Ухвала суду № 82525620, 19.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16697/19

Провадження №1-кс/127/9484/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Чернюка І.В.,

при секретарі Павленко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Козловської Вікторії Вікторівни про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції Козловська Вікторія Вікторівна14.06.2019 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Вінницького відділу поліції перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010004662 від 28.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністра соціальної політики України «Про призначення ОСОБА_1 » № 84 кс від 19.10.2015 був призначений на посаду директора Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь» (код за ЄДРПОУ 25496212, юридична адреса: вул. В.Городецького, 10, м. Вінниця) з правом підпису усіх фінансових документів.

Відповідно до розділу V Положення «Про державну реабілітаційну установу «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики № 282 від 08.03.2014 (у новій редакції затверджено наказом Мінсоцполітики № 1272 від 07.08.2017) управління центром здійснюється директором, який у межах своєї компетенції розпоряджається в установленому законодавством порядку майном і коштами Центру, видає накази, затверджує функціональні обов`язки працівників, приймає на роботу та звільняє працівників центру, застосовує заходи заохочення та дисциплінарні стягнення, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто маючи статус службової особи, став на шлях привласнення та розтрати грошових коштів Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь» та вчинив злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливими мотивом та метою, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам служби для незаконного обертання чужого майна, реалізуючи єдиний умисел, спрямований на привласнення та розтрату бюджетних коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що згідно абзацу 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»,

п. 1.6 наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України № 308/519 від 05.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» та п. 4.4 Положення про преміювання працівників Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь», затвердженого 20.01.2015 директором Центру, преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці, діючи усупереч вищевказаним нормам у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених слідством обставин, незважаючи на листи Міністерства соціальної політики України № 6717/0/2-17/15 від 27.02.2017 «Про преміювання директора Центру за лютий 2017 року у розмірі 50 % посадового окладу», №9774/0/2-17/15 від 11.05.2017 «Про преміювання директора Центру за березень 2017 року у розмірі 50 % посадового окладу», №10817/0/2-17/15 від 25.05.2017 «Про преміювання директора Центру за квітень 2017 року у розмірі 50 % посадового окладу», № 13333/0/2-17/15 від 03.07.2017 «Про преміювання директора Центру за травень 2017 року у розмірі 50 % посадового окладу» з лютого 2017 року по травень 2017 року щомісячно видавав накази про преміювання, на підставі яких останньому нараховано та виплачено премію у понаднормовому розмірі, зокрема у лютому 2017 року на суму 377,40 грн., у березні, квітні та травні 2017 року на загальну суму 9674,83 грн. в результаті чого останній заволодів бюджетними коштами в загальному розмірі 10052,23грн.

Окрім того, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливими мотивом та метою, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам служби для незаконного обертання чужого майна, реалізуючи єдиний умисел, спрямований на привласнення та розтрату бюджетних коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що згідно абзацу 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»,

п. 1.6 наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України № 308/519 від 05.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» та п. 4.4 Положення про преміювання працівників Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь», затвердженого 20.01.2015 директором Центру, преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці, діючи усупереч вищевказаним нормам у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених слідством обставин, без погодження із Міністерством соціальної політики України у період з лютого 2016 року по березень 2017 року включно та з травня 2017 року по листопад 2018 року включно видавав накази про преміювання працівників Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь», на підставі яких бухгалтерією вищевказаної установи Балдинюку В.М. нараховувалась та виплачувалась премія, зокрема, у листопаді 2016 року у розмірі 550 грн., у червні 2017 року у розмірі 6720 грн., у липні 2017 року у розмірі 8160,75 грн., у серпні 2017 року у розмірі 8808 грн., у вересні 2017 року у розмірі 19913 грн., у жовтні 2017 року у розмірі 19963 грн., у листопаді 2017 року у розмірі 16317 грн., у грудні 2017 року у розмірі 57219 грн., у лютому 2018 року у розмірі 16970,53 грн., у березні 2018 року у розмірі 11161 грн., у квітні 2018 у розмірі 13787 грн., у травні 2018 у розмірі 13787 грн., у червні 2018 у розмірі 20129 грн., у липні 2018 року у розмірі 23586 грн., у серпні 2018 року у розмірі 8146 грн., у вересні 2018 року у розмірі 18060 грн., в результаті чого останній заволодів бюджетними коштами в загальному розмірі 266531,9 грн.

Одночасно, ОСОБА_1 , реалізуючи єдиний умисел, спрямований на привласнення та розтрату бюджетних коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» № 245 від 03.04.1993, яким керівникам державних підприємств, установ і організацій заборонено працювати за сумісництвом, видав наказ № 42-к від 01.10.2012 «Про виконання обов`язків лікаря-фізіотерапевта 0.5 ставки посади за сумісництвом» та фактично не здійснюючи роботу за вказаною посадою з січня 2016 року по жовтень 2018 року отримав заробітну плату у розмірі 91608 грн. 11 коп., в результаті чого заволодів бюджетними коштами у розмірі у розмірі 91608 грн. 11 коп.

Водночас, ОСОБА_1 , реалізуючи єдиний умисел, спрямований на привласнення та розтрату бюджетних коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених слідством обставин, за відсутності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства, видав наступні накази:

1. наказ № 14 від 25.07.2016 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 330 грн. 70 коп. та заробітну плату за 25.07.2016 у розмірі 799,41 грн.;

2. наказ № 21 від 09.11.2016 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 341 грн. 08 коп. та заробітну плату за 09.11.2016 у розмірі 780,71 грн.;

3. наказ № 5 від 06.03.2017 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 326 грн. 06 коп. та заробітну плату за 06.03.2017 у розмірі 863,78 грн.;

4. наказ № 10 від 15.05.2017 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 395 грн. 90 коп. та заробітну плату за 16.05.2017 у розмірі 971,53 грн.;

5. наказ № 14 від 06.06.2017 «Про відрядження до м. Харків», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 2878 грн. 08 коп. та заробітну плату з 07.06.2017 по 10.06.2017 у розмірі 6642,99 грн.;

6. наказ № 17 від 03.08.2017 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого 04.08.2017 використав службовий автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснено безпідставне списання пального у кількості 52,61 л вартістю 1394 грн. 17 коп. та останньому безпідставно нараховано заробітну плату за 04.08.2017 у розмірі 1035,1 грн.;

7. наказ № 19 від 19.09.2017 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого 20.09.2017 використав службовий автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснено безпідставне списання пального у кількості 52,45 л вартістю 1389 грн. 93 коп. та останньому безпідставно нараховано заробітну плату за 20.09.2017 у розмірі 1500,79 грн.;

8. наказ № 22 від 24.10.2017 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 325 грн. 58 коп. та заробітну плату за 24.10.2019 у розмірі 2916,35 грн.;

9. наказ № 24 від 29.11.2017 «Про відрядження до м. Чернівці», на виконання якого з 29.11.2017 по 30.11.2017 використав службовий автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснено безпідставне списання пального у кількості 66,9 л вартістю 1772 грн. 85 коп.;

10. наказ № 1 від 23.01.2018 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого 24.01.2018 використав службовий автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснено безпідставне списання пального у кількості 53,26 л вартістю 1464 грн. 65 коп., безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 60 грн. та заробітну плату за 24.01.2018 у розмірі 720,45 грн.;

11. наказ № 2 від 07.02.2018 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 432 грн. 94 коп. та заробітну плату за 07.02.2018 у розмірі 1797,75 грн.;

12. наказ № 4 від 16.03.2018 «Про відрядження до м. Київ», на виконання якого 16.03.2018 використав службовий автомобіль ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснено безпідставне списання пального у кількості 53,36 л вартістю 1467 грн. 40 коп. та останньому безпідставно нараховано заробітну плату за 16.03.2018 у розмірі 1466,19 грн.;

13. наказ № 5 від 23.05.2018 «Про відрядження до м. Одеса», на виконання якого безпідставно отримав компенсацію за відрядження у розмірі 1964 грн. 20 коп. та заробітну плату з 24.05.2018 по 25.05.2018 у розмірі 1384,90 грн.

Загалом у зв`язку із здійсненням поїздок у відрядження за відсутності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства ОСОБА_1 здійснив привласнення грошових коштів у розмірі 19844,85 грн. у вигляді безпідставно отриманої заробітної плати за дні перебування у відрядженні, та вчинив розтрату грошових коштів у розмірі 14543,13 грн. в тому числі безпідставне списання бензину на суму 7488,99 грн. та безпідставно витрачені коштів на відрядження у розмірі 7054,14 грн.

В результаті реалізації єдиного умислу ОСОБА_1 привласнив у 2016 році грошові кошти у розмірі 21645,92 грн., що на момент вчинення складало 31,41 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, у 2017 році привласнив грошові кошти у розмірі 197250,79 грн., що на момент вчинення складало 246,56 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, у 2018 році привласнив грошові кошти у розмірі 165884,56 грн., що на момент вчинення складало 188,29 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, та здійснив розтрату грошових коштів у 2016 році у розмірі 671,78 грн., що на момент вчинення складало 0,98 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, у 2017 році у розмірі 8482,56 грн., що на момент вчинення складало 10,6 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, у 2018 році у розмірі 5389,19 що на момент вчинення складало 6,1 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, завдавши Державній реабілітаційній установі «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь» збитків на загальну суму 399325,8 грн., що у понад 483 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 3 примітки до ст. 185 КК України становить великі розміри.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України – розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені у великих розмірах.

У подальшому 12.06.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю с. Антонівка Томашпільського району Вінницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , котрий перебуває на посаді голови ОСББ «КОМФОРТ-ПОДІЛЛЯ» (код за ЄДРПОУ 33484383) оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із матеріальним складом, яким державі заподіяно шкоду у розмірі 399325,8 грн., що у понад 483 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян .

Відповідно до інформації наявної у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) є власником наступного нерухомого майна:

земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_3 : НОМЕР_4 загальною площею 2.1888, що розташована на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області;

земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_5 загальною площею 0.1027, що розташована на території Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області;

1/3 частини квартири загальною площею 51,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , інші частки якої належать дружині підозрюваного – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та дочці підозрюваного ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

Окрім того, відповідно до інформації з Єдиного Державного реєстру МВС України «НАІС ДДАІ» ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) є власником наступного рухомого майна:

автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» VIN код «1 НОМЕР_6 » державний номерний знак « НОМЕР_7 ».

Враховуючи наявність ризику відчуження вищевказаного майна до накладення арешту прошу суд здійснювати розгляд даного клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_1 та інших заінтересованих осіб.

В судове засідання слідчий Козловська В.В., не з`явилась, однак надала до суду заяву, в якій просить дане клопотання розглянути без її участі. Вищевказане клопотання підтримує в повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не викликався, оскільки слідчим в клопотанні було доведено те, що у разі виклику особи, у володінні якої знаходиться вищевказані документи існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворенн6я, пересування, передачі майна на яке планується накласти арешт.

Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з`явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та вмотивованим, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 170 ч. 1 абз. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктом 1 частина другої цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь – якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Згідно п. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ст. 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України – розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені у великих розмірах.

12.06.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю с. Антонівка Томашпільського району Вінницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на посаді голови ОСББ «КОМФОРТ-ПОДІЛЛЯ» (код за ЄДРПОУ 33484383) оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до інформації Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) є власником наступного нерухомого майна:

земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_3 : НОМЕР_4 загальною площею 2.1888, що розташована на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області;

земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_5 загальною площею 0.1027, що розташована на території Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області;

1/3 частини квартири загальною площею 51,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , інші частки якої належать дружині підозрюваного – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та дочці підозрюваного ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

Відповідно до інформації з Єдиного Державного реєстру МВС України «НАІС ДДАІ» ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) є власником автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT» VIN код «1 НОМЕР_6 » державний номерний знак « НОМЕР_7 ».

Згідно ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ст. 170 ч. 5 КПК України у випадку, передбаченою ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, належить особі щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 167, 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_3 : НОМЕР_4 загальною площею 2.1888, що розташована на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_5 загальною площею 0.1027, що розташована на території Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на 1/3 частину квартири загальною площею 51,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на легковий автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» VIN код «1 НОМЕР_6 » державний номерний знак « НОМЕР_7 », який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого слідчого відділу Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Козловську Вікторію Вікторівну.

Зобов`язати старшого слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: