Ухвала суду № 82515985, 20.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5285/18

Ужгородський міськрайонний суд

У Х В А Л А

20.06.2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі - Вереш А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

представника органу опіки та піклування – Шатров В.В.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – орган опіки і піклування – служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини,-

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа – орган опіки і піклування – служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

25.08.2017 р. представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа – орган опіки і піклування – служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області про стягнення аліментів на утримання дітей.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 року головуючою суддею у справі визначено суддю Бенца К.К.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив суд прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа – орган опіки і піклування – служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області про стягнення аліментів до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні проти прийняття зустрічного позову заперечив, оскільки зустрічна позовна заява підписана особою, яка не мала права підписувати дану зустрічну позовну заяву від імені позивачки. Звернув увагу суду на те, що право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви. В матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги із змісту якого можливо би встановити обсяг повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

Представник третьої особи, орган опіки і піклування – служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області у підготовчому судовому засіданні залишив вирішення клопотання щодо прийняття зустрічного позову на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, первісний та зустрічний позови, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно з ч.1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява , яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Тобто з аналізу наведених норм вбачається, що представник, через якого має право здійснювати свою участь сторона - є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє, саме тому довіритель у спеціально виданій йому довіреності визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.

Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 810/739/15.

Зі змісту зустрічної позовної заяви ( а.с. 133-139), вбачається, що її підписав представник ОСОБА_6 - адвокат Цебрик Л.В., та на підтвердження повноважень якого останній долучив ордер серії ЗР №27748,свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 021/592.

Аналізуючи вказані положення суд дійшов до висновку, що доданий ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, не містять права адвоката Цебрик Л.В. на підписання зустрічної позовної заяви, а право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Як зазначила Велика палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 13.03.2018 року чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що зустрічну позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не має належних повноважень на її підписання , оскільки не долучено до матеріалів позовної заяви документів на підтвердження наявності у нього повноважень - що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Крім того, суд зазначає, що суд позбавлений можливості встановити інші обставини, а також не повинен самостійно відшукувати інформацію для можливості встановити, чи має особа, яка підписала позовну заяву, право на її підписання.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа – орган опіки і піклування – служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області про стягнення аліментів на утримання дітей – повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Дата складання повного тексту ухвали суду 20.06.2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенц