Ухвала суду № 82528972, 21.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16682/19

Провадження № 2/127/2299/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Бардиним Михайлом Богдановичем, до Публічного акціонерного товариства «Вінницягаз» про захист прав споживача, стягнення коштів за понесені збитки по встановленню індивідуального лічильника,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі її представника – адвоката Бардина М.Б., звернулася до суду з позовною заявою до ПАТ «Вінницягаз» про захист прав споживача, стягнення коштів за понесені збитки по встановленню індивідуального лічильника.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 14 ЦПК України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обовязковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Ч. 8 ст. 14 ЦПК України визначено, що подання особами процесуальних документів, можливо виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З наведених вище норм вбачається, що звернення до суду із процесуальними документами в електронній формі здійснюється з використанням власного електронного цифрового підпису виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, попередньо зареєструвавши в ній свою офіційну електронну адресу.

Пунктом 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомленням Державної судової адміністрації України від 01 березня 2019 року, опублікованого в газеті «Голос України» № 42 (7048) від 01 березня 2019 року, відкликано оголошення, опубліковане в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, станом на день звернення позивача до суду із позовом Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система в судах не функціонує.

Пунктом 15.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Таким чином, звернення позивача, в особі його представника, з використанням власного електронного цифрового підпису, шляхом надсилання позовної заяви в електронній формі не узгоджується із приписами вищезазначених норм ЦПК України та не може вважатись належно оформленою, а тому позивачу/його представнику слід подати позов до суду в письмовій формі підписаний ним власноручно, а також відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, засвідчених належним чином.

Вказана правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19), ухвалі Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №234/18407/18, провадження №К/9901/9761/19.

При цьому, позивачу слід звернути увагу на вимоги ст. 95 ЦПК України щодо порядку подання до позовної заяви копій письмових доказів та їх засвідчення.

До того ж, відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, в разі подання позовної заяви представником, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. При цьому, слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду щодо подання належного доказу в підтвердження повноважень представлення інтересів особи в суді адвокатом, викладеної 29.05.2019 року по справі 202/5348/18

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема,в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" № 28249/95).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Бардиним Михайлом Богдановичем, до Публічного акціонерного товариства «Вінницягаз» про захист прав споживача, стягнення коштів за понесені збитки по встановленню індивідуального лічильника- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: