Рішення № 82533893, 21.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2019 р. Справа№200/5668/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мозгової Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2019 року позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) про визнання протиправними дії щодо відмови у включенні до пільгового стажу період з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року з дня призначенні пенсії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 13.08.1996 року по 24.10.2006 року він працював за професією електрозварника на ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”. Вказує на те, що звертався до відповідача з метою перевірки розміру пенсії та з відповіді дізнався про те, що йому не зараховано до пільгового стажу період роботи з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року, у зв`язку з тим, що виявлена перерва при атестації робочих місць. Позивач посилається на те, що після вперше проведеної атестації робочого місця 07.06.1994 року наступна атестація була проведена 16.08.2001 року та вважає, що такі дії відповідача незаконними, оскільки відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442 від 01.08.1992 року відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, тому не проведення своєчасності такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву позивач посилається на те, що необхідною умовою для зарахування до пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконанню нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідач зазначає, що в червні 2007р. комісією відділу пенсійного забезпечення управління було проведено перевірку документів, які були надані позивачем для призначення пенсії, зокрема, довідки про пільговий стаж роботи №0128/к від 16.08.2006р., видану ВАТ Металургійний комбінат «Азовсталь». Після розгляду матеріалів , рішенням від 19.06.2007р. було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 Підставою для припинення виплати пенсії було відсутність атестації на підприємстві за період роботи позивача з 1999р. по 2001р. та відповідно не зарахування періоду роботи до пільгового стажу. Не погодившись з висновками комісії ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя поновити виплату пільгової пенсії. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2008р. у справі №2-а-14055/08 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. 22.10.2008р. Донецький апеляційний адміністративний суд залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2008p.no справі №2-а-14055/08 - без задоволення.

За результатами розгляду касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (правонаступник Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області), ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 09.06.2010р. (справа К-22499/09) Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2008р. і Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008р. - скасовані. Ухвалено справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Звертають увагу суду, що на теперішній час справа знаходиться на розгляді. В Єдиному Державному реєстрі судових рішень відсутня інформація по вказаній справі.

За таких обставин, просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст. 257 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач – Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про роз`яснення йому розміру пенсії.

З довідки Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії вбачається, що ОСОБА_1 не включено період з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року в пільговий стаж за Списком №1.

Підставою для не врахування спірного періоду стали накази по підприємству про атестацію робочих місць, які були надані позивачем: №118 від 07.06.1994 р., №272 тр від 16.08.2001 р., №315 від 29.09.2001 р., №300 від 18.09.2006 р.

Не погодившись з такими діями Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-V “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закону №1058-V).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 114 Закону №1058-V право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-V визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

“Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації).

Згідно пункту 3 “Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” та працював електрозварником ручної зварки підбункерного приміщення доменного цеху 6 розряду в період з 13.08.1996 року по 24.10.2006 року. Первинна атестація на підприємстві проведена 07 червня 1994 року наказ №118, а чергова атестація проведена 16.08.2001 року наказ №272 ТР.

На підтвердження пільгового стажу роботи за спірні періоди роботи позивач надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по підприємству з зазначенням про атестацію робочих місць: №118 від 07.06.1994 р., №272 тр від 16.08.2001 р., №315 від 29.09.2001 р., №300 від 18.09.2006 р.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з “Порядком проведення атестації” та розробленими на виконання цього порядку “Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Оскільки чергова атестація (16.08.2001) була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а позивач до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року, має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (07.06.1994).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14 та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 352/547/16-а.

Правова позиція, яка висловлена в постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2015 року у справі №21-519а14, від 17 березня 20115 року у справі №21-585а14, на які посилається відповідач, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки у них встановлено порядок зарахування стажу у випадках відсутності проведення первинної атестації робочих місць на підприємстві.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у включенні в пільговий стаж за Списком № 1 спірного періоду роботи позивача, оскільки умови праці позивача не змінювалися, а несвоєчасне проведення підприємством атестації робочих місць, не може позбавити працівника його законного права на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року сплату судового збору в сумі 768,40 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

У зв`язку з тим, що сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача - суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) про визнання протиправними дії щодо відмови у включенні до пільгового стажу період з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року з дня призначенні пенсії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у включенні до пільгового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) період роботи з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 07.06.1999 року по 15.08.2001 року з дня призначенні пенсії.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, розрахунковий рахунок: 31211256026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації 22030106) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено 21 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая