ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.10 Справа№ 30/3
За позовом: ТзОВ „Багіра-Лтд”, м.Львів
до відповідача: ТзОВ Західно-Український техно-торговий центр „Івіта-сервіс”, м.Львів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівське обласне державне колмунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки
про спонукання до виконання умов договору
За зустрічним позовом: ТзОВ Західно-Український техно-торговий центр „Івіта-сервіс”, м.Львів
До відповідача: ТзОВ „Багіра-Лтд”, м.Львів
про визнання права власності
Cуддя Мороз Н.В
Представники:
від позивача: Чабан О.М.
від відповідача: Вихованський К.В.
Суть спору:
товариство з обмеженою відповідальністю «Багіра ЛТД», м. Львів, звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Західно-Український техно-торговий центр «Івіта-сервіс»м. Львів, за участю третьої особи – яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів, про спонукання до виконання умов договору №22/01-09 відповідального зберігання (з правом користування) до виконання договірних зобов’язань на період до 29.03.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Західно-Український техно-торговий центр «Івіта-сервіс»м. Львів, звернулось із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра ЛТД»про визнання права власності на нежитлові приміщення першого поверху з індексами 4-1 –4-10, 4-10а загальною площею 137,1 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Мазепи, 11.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.02.2010 р.
Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 02.02.2010 р., 23.02.2010р.
У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
В судових засіданнях представник позивача первісний позов підтримав, а зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 29.01.2009 р. між ним і відповідачем був укладений договір №29/01-09 відповідального зберігання (користування), за яким позивач прийняв у відповідальне зберігання спірне майно до 29.08.2009 р. Однак, у березні 2009 р. відповідач розпочав ремонтні роботи, унеможливив позивачу доступ до приміщень, а 15.10.2009 р. направив позивачу повідомлення про відмову від договору. Вважає договір пролонгованим до 29.03.2010 р. Просить первісний позов задовольнити, а в зустрічному –відмовити.
Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві, поясненнях. Визнавши факт укладення договору відповідального зберігання, ствердив, що умови договору були виконані повністю, а договір припинився внаслідок закінчення строку. Відповідач за власний кошт провів комплексний капітальний ремонт приміщення. Актом від 17.09.2009 р. було визнано готовність об’єкта до експлуатації. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Третя особа –на стороні, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вимог ухвал суду не виконала, пояснень по справі не надала, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК України, судом з власної ініціативи витребувались документи та матеріали, необхідні для вирішення спору.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з технічного паспорту, складеного 28.03.1997 р., спірні приміщення з індексами 4-1 –4-10, 4-10а загальною площею 137,1 кв.м. розташовані на першому поверху будівлі за адресою м. Львів, вул. Мазепи, 11. У відповідності до листа Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” №Ю/6861 від 24.12.2009 р., право власності на зазначені приміщення не реєструвались за іншими суб’єктами.
Відповідач посилається на підрядну угоду від 22.09.2004 р. про затвердження умов проведення капітального ремонту. Однак, згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зазначена ж угода укладена відповідачем з собою в односторонньому порядку, а відтак не породжує наслідків укладеного договору.
З матеріалів справи, зокрема, накладних, квитанцій, зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва вбачається, що відповідач за власний рахунок провів капітальний ремонт спірних приміщень до 17.09.2009 р., що підтверджується актом готовності об’єкта до експлуатації.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Жодних доказів неправомірності набуття права власності на спірні приміщення відповідачем чи їх належності іншим особам суду не надано. Згідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи вбачається факт оспорювання позивачем права власності відповідача на вказане майно, відмова його повернути після закінчення строку дії договору №29/01-09 відповідального зберігання.
Згідно із договором № 29/01-09 відповідального зберігання (з правом користування) від 29.01.2009р., депонент –відповідач передав, а виконавець - позивач прийняв на відповідальне зберігання, на строк з 29.01.2009 р. до 29.08.2009 р. спірні нежитлові приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 11, загальною площею 37,3 кв.м. з індексами приміщень 4-1, 4-2, 4-3 відповідно до даних технічного паспорта ЛМБТІ від 28.03.1997 р. № 459., що підтверджується актом прийому-передачі від 03.02.2009р., який був укладений між сторонами та є невід'ємною частиною зазначеного договору. Під час дії вказаного договору відповідачем було проведено ремонт приміщень, у т.ч. переданих в користування позивачу, у зв’язку з чим обмежено доступ до них позивача.
15.10.2009р. відповідач за первісним позовом письмово повідомив позивача за первісним позовом про відмову від договору №29/01-09, що підтверджується листом № 29/01-09. Твердження позивача за первісним позовом, що зазначене повідомлення від 15.10.2009р. № 29/01-09 не є повідомленням про розірвання чи зміну умов договору, а тому тлумачится позивачем за первісним позовом, як спроба невиконання договірних стосунків –не заслуговує на увагу оскільки згідно з п. 2.1.2 та п.3.3. договору №29/01-09 укладений між сторонами щодо відповідального зберігання (з правом користуваня) виконавець (позивач) зобов’язаний повернути майно депоненту (відповідачу) майно по першій вимозі в 5-ти денний термін. При цьому, договір не передбачає автоматичної пролонгації його умов.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як випливає з матеріалів справи підстав для спонукання до виконання умов договору немає оскільки договір був припинений у зв’язку з спливом його дії, а тому, суд приходить до висновку, що у задоволені первісного позову слід відмовити.
Що стосується зустрічного позову, то згідно ч. 1 ст. 949, ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, а також на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Оскільки товариство з обмеженою відповідальності «Багіра ЛТД»не повернула майно, що підтверджується відсутністю відповідного акту-прийому передачі, яке воно отримало від позивача за зустрічним позовом згідно договору №29/01-09 від 29.01.2009р. тим самим оспорює право власності позивача за зустрічним позовом на майно. Відтак, порушені права відповідача підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності.
Таким чином, зустрічний позов підлягає задоволенню, судові витрати покладаються на відповідача за зустрічним позовом. Відповідно до п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно –Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючим документом є, зокрема, рішення судів як про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, так і про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 321, 328, 392, 526, 626, 949, 953 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 43, 84, 85 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. У первісному позові відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задоволити повністю.
3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю Західно-Український техно-торговий центр «Івіта-сервіс»(м. Львів, вул. Мазепи, 11, ЄДРПОУ 22346667) право власності на не житлові приміщення першого поверху з індексами 4-1 –4-10, 4-10а загальною площею 137,1 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Мазепи, 11.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра ЛТД» (м. Львів, вул. Д.Апостола, 8, ЄДРПОУ 30650067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Західно-Український техно-торговий центр «Івіта-сервіс»(м. Львів, вул. Мазепи, 11, ЄДРПОУ 22346667) - 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
6. Судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.
Суддя
Судове рішення № 8252589, Господарський суд Львівської області було прийнято 05.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 30/3. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: