
Дата документу 13.06.2019
Справа № 316/1711/18
Провадження № 1-кп/320/858/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Урупи І.В.
суддів – Купавської Н.М., Міщенко Т.М.,
за участі:
секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,
прокурора — Рулевського О.О.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого Онищенка Д.О. – адвоката Ляшенко О.С.,
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шовкопляса Ю.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі в режимі відеоконференції, проведення якої було забезпечено Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, Енергодарським міським судом Запорізької області, Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області та Вільнянським слідчим ізолятором, кримінальне провадження №12017080000000348 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч.2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, що надійшов до Мелітопольського міськрайонного судуЗапорізької області 12.06.2019 з Запорізького апеляційного суду після розгляду подання Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області про направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду, за яким 02.06.2018 до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.07.2018, який неодноразово продовжувався; 02.06.2018 до обвинуваченого ОСОБА_5 М ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.07.2018, який неодноразово продовжувався та ухвалою Кам`янко-Дніпровського районного суду Запорізької області від 15.04.2019 змінено на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів із застосуванням електронних засобів контролю; 17.07.2018 до обвинуваченого ОСОБА_6 .М ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 01.08.2018; 27.07.2018 до обвинуваченої ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло в період часу з 19-00 год. до 07-00 год. строком до 27.09.2018; та ухвалою суду від 12 червня 2019 року призначено підготовче судове засідання,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Рулевський О.О. заявив клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що є ризики того, що опинившись на волі він буде переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин, впливати на свідків та осіб, причетних до інкримінованого злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шовкопляс Ю.В. заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на порушення законодавства при внесенні прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки клопотання вручене обвинуваченому не своєчасно та його копія не вручена захиснику, при розгляді не присутні інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат Ляшенко О.С. проти заявленого клопотання заперечувала, посилаючись на те, що не всі учасники кримінального провадження присутні в судовому засіданні.
Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора, щодо застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2ст.29 Конституції України).
Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2018 застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 29.07.2018, який неодноразово продовжувався.
Суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити нове кримінальне правопорушення, а також враховується тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 306 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 306 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майната у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу.
Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким він обвинувачується та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, вчинити нове кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що є всі підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду кримінального провадження.
При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 враховуються наявність достатніх доказів обвинувачення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, данні про його особу, те що він має постійне місце проживання, неповнолітню дитину.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час існують, переконання колегії суддів, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
В ході розгляду клопотання колегією суддів не встановлено підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом та виправдовує тримання ОСОБА_1 під вартою, колегія знаходить доцільним застосування запобіжного заходіву вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого до 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченогоОСОБА_1 , тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, колегія суддів вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, суд вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати на виклик суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка визнана свідком чи обвинуваченим у кримінальному провадженню № 12017080000000348.
Доводи сторони захисту щодо порушення законодавства при внесенні прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу, суд не бере до уваги, оскільки копія клопотання була вручена обвинуваченому ОСОБА_1 , а вручення копії клопотання захиснику обвинуваченого КПК України не передбачено. Неявка в судове засідання інших обвинувачених не перешкоджає розгляду даного клопотання відносно ОСОБА_1 , участь якого в судовому засіданні була забезпечена в режимі відеоконференції з ДУ «Вільнянська установа виконання№11».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 314,331 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурораРулевського О.О. про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днівдо 11 серпня 2019 року включно.
Одночасно ОСОБА_1 , визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят ) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати на виклик суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка визнана свідком чи обвинуваченим у кримінальному провадженню № 12017080000000348;
Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 , у разі внесення застави визначити до 11 серпня 2019 року включно.
Копію ухвали для виконання направити Вільнянському слідчому ізолятору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 82517269, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 316/1711/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: