Ухвала суду № 82524869, 20.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8785/18

Провадження № 1-кс/520/7378/19

УХВАЛА

2ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Прохоров П.А., при секретарі Гремалюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі

клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Дячука Павла Миколайовича, про призначення судово-психологічної експертизи,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2019 року до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката Дячука, захисника Кузьміної Альони Вадимівни, про призначення судової-психологічної експертизи.

В провадженні слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області - Осіпенко Дмитра Сергійовича знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12018160480002600 від 12.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 286 КК України.

Вищевказане кримінальне провадження стосується ДТП яке сталось 11 липня 2018 року приблизно о 19 годин 40 хвилин біля будинку №104 по вулиці Львівській в місті Одесі, за участі транспортного засобу - автомобіль «Mercedes-Benz E350» днз НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_2

ОСОБА_1 , водію автомобіля «Mercedes-Benz E350», в рамках вказаного провадження повідомлено про підозру.

В самому тексті вищевказаної підозри, слідчий Осіпенко Д.С. стверджує, що у ОСОБА_1 раптово виник умисел не ненадання допомоги постраждалій ОСОБА_3 і вона завідомо залишила останню без допомоги.

Натомість в своїх показах ОСОБА_1 неодноразово зазначала про те, що не знала, що в результаті ДТП будь-кому було завдано тілесні ушкодження, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не могла мати умисел на ненадання допомоги та завідоме залишення без допомоги ОСОБА_3

Одночасно, в матеріалах кримінального провадження наявні покази свідка ОСОБА_4 від 15 березня 2019 року, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_4 переслідував автомобіль «Mercedes-Benz E350» днз НОМЕР_1 .

Проте, у наступному, свідок ОСОБА_4 надав покази, що він переслідував ОСОБА_1 та в цей же час вступав з нею в розмову. Сама ОСОБА_1 засвідчує про те, що не з ким не вступала в розмови.

З такого ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Дячук Павло Миколайович вважають, що свідчення свідка ОСОБА_4 не відповідають дійсності та не можуть бути допустимими.

Таким чином, за переконанням сторони захисту, єдиним доказом умислу ОСОБА_1 у не ненаданні допомоги постраждалій ОСОБА_3 і умислу завідомо залишення ОСОБА_3 без допомоги – є особисте ставлення ОСОБА_1 до подій ДТП, а саме усвідомлення, обізнаність та сприйняття факту завдання шкоди будь-кому певної шкоди.

За поясненнями сторони захисту, у тому випадку, коли ОСОБА_1 не усвідомлювала, що ОСОБА_3 було завдано шкоду – умисел на не ненадання допомоги постраждалій ОСОБА_3 і умисел завідомого залишення ОСОБА_3 без допомоги – не могли виникнути, так як вказані умисли безпосередньо перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обізнаністю ОСОБА_1 у спричиненні потерпілій ОСОБА_3 шкоди.

Обізнаність ОСОБА_1 у будь-чому, за переконанням адвоката Дячука П.М., може бути засвідчено самою ОСОБА_1 або встановлено висновком судово-психологічної експертизи.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 зазначає, що не знала та не могла знати про перебування ОСОБА_2 у небезпечному для життя стані, на думку сторони захисту, проведення судово-психологічної експертизи відносно ОСОБА_1 з порушених у клопотанні питань має важливе значення для повного, всебічного та обґрунтованого встановлення, з`ясування та дослідження всіх обставин події ДТП.

Крім цього адвокат Дячук П.М. наполягав на тому, що проведення вищевказаної експертизи є, зокрема, реалізацією права ОСОБА_1 на здійснення захисту та доведення власної невинуватості.

Згідно положень ч.3 ст. 244 КПК України особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов`язковою.

Адвокат Дячук П.М. звернувся до суду з заявою про розгляд питання про призначення експертизи за його відсутності, наведені клопотанні доводи підтримав, просив суд задовольнити вимоги про призначення судово-психологічної експертизи.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 42 КПК України – сторона захисту може самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про призначення у кримінальному провадженні судової експертизи.

Кореспондуючою є і зміст ч.1 ст. 244 КПК України, де передбачено, що у разі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Таке клопотання має містити короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правову кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.

До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

В силу ч.1 ст.7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесені змагальність сторін та диспозитивність.

Враховуючи, що змагальність у кримінальному провадженні передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій (ч.1 ст.22 КПК), приймаючи до уваги положення про те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав (ч.1 ст.26 КПК), слідчий суддя діє лише в межах визначених КПК, та позбавлений права розширеного тлумачення вимог та доводів клопотання. Обов`язок з належного доведення перед слідчим суддею вимог клопотання покладається на сторону, яка таке клопотання заявила.

Так, згідно пояснень, викладених за текстом клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, адвокат Дячук П.М. посилається на те, що «завідомий» характер дій, передбачений ст. 135 КК України є суто суб`єктивним, та з такого Лише сама ОСОБА_1 може достовірно вказати, чи знала вона, що ОСОБА_2 перебувала у небезпечному для життя стані та чи свідомо ОСОБА_1 , залишила потерпілу.

Сторона захисту наполягає на тому, що одразу у момент ДТП а після цього, підозрювана не знала та не усвідомлювала, що внаслідок події здоров`ю іншої людини було завдано шкоду, та на тому, що саме такі свідчення ОСОБА_1 надала слідчому під час допиту в якості підозрюваної.

Так, за версією захисту в момент ДТП ОСОБА_1 вважала, що відбувся контакт із маршрутним таксі. Однак, після того як ОСОБА_1 було з`ясовано, що на боковому дзеркалі заднього виду її автомобілю відсутні сліди контакту з маршрутним таксі (подряпини, сліди жовтої фарби тощо), приблизно через 30 хвилин після ДТП ОСОБА_1 повернулась на місце ДТП і лише тоді дізналась, що наявна постраждала людина.

Одночасно адвокат ОСОБА_5 у своїх доводах посилається і на відомості, які були повідомлені свідком ОСОБА_4 в ході його допиту.

Дослідивши наведені обставини слідчий суддя вказує наступне.

За змістом поданого клопотання, особа, якою таке клопотання заявлено просить суд поставити на вирішення експерта наступні питання:

1.Чи усвідомлювала ОСОБА_1 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року, що за наслідками ДТП була постраждала особа;

2.Чи усвідомлювала ОСОБА_1 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року, що за наслідками ДТП була постраждала особа, яка потребувала допомогу;

3.Чи усвідомлювала ОСОБА_1 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року, що залишає постраждалу за наслідками ДТП особу, яка потребувала допомогу, без допомоги;

4.Чи мала ОСОБА_1 умисел на ненадання допомоги постраждалій за наслідками ДТП особі;

5.Чи мала ОСОБА_1 умисел на завідоме залишення постраждалу за наслідками ДТП особу без допомоги;

6.Чи вступав свідок ОСОБА_4 в діалог з ОСОБА_1 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

7.Яку інформацію ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

8.Чи вступала ОСОБА_1 в діалог з ОСОБА_4 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

9.Яку інформацію сприйняла ОСОБА_1 за результатом розмови з ОСОБА_4 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

Згідно офіційно оприлюдненої інформації, психологічна експертиза визначає індивідуально-психологічні особливості, риси характеру, провідні якості, мотивотвірні чинники психічного життя і поведінки; емоційні реакції та стани, закономірності перебігу психічних процесів, рівень розвитку та індивідуальні властивості підекспертної особи.

Наведене вказує на те, що запропоновані адвокатом Дячуком П.М. прямі питання щодо усвідомлення особою певних обставин, щодо виявлення умислу особи на вчинення певних дій та щодо взаємодії осіб у категоричному форматі, - не належать до компетенції експертів-психологів.

Крім того питання щодо того, чи вступав ОСОБА_4 в діалог з ОСОБА_1 одразу після ДТП, та навпаки, чи вступала ОСОБА_1 в діалог з ОСОБА_4 , а якщо так, то яку інформацію він повідомив а вона сприйняла – взагалі не є питаннями, що потребують спеціальних знань, та можуть бути встановлені на підставі інших доказів чи слідчих дій.

Таким чином залучення експерта у галузі судової психології для вирішення наведених вище питань доцільним не вбачається.

Згідно ч. 6 ст. 244 КПК України, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, не доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення відповідного експерта, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у призначенні відповідної експертизи.

З викладеного слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката Дячука П.М.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 22, 26, 42, 244 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Дячука Павла Миколайовича, про призначення судово-психологічної експертизи – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Прохоров П. А.