Ухвала суду № 82515754, 19.06.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/4123/19

Номер провадження 2/235/1500/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2019 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій ОСОБА_1 просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_2 з актового запису про народження 01.08.1986 року ОСОБА_3 за № 607 від 22.12.2018 року, внесені Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно п.п. 2 п. 2 частини 2, частини 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Датою подачі позову є 14.06.2019 року. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривні. Тобто, за подання ОСОБА_1 до суду позовної заяви підлягає сплаті судовий збір в сумі 768,40 гривень.

Звертаю увагу, що до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище.

Суддя, надає оцінку ступеню обґрунтованості заявленого клопотання.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практики Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнається необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року в справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

В зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно ст. 8 Закону країни «Про судовий збір», ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як роз`яснив пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведені норми матеріального права дають можливість зробити висновок про те, що підставою для відстрочення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони, який перешкоджає сплаті нею судового збору. Крім того, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на теперішній час не працює, знаходиться на утриманні чоловіка, разом з тим жодних доказів на підтвердження таких посилань не надано.

З огляду на вказане, вимоги позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки будь-яких належних достовірних доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до клопотання не надано, а тому позивач має в повному обсязі сплатити судовий збір виходячи зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, позивачу пропонується надати докази на підтвердження обставин його звернення до нотаріуса, відмови останнього, а також докази сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за такими реквізитами: розрахунковий рахунок 31212206005060, отримувач коштів Покровське УК / м. Покровськ / 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803022, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини - залишити без руху.

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя