Рішення № 82529059, 18.06.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/528/19

РІШЕННЯ

іменем України

"18" червня 2019 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі

головуючого - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську в порядку позовного провадження цивільну справу №473/528/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 1500 кв.м. надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_2 , посилаючись на положення п.2 «а» ч. 1 ст. 81, п.а ч. 3 ст. 152 ЗК України, ч. 2 ст. 373, ст. 1216-1218 ЦК України.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання на 12.03.2019 року.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року повернуто заяву представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року прийнято до провадження заяву представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову на визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.02.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Кучеровою Н.М., позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано у КП «Вознесенське МБТІ» 15.02.2008 року за реєстровим №1800. Вказаний будинок вона успадкувала після смерті свого батька – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За заявою позивача заведена спадкова справа в державній нотаріальній конторі №368/2007 від 30.10.2007 року.

При оформленні права на спадщину за законом після смерті батька на земельну ділянку для обслуговування будинку ОСОБА_1 . нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1500 кв. м., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку серії НОМЕР_1 , видано на ім`я ОСОБА_2 Олександрівською селищною радою 12.09.2007 року, тобто після смерті власника.

Зазначає, що рішенням №9 від 22.03.2007 року Олександрівської селищної ради надано дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0.15 га. І оскільки спадкодавець розпочав процедуру приватизації, але не встиг її закінчити, так як право власності не зареєстровано, вона позбавлена можливості оформити спадщину.

Тому позивач просить суд визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, судом повідомлені про час та місце слухання справи, від останньої надійшла письмова заява, просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, судом повідомлений про час та місце слухання справи, до суду направив письмову заяву про розгляд справи без участі їх представника, заперечень по справі не мають.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.09.2007 року серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 на підставі рішення Олександрівської селищної ради від 22.03.2007 року № 9 належить земельна ділянка площею 1500 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 надана для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. (а.с.10).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області. (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 її батьком зазначений - ОСОБА_2 (а.с.6).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори в Миколаївській області Кучеровою Н.М. від 07.02.2008 року ОСОБА_1 є спадкоємцем цілої частки майна після смерті ОСОБА_2 , яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . (а.с. 11).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.02.2008 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1 (а.с.12).

Рішенням Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 22.03.2007 року за №9, надано дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га., розташовану в АДРЕСА_1 , надану у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_2 (а.с.13).

Згідно інформації Відділу у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 18.01.2019 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту від 12.09.2007 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за №110701100134. (а.с.14).

Як вбачається з довідки – роз`яснення державного нотаріуса Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л. від 09.01.2019 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1500 кв. м., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_2 Олександрівською селищною радою 12.09.2007 року, тобто після смерті власника.(а.с.15).

Згідно ст. 118 ЗК України процедура приватизації земельної ділянки розпочинається з моменту звернення громадянина з заявою до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положенням ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частинами 9, 10 ст. 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Підпунктом 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 1 січня 2013 року державні акти про право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно вказаних Законів, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманий в територіальних органах Державної реєстраційної служби.

Судом встановлено, що нотаріусом позивачу вже відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом у зв`язку із тією обставиною, що правовстановлюючий документ видано після смерті спадкодавця.

В п. 3.5 Інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатись до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

В силу ч. ч. 1, 4 ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В пункті 10 Постанови пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року за № 7, роз`яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як роз`яснив ВССУ в своєму листі від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судовому практику розгляду цивільних справ про спадкування», в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідно права в порядку спадкування - права на завершення приватизації одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Отже, зібрані у справі докази свідчать про те, що процедура приватизації землі не була завершена батьком позивача не з його вини, проте при житті його волевиявлення було направлено на отримання земельної ділянки у приватну власність, рішення про передачу земельних ділянок у їх власність було прийнято органами місцевого самоврядування за його життя, завершення оформлення процедури приватизації шляхом видачі документів, що посвідчує право власності на землю, на ім`я спадкоємця є неможливим в зв`язку з наявністю такого документів на ім`я батька позивача.

При викладених обставинах, прийнявши в установленому законом порядку спадщину, з часу її відкриття позивач набув речові права на успадковане майно, а, отже, і право на захист цих прав.

Враховуючи конкретні обставини справи, виходячи з принципу верховенства права, закріпленого в ст. 8 Конституції України, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом та положень ст. 3 ЦК України, ст. 1 ЦПК Ураїни, якими встановлені загальні засади цивільного законодавства і завдання цивільного судочинства, суд вважає, що відповідно до вищевикладених положень законодавчих актів існують підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4-5, 11-12, 76-83, 141,258-260 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 1500 кв. м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня складення його повного тексту.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Олександрівська селищна рада Вознесенського району, Миколаївської області, місце знаходження:56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Генерала Подзігуна № 208, код ЄДРПОУ 04376162.

Повний текст рішення складено 21.06.2019 року.

Суддя Висоцька Г.А.