Вирок № 82517545, 20.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.06.2019

Справа № 320/4296/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря: Данчук К.В.,

за участю прокурора – Довгань М.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12019080140001251відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сербка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, українця,

не працюючого, освіта середня, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 вересня 2015 року, виконавчий лист № 320/5427/15-ц від 24.09.2015 року, зобов`язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 19 червня 2015 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття; з метою ухилення від сплати аліментів на утримання дітей в період часу з 07 травня 2017 року по 01 травня 2019 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей шляхом не виплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання їх спільних дітей. Будучи працездатним, ОСОБА_1 . заходів щодо працевлаштування не вживав.

В результаті систематичної невиплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а саме: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед ОСОБА_6 у розмірі 43731 гривень 40 копійок, що сукупно перевищує суму виплат по аліментах за три місяці.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, згодний з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що дійсно за рішенням суду він був зобов`язаний до виплати аліментів в розмірі 1/3 частки його заробітку і до досягнення дітьми повноліття. Однак у зв`язку з відсутністю коштів, він аліменти не сплачував.

Від потерпілої ОСОБА_7 до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу винного.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, однак щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Таким чином, з урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 міру покарання у межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України – у вигляді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 \ одного \ року обмеження волі.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 \один\ рік іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Л.В. Колодіна