Ухвала суду № 82530487, 14.06.2019, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/1975/19 Провадження 1-кп/505/254/2019

УХВАЛА

Іменем України

14.06.2019 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вергопуло А.К.

за участю:

секретаря судового засідання – Попової Г.Є.

прокурора - Битка Є.О.

захисника – Стецюка І.П.

потерпілого – ОСОБА_1

обвинуваченої – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 12019160180000520, внесеному до ЄРДР від 19.04.2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Котовського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12019160180000520 по обвинуваченню ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

14.06.2019 року до суду надійшло клопотання прокурора Битка Є.О. про продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , дія якого закінчується 17.06.2019 року.

В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити. При цьому зазначив, що встановлені ще при обрані міри запобіжного заходу на стадії досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились і на даний час лишаються дійсними та триваючими. Вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 необхідне для забезпечення подальшого розгляду кримінального провадження.

Захисник Стецюк І.П. та обвинувачена ОСОБА_2 заперечували проти продовження строку тримання під вартою та вважали, що підстав для продовження цього строку не має. Просили змінити тримання під вартою на домашній арешт цілодобово.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу судом встановлено, що докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення.

Також встановлено, що докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про існування ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знаючи про тяжкість покарання, яке загрожує їй у разі визнання її винуватим.

Крім того, докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, а також свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На думку суду, обставинами, що дають підстави підтвердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки вчиненого, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує і інші обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченої, відсутність міцних соціальних зв`язків, утриманців, відсутність у обвинуваченої постійного місця роботи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За тих саме обставин клопотання захисника та обвинуваченого щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, цілодобово є необґрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України та, враховуючи наявність підстав та обставин, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, а також що обвинувачена обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини, суд вважає за неможливе визначити розмір застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Частина 3 ст. 315 КПК України не передбачає можливості продовження судом обвинуваченому запобіжного заходу під час підготовчого судового провадження, в зв`язку із чим клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме - обвинуваченій слід обрати запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 177, 314 -315 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Битки Є.О. по кримінальному провадженню № 12019160180000520, внесеному до ЄРДР від 19.04.2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України – задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Котовськ, Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, без реєстрації, мешкає АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючої судимості, обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.08.2019 року, включно.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику, направити Одеській УВП №21.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддя А.К. Вергопуло