Рішення № 82527976, 14.06.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Справа № 915/405/19

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/405/19

за позовом публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”,

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001,

до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова,

54025, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв;

про стягнення основного боргу за договором від 10.01.2018 № 4630/18-ТЕ(Т)-22 про постачання природного газу, пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 930 грн. 06 коп., –

В С Т АН О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” пред`явлено позов до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (далі-Університет) з вимогами про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 930 грн. 06 коп., із яких: 777 грн. 59 коп. – пеня; 152 грн. 47 коп. – 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за укладеним з позивачем договором від 10.01.2018 № 4630/18-ТЕ(Т)-22 про постачання природного газу, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого газу, внаслідок чого на суми прострочень позивачем нараховано пеню, в порядку п. 8.2 договору, а також здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” також просить суд про стягнення з Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 27.02.2019 відкрито провадження в даній справі і вирішено про розгляд справи у спрощеному провадженні.

Відповідач у наданому відзиві проти позову заперечує та просить відмовити, мотивуючи тим, що позивач маючи намір стягнути штрафні санкції не врегулював це питання шляхом досудового звернення у відповідності п. 10.1 договору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір постачання природного газу від 10.01.2018 укладено договір № 4630/18-ТЕ(Т)-22, за умовами якого та укладеної до нього додаткових угод №№1, 2, ПАТ “НАК “ Нафтогаз України” (продавець) зобов`язалося поставити Університет (покупцю) у 2018 році природний газ для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, загальним обсягом до 115,065 тис. куб.м. і вартістю 4942 грн. 00 коп. (разом з ПДВ -5930 грн. 40 коп.) за 1000 куб. м. газу, а покупець – прийняти цей природний газ та оплатити його грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати вартості замовленого обсягу протягом місяця поставки газу з остаточним розрахунком за фактично переданий газ до 25-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу, ( п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.2, 6.1 договору з урахуванням додаткових угод № №1, 2 до договору).

Приймання-передача газу у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.7 договору).

Сторонами погоджено, що договір діє в частині реалізації газу з 01.01.2018 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору ПАТ “НАК “Нафтогаз України” поставлено відповідачу природний газ в обсязі 115,065 тис. куб. м. на загальну суму 682381 грн. 47 коп., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

За твердженнями позивача, Університет неналежно виконував грошові зобов`язання за договором, зокрема, вартість поставленого природного газу оплатив з простроченням, у зв`язку з чим на такі суми нараховано пеню та 3 % річних у період прострочення 26.04.2018-03.05.2018.

Чинним законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. ( ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Умовами укладеного сторонами у справі договору передбачено, що у разі невиконання покупцем узгоджених у договорі умов оплати поставленого природного газу, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пп. 8.2 договору).

Сторонами погоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), в тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, – установлюється тривалістю у 5 років (п. 10.3 договору).

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим вимоги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про стягнення нарахувань пені та 3 % річних на прострочені суми оплати вартості поставленого природного газу.

Суд погоджується із поданими позивачем розрахунками 3 % річних у загальній сумі 152 грн. 47 коп. та пені в загальній сумі 777 грн. 59 коп., нарахованих у період 26.04.2018-03.05.2018 на прострочені суми оплати вартості поставленого в природного газу, і визнає позовні вимоги обґрунтованими.

Посилання відповідача на не звернення позивача у позасудовому порядку стосовно вирішення питання щодо оплати штрафних санкцій, суд не бере до уваги, оскільки договором встановлено строк остаточного розрахунку за фактично переданий газ, а тому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання у визначеним договором строк.

Таким чином, позов ПАТ “НАК “Нафтогаз України” підлягає задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, – на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПАТ “НАК “Нафтогаз України” на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 31.01.2019 № 7001000 у сумі 1921 грн., яка, у відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, є мінімальною сумою судового збору, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задовольнити.

2. Стягнути з Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (54025, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 02066753) на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720), грошові кошти в загальній сумі 930 грн. 06 коп., із яких: 777 грн. 59 коп. – пеня; 152 грн. 47 коп. – 3 % річних; а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Коваль