Постанова № 82519374, 18.06.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3261/19

Провадження №3/487/910/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Янковець Г.А., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

РНОКПП: не відомо.

за ч.1 ст.130 КпроАП України

ВСТАНОВИВ:

18.04.2019 року о 23-18 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), по вул. В.Морська, біля буд. 6 у м. Миколаєві в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння проведеного за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці зупинки, показники тесту №855 склали 1.76 % проміле. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину в порушенні ПДР України не визнав, суду пояснив що, в зазначений в протоколі час, керував транспортними засобом «ВАЗ 21099» по вул. В.Морська, біля буд. 6 у м. Миколаєві. Після чого був зупинений працівниками патрульної поліції, які в ході спілкування запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, за допомогою газоаналізатору «Драгер». Пройшовши огляд він не погодився з його результатами, про що повідомив працівників поліції, які в свою чергу проігнорували його заперечення та не запропонували йому пройти огляд в установленому законом порядку у медичному закладі.

Вважає що такі дії працівників поліції є порушенням чинного законодавства, а тому результати його огляду на стан алкогольного сп`яніння проведеного на місці зупинки не можуть вважатись доказом який підтверджує порушення п. 2.9 «а» ПДР України.

Справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпроАП України, просив закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вислухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, працівника Управління патрульної поліції Фроленко ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ст. 280 КпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.9 «а» ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, зі змінами внесеними Постановою КМУ №883 від 10.11.2017 року, передбачає заборону водіям на керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Стаття 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.266 ч.ч.2,3 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають, зокрема у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного чи іншого сп`яніння або щодо перебування впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України.

Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 282296 від 18.04.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від18.04.2019 року, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Тестом №855 від 18.04.2019 року.

Поясненнями наданими працівником поліції ОСОБА_5 , який в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 роз`яснювались його права та порядок проходження водіями огляду на стан алкогольного сп`яніння, окрім того наголосив, що ОСОБА_1 спочатку виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у Миколаївському обласному наркологічному диспансері, однак потім відмовився і пройшов огляд на місці зупинки, після якого не повідомляв про бажання пройти медичний огляд.

Дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснювались його права та порядок проходження водіїв огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився в присутності двох свідків, після проведення якого він не повідомляв працівників поліції про бажання проходження огляду в медичному закладі.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку в установленому медичному закладі, оскільки зазначене спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Заперечення ОСОБА_1 суд розцінює як намір уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

З урахуванням встановленого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпроАП України, а саме керування транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення стягнення в межах санкції даної статті, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір» в новій редакції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КпроАП України,, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31114149014001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) грн. (Отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО ГУДКСУ) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя І.О. Притуляк