Рішення № 82534604, 18.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2019 року Справа № 280/1593/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )

до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, 25-А ЄДРПОУ: 41248959)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд

- визнати протиправними дії Шевченківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вимог частини 2 статті 40, вимог статті 29 та пункту 4-5 Прикінцевих Положень даного Закону;

- зобов`язати Шевченківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016-2017 років, а саме 5377,90 грн.), та вимог статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом підвищення пенсії на 144 % та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 06 грудня 2018 року;

- зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя збільшити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням пунктів 4-5 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 01 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику осіб), а справу призначено до розгляду на 15 травня 2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримує пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку у відповідності до пункту «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 04 грудня 2002 року позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 06 грудня 2018 року позивач звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 29 та частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом №347/В-1 від 10 грудня 2018 року відповідач повідомив, що позивач не має право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини 2 статті 40 та статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1.

ОСОБА_1 просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№17933 від 06 травня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 з 04 грудня 1993 року відповідно до його заяви було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1). Відповідач вказує, що позивачем зроблено помилковий висновок про те, що оскільки питання призначення пенсії на пільгових умовах врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення», а пенсії за віком врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому вказані пенсії є різними видами пенсії. Таким чином, позивач вимагає перепризначення наявної пенсії. Проте відповідач повідомив позивача, що ОСОБА_1 вже отримує пенсію за віком (на пільгових умовах за Списком №1), але із зниженням пенсійного віку. Таким чином відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком, оскільки позивачу вже було призначено пенсію за віком довічно відповідно до норм Закону №1058. Крім того звертає увагу, що ОСОБА_1 не має права на підвищення пенсії за статтею 29 Закону №1058, оскільки вийшов на пенсію відповідно до свого пенсійного віку, який було встановлено нормами діючого законодавства. Оскільки позивачу призначено пенсію за віком з 04 грудня 1993 року, тому відсутні правові підстави для підвищення розміру пенсії за віком відповідно до статті 29 Закону №1058 на 0,75% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців. Крім того ОСОБА_1 не підпадає під категорію перерахунку пенсії відповідно до п.4-5 Прикінцевих положень Закону №1058 та Постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20 лютого 2019 року та не має права на перерахунок з 01 березня 2019 року.

Представник Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповідності до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно статей 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Однак в період з 03 червня 2019 року по 17 червня 2019 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до наказу від 16 травня 2019 року № 91 “Про надання відпустки”.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 відповідно до Протоколу №12341 від 18 січня 1994 року з 04 грудня 1993 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») на підставі заяви про призначення пенсії №1234 від 20 грудня 1993 року.

Згідно заяв позивача, поданих у 2004 році, 2013 році, 2014 році, ОСОБА_1 перераховано пенсію з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя області із заявою від 06 грудня 2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 29 та частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом №724/П-1 від 20 грудня 2018 року відповідачем відмовлено у задоволенні звернення позивача про призначення пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 29 та частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 , не погодившись із такими діями Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя області, звернувся з цим позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (статі 25, 26, 29, 40, 114), Закону України «Про пенсійне забезпечення» (статті 2, 12, 13) та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Суд вважає, що оскільки позивач у 1993 році реалізував своє право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1, відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення»), то відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році, у віці 76 років, не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 1993 року по 2018 рік ОСОБА_1 отримував пенсію за віком на пільгових умовах.

Протилежного позивач не довів.

Аналогічне застосування норм права відображено у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2018 року у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016) (яке набрало законної сили 03 липня 2018 року); від 18 вересня 2018 року у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) (яке набрало законної сили 18 вересня 2018 року).

Так, у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016) колегія суддів дійшла висновку, що такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому і не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) колегія суддів дійшла висновку, що для підвищення пенсії на підставі частини 1 статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, 25-А ЄДРПОУ: 41248959) про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 червня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов