Рішення № 8252770, 04.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.10                                                                                           Справа№ 10/26

За позовом: Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго”, м.Дрогобич

до відповідача: дочірне підприємство „Тисмениця” ЗАТ „Львівський керамічний завод”, м.Дрогобич

про стягнення 1982 грн. 13 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Пилипів М.І. - довіреність №200 від 03.03.2010р.;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго”, м.Дрогобич до дочірного підприємства „Тисмениця” ЗАТ „Львівський керамічний завод”, м.Дрогобич про стягнення 1982 грн. 13 коп.

Ухвалою суду від 13.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Відповідач явку представника в засіданні суду не забезпечив, письмовий відзив на позов не представив, вимог ухвали суду від 13.02.2010р. не виконав.

Спір розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

01.12.2005р. між Комунальним підприємством „Дрогобичтеплоенерго” та дочірним підприємством „Тисмениця” ЗАТ „Львівський керамічний завод”, м.Дрогобич укладено договір № 222 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п.1 Договору , Енергопостачальна організація - КП „Дрогобичтеплоенерго” зобов”язується постачати споживачеві - дочірному підприємству „Тисмениця” ЗАТ „Львівський керамічний завод”, м.Дрогобич теплову енергію в обсягах, що передбачені проектними тепловими навантаженнями даної будівлі чи споруди з врахуванням кількості споживачів гарячої води , а Споживач зобов”язується оплачувати за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, що зазначені в цьому договорі.

Згідно з п. 6.3 Договору , Споживач здійснює оплату наданих послуг з теплопостачання шляхом перерахуванням коштів на банківський рахунок теплопостачальної організації за поточний місяць до 5-го числа наступного календарного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи та стверджується представником Позивача в засіданні суду , подача теплової енергії Позивачем здійснювалась в повному обсязі відповідно до умов договору про постачання теплової енергії.

Проте , всупереч п.п. 6.3,6.4,6.5 Договору оплата Відповідачем здійснювалась частково, у зв’язку з чим станом на 01.02.2008р. виникла заборгованість в сумі 4 681 грн. 11 коп.

З метою позасудового вирішення питання стягнення заборгованості між сторонами 18.02.2008р укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за спожите теплопостачання.

Згідно умов договору Відповідачеві надавалося розтермінування погашення заборгованості , яке утворилось станом на 01.02.2008р. в розмірі 4681 грн. , на дев”ять місяців, а саме з 01.02.2008р. по 31.10.2008р. із розрахунку щомісячної оплати з лютого 2008року по вересень 2008року по 520,12 грн. щомісячно , а в жовтні 2008р. в розмірі 520 грн. 15 коп.

Крім цього, Відповідач зобов”язувався здійснювати і біжучу оплату за теплопостачання згідно Договору №222 від 01.12.2005р.

Однак, взяті на себе зобов”язання Відповідач виконав частково і станом на 01.02.2010р. заборгованість ДП „Тисмениця” становить 1982 13 коп.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку КП”Дрогобичтеплоенерго” на адресу Відповідача направлялась претензія № 526 від 24.06.2009р. про сплату боргу, про що як доказ свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, Претензія залишена без відповіді та задоволення.

Вказане стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представника Позивача , прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору № 222 від 01.12.2005р. Позивач надавав Відповідачу послуги теплопостачання. Проте, Відповідач не розрахувався за отримані послуги повністю і в терміни, як це передбачено п.6.3 Договору . Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Доказів оплати боргу Відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49ГПК України слід віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11,509, 530 ЦК України, ст. ст. 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Тисмениця” ЗАТ „Львівський керамічний завод” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Грушевського, 83 і.к.30444835) на користь Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Індустріальна, 1А і.к. 05445563) 1 982 грн. 13 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя