Рішення № 82526702, 20.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019м. ДніпроСправа № 904/5456/18за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ"

про стягнення 579 690,04 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача 515 351,99 грн. основного боргу за Договором поставки №2505/03 від 25.05.18р., 36 074,64 грн. - 7 % штрафу, 24 289,76 грн. - пені, 1 949,50 грн. - індексу інфляції, 2 024,15 грн. - 3 % річних, посилаючись на порушення Відповідачем договірних зобов`язань у частині оплати.

25.02.19р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, мотивована тим, що після подачі позову та відкриття провадження у справі Відповідач провів оплату за наступними видатковими накладними: №АП-0001309022 від 13.09.18р. на суму 221 121,96 грн. – платіжні доручення №2338 від 05.10.18р. та №2340 від 09.10.18р.; №АП-0001309023 від 13.09.18р. на суму 115 096,79 грн. – платіжне доручення №2334 від 03.10.18р.; №0000210027 від 02.10.18р. на суму 27 879,86 грн. – платіжне доручення №2352 від 11.10.18р.; №0001009033 від 10.09.18р. на суму 114 676,50 грн. – платіжне доручення №2530 від 20.12.18р.; №0002509061 від 25.09.18р. на суму 116 809,54 грн. – платіжне доручення №2531 від 20.12.18р. Видаткова накладна №АП-0002609027 від 26.09.18р. на суму 283 865,95 грн. залишилася неоплаченою. З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 283 865,95 грн. – основного боргу, 36 074,64 грн. – 7% штрафу, 50 186,00 грн. – пені, 16 289,49 грн. – індексу інфляції, 4 182,17 грн. – 3 % річних, 5 858,97 грн. – судового збору та повернути 2 863,38 грн. – надмірно сплаченого судового збору.

13.05.19р. від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, мотивована тим, що 23.04.19р. Відповідач здійснив оплату за видатковою накладною №0002609027 від 26.09.18р., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 23.04.19р. З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 36 074,64 грн. – 7% штрафу, 68 664,51 грн. – пені, 20 405,30 грн. – індексу інфляції, 5 722,04 грн. – 3 % річних, 1 963,00грн. – судового збору та повернути 6 732,35 грн. – надмірно сплаченого судового збору.

Відповідач, у жодне судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930007169622, №4930007583275, №4930008243389.

Оскільки ухвали суду, у вищенаведених поштових відправленнях, про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи направлялися Відповідачеві на адресу, вказану в позові та ЄДР, суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом і, лише у силу нехтування своїми правами, Відповідач відмовився від захисту від вимог Позивача.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Позивач подав клопотання про проведення судового засідання 20.06.19р. без участі представника Позивача. Вимоги викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог вих. №1675/07 від 10.05.19р. підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

У судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.18р. сторонами укладено Договір поставки №2505/03 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язався передати у власність Покупця (Відповідача) товар в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних, Покупець зобов`язався своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки передбачені цим Договором.

Загальна сума Договору складається із вартості всіх партій Товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим Договором за період його дії (п.1.3. Договору).

Доставка Товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС-2010", на умовах СРТ – склад Покупця м. Кривий Ріг (п.2.1. Договору).

Передача Товару ОСОБА_1 і його приймання Покупцем за асортиментом, кількістю і ціною здійснюється на підставі відповідної накладної. Товар відпускається Постачальником Покупцю лише за наявності представника Покупця належним чином складеної довіреності на одержання Товару. Датами поставки Товару вважається дати підписання накладних (п.2.2. Договору).

Постачальник зобов`язується здійснити поставку протягом 7 календарних днів з моменту узгодження заявки (п.2.3. Договору).

Асортимент, кількість Товару, що поставляється, зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п.3.1. Договору).

Покупець зобов`язаний : своєчасно оплатити Товар в розмірах і терміни, встановлені цим Договором (п.4.2.4. Договору).

Ціна Товару зазначається в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п.5.1. Договору).

Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем у порядку відстрочки платежу строком не пізніше 21 календарного дня з дати поставки Товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткових накладних обома Сторонами (п.5.2. Договору).

За порушення термінів розрахунків, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому сторони домовилися, що пеня стягується за весь час прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості Покупця перед Постачальником до моменту повного погашення цієї заборгованості. В разі порушення термінів розрахунків більш ніж на 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від несвоєчасно сплаченої суми (п.6.2.1. Договору).

У вересні жовтні 2018р. Позивач поставив Відповідачеві Товар за видатковими накладними: №0001009033 від 10.09.18р. на суму 114 676,50 грн., №0001309022 від 13.09.18р. на 221 121,96 грн., №0001309023 від 13.09.18р. на 115 096,79 грн., №0002509061 від 25.09.18р. на 116 809,54 грн., №0002609027 від 26.09.18р. на 283 865,95 грн., №0000210027 від 02.10.18р. на 27 879,86 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений Товар за накладними: №0001309022 від 13.09.18р. на суму 221 121,96 грн., №0001309023 від 13.09.18р. на суму 115 096,79 грн., №0000210027 від 02.10.18р. на суму 27 879,86 грн.

Відповідач своєчасно не розрахувався за Товар на загальну суму 515 351,99 грн., за накладними: №0001009033 від 10.09.18р. на суму 114 676,50 грн., строк оплати настав 01.10.18р., №0002509061 від 25.09.18р. на 116 809,54 грн., строк оплати настав 16.10.18р., №0002609027 від 26.09.18р. на 283 865,95 грн., строк оплати настав 17.10.18р.

З посиланням на п. 6.2.1. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню у розмірі 24 289,76 грн. за період прострочки з 02.10.18р. по 30.11.18р., за кожною видатковою накладною окремо та 36 074,64 грн. – 7% штрафу.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 2 024,15 грн. за період з 02.10.18р. по 30.11.18р., 1 949,50 грн. – індексу інфляції за жовтень 2018 року, за кожною видатковою накладною окремо.

Позивач направляв Відповідачеві претензію №3674/07 від 07.11.18р., у якій вимагав у семиденний строк з моменту отримання претензії сплатити суму боргу за отриманий товар та штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання, шляхом перерахування коштів на банківські реквізити зазначені у Договорі.

За даними Позивача, Відповідач претензію залишив без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати поставленої Позивачем продукції, контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Від Позивача надійшли заяви про зменшення позовних вимог (25.02.19р., 13.05.19р.), у яких останній повідомив, що Відповідач сплатив суму основного боргу, на підтвердження чого надав банківські виписки. З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 36 074,64 грн. – 7% штрафу, 68 664,51 грн. – пені за період з 02.10.18р. по 22.04.19р., 20 405,30 грн. – індексу інфляції за період жовтень 2018 – березень 2019, 5 722,04 грн. – 3 % річних за період з 02.10.18р. по 22.04.19р., нарахування проведені за кожною видатковою накладною окремо, 1 963,00грн. – судового збору та повернути 6 732,35 грн. – надмірно сплаченого судового збору.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету ( п. 4 ст. 231 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у даній справі, в частині стягнення 515 351,99 грн. підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору, сплачена сума судового збору підлягає поверненню Позивачеві частково, пропорційно позовних вимог згідно з ч.1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в сумі 6 732,35 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача щодо нарахування 7 % штрафу, пені, 3 % річних, індексу інфляції, суд визнає їх обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи й чинному законодавству.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 36 074,64 грн. – 7% штрафу, 68 664,51 грн. – пені, 20 405,30 грн. – індексу інфляції, 5 722,04 грн. – 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, суд вважає, що судовий збір, в частині задоволених позовних вимог, слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі №904/5456/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ" про стягнення 579 690,04 грн. в частині стягнення 515 351,99 грн. – основного боргу - закрити.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, 3А, код 32365441) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 6 732 (шість тисяч сімсот тридцять дві),35 грн. перерахований згідно з платіжним дорученням № 33380 від 27.11.18р., яке міститься в матеріалах справи №904/5456/18, про що видати ухвалу.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ" про стягнення 579 690,04 грн. в частині стягнення 7 % штрафу, пені, 3 % річних, індексу інфляції – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ-ОІЛ ІНДАСТРІ", 50106, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 2 (код 37663896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ", 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, 3А (код 32365441) 36 074,64 грн. – 7% штрафу, 68 664,51 грн. – пені, 20 405,30 грн. – індексу інфляції, 5 722,04 грн. – 3 % річних, 1 963,00грн. – судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21.06.2019

Суддя С.Г. Юзіков