роботі, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду вих. № 02-35/19/42 від 28.05.2019.

У зв`язку із відсутністю судді Калашник Ю.В., судове засідання 20.05.2019 перенесено на 19.06.2019, про що повідомлено учасників справи. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

13.02.2019, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів та відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI ГУ ДФС у Запорізькій області позивачу сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-83907-51 на загальну суму недоїмки 18276,72 грн. (а.с.11).

Позивач не погодившись із вказаною вимогою звернулась до суду із вказаним позовом про її скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08 липня 2010 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон України № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини 5 статті 9 Закону України № 2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

За правилами пункту 2 частини1 статті 7 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За приписами частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частиною 12 статті 9 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) та Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

За приписами пункту 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (пункт 13 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, частина 16 статті 25 Закону України № 2464-VI).

Так, відповідно до листа управління економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.05.2019 № 08-431 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована 30.04.2003 виконавчим комітетом Бердянської міської ради як суб`єктом підприємницької діяльності-фізична особа. Разом з цим, управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради у своєму листі зазначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться у стані формування. Інформація про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованих до 01.07.2004 та не включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться в інформаційному фонді реєстру. Запис щодо реєстрації в Виконавчому комітеті Бердянської міської ради ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2 ) від 30.04.2003 розташований в інформаційному фонді Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань. Інших записів не знайдено.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи реєстрацію позивача як фізичною особою-підприємцем суд дійшов висновку, що позивач у зв`язку із вищезазначеним зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі та у строки, встановлені чинним законодавством.

Відповідачем на обґрунтування суми недоїмки ФОП ОСОБА_3 Наталії Валентинівни зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у відзиві на адміністративний позов наведено детальний розрахунок сум єдиного внеску, які несплачені позивачем, а також надано особову картку платника податку ФОП Глушич Наталії Валентинівни, у якій відображені всі несплачені позивачем суми єдиного внеску.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином обґрунтовано суму недоїмки ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем порушено строки надіслання податкової вимоги №Ф-83907-51 від 13.02.2019 суд звертає увагу, що вказана обставина не звільняє фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 від обов`язку сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка обліковується за позивачем.

Разом із тим, слід враховувати, що несвоєчасне направлення вимоги є процедурним порушенням, яке не впливає на законність самої вимоги.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.12.2018 по справі №804/1678/15, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що несвоєчасне направлення відповідачем вимоги про сплату недоїмки не може бути самостійною підставою для її скасування за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач мав всі законні підстави для винесення вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-83907-51 від 13.02.2019, отже оскаржувана вимога є обґрунтованою, правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність винесення податкової вимоги №Ф-83907-51 від 13.02.2019, та відсутність підстав для її скасування, то і вимога позивача про безпідставність позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДФС у Запорізькій області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків з оскаржуваної податкової вимоги, шляхом виключення суми 18276,72 грн. з ІКП - є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.06.2019.

Суддя Ю.В. Калашник