Рішення № 8251915, 15.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.10                                                                                 Справа № 19/18

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Гаврілової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Свердловантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Управління з матеріально-технічного постачання”, м.Свердловськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав-100”, м.Луганськ

про стягнення 11881 грн. 34 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Снесарєва-Сомова Я.В., довіреність № 14-4/13д від 11.01.2008;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції 8722,55 грн. і штрафних санкцій у сумі 3164,71 грн.

23.02.2010 позивач звернувся до суду з заявою про уточнення резолютивної частини позовних вимог № 12/8-323 від 22.02.2010, в якій просить замість зазначеного в позовній заяві державного мита у сумі 118 грн. стягнути державне мито у сумі 118,88 грн.

15.03.2010 позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог № 12/8-324 від 12.03.2010, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7995,00 грн., пеню за порушення строків постачання у сумі 1455,09 грн., штраф за порушення строків постачання у розмірі 559,65 грн., пеню за неповернення коштів у сумі 947,57 грн., інфляційні нарахування у сумі 727,55 грн. та 3% річних у сумі 196,48 грн.

Дана заява була розглянута в судовому засіданні, було встановлено, що вона не суперечить діючому законодавству, на підставі чого судом прийнято зменшення позовних вимог. Тобто справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 15.03.2010, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством „Свердловантрацит” (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сплав-100” (відповідач, постачальник) 23.09.2008 був укладений договір поставки № 1743/2-08 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов'язується на умовах договору передати у власність покупця товар, асортимент, ціна та кількість якого зазначені в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його.

Відповідно до п.2.1 договору ціна на товар, який постачається, зазначена в специфікаціях п.1.1 та узгоджується сторонами протоколом узгодження договірної ціни, яка додається до договору (додаток № 1).

Сторони підписали протокол узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору № 1743/2-08 від 23.09.2008) з якого вбачається, що загальна сума договору складає 69715,80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 11619,30 грн. (а.с.46).

Згідно п.5.1 договору сторони домовились, що покупець здійснює 100% передплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунка.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача передплату в загальному розмірі 69715,80 грн.:

- платіжне доручення № 2083 від 22.12.2008 на суму 58096,50 грн. (а.с.42).

- платіжне доручення № 908 від 22.12.2008 в сумі 11619,30 грн. (а.с.41).

Як вбачається з п.4.2 договору постачальник зобов”язався передати товар покупцю протягом десяти календарних днів від дати надходження 100% передплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.3 договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця, за рахунок покупця.

Відповідач частково виконав свої зобов”язання за договором, передав у власність позивача товар на суму 61720,80 грн. відповідно накладної №26/1 від 26.12.2008 (а.с.40). Тобто сума недоотриманого позивачем товару складає 7995,00 грн.

05.01.2009 позивач звернувся до відповідача з листом № 12/17-1 від 05.01.2009, в якому просить повідомити про готовність та строки передачі залишку недоотриманого товару (а.с.71).

Відповідач гарантійним листом № б/н від 04.02.2009 зобов"язався відвантажити недопоставлену продукцію до 31.03.2009 (а.с.70).

Листом № 12/70-1 від 29.03.2009 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 7995,00 грн. за недоотримані колосники у кількості 225 штук (а.с.69).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до за кону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У розділі 6 „Відповідальність” сторони передбачили, що за порушення строків поставки постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару, за кожний день прострочки, а за прострочку більш 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості (п.6.1).

З вищенаведеного вбачається, що позивач правомірно нарахував пеню за порушення строків постачання з 02.01.2009 по 02.07.2009 у сумі 1455,09 грн. та додатковий штраф у сумі 559,65 грн.

Згідно п.6.3 договору у випадку не виконання постачальником своїх зобов”язань в зазначений в п.4.2 договору строк, постачальник зобов”язується повернути грошові кошти на поточний рахунок покупця у триденний термін.

У випадку не повернення покупцю грошових коштів в триденний термін з постачальника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочки повернення.

Тобто за неповернення коштів позивач обґрунтовано нарахував пеню з 05.01.2009 по 05.07.2009 у сумі 947,57 грн.

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за не можливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з ураху ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто позивачем за період з 05.01.2009 по 30.10.2009 нараховані 3% річних у сумі 196,48 грн. та інфляційні витрати у сумі 727,55 грн.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 00 грн. 01 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 15.03.2010 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав-100", м.Луганськ, вул.Звейнека, б.145є, код 32899836 на користь Державного підприємства "Свердловантрацит" в особі Відокремленого підрозділу "Управління з матеріально-технічного постачання", Луганська область, м.Свердловськ, вул.Енгельса, б.1, код 32355669 заборгованість у сумі 7995 грн. 00 коп., пеню за порушення строків постачання у сумі 1455 грн. 09 коп., штраф за порушення строків постачання у розмірі 559 грн. 65 коп., пеню за неповернення коштів у сумі 947 грн. 57 коп., 3% річних у сумі 196 грн. 48 коп., інфляційні нарахування в сумі 727 грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 118 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 88 коп., видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Свердловантрацит" в особі Відокремленого підрозділу "Управління з матеріально-технічного постачання", Луганська область, м.Свердловськ, вул.Енгельса, б.1, код 32355669 зайве сплачене за платіжним дорученням № 838 від 15.12.2009 державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 18.03.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко