Рішення № 82515229, 20.06.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1403/19

Справа № 226/1403/19

Провадження №2/226/510/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря – Альберті О.В.,

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

представник відповідача: Заговорич Є.Г.,

представник третьої особи: Чернишова Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням в обґрунтування якого вказав, що з 13.11.2013 року по 30.01.2018 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів та був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Його загальний стаж роботи у вугільній промисловості становить 22 роки 02 місяці 22 дні. Під час трудової діяльності позивач отримав професійне захворювання обумовлене небезпечними умовами праці, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 06.11.2018 року. Позивач піддавався дії пилу, фізичних навантажень та шуму, концентрація яких перевищувала гранично допустимі норми. Він лікувався амбулаторно та стаціонарно, звертався з консультаціями до медичних спеціалістів, зокрема лікувався стаціонарно у Державній установі «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва» Національної академії медичних наук України де йому було встановлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії загострення зі значними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, гіпертрофією м`язів лівої гомілки, пневмоконіоз ЛН І ст. 07.11.2018 року Обласною профпатологічною МСЕК йому первинно встановлено 50 % втрати працездатності, з яких 40 % втрати працездатності хронічна радикулопатія та 10 % втрати працездатності пневмоконіоз та встановлено третю групу інвалідності. Позивач вважає, що внаслідок ушкодження здоров`я йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг та не зможе вести повноцінний спосіб життя, втратив престижну гірничу спеціальність, протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю хвороби, психологічний дискомфорт та значне порушення душевного спокою, яке він відчуває до теперішнього часу. Після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання та послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Він став обмеженим у русі, швидко стомлюється при незначних навантаженнях. Змінився його життєвий уклад, від чого він відчуває постійний психологічний дискомфорт, став замкненим, втратив інтерес до життя. З урахуванням зазначеного, просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, про час та місце справи повідомлені у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, у судове засідання позивач надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, наполягав на задоволенні своїх позовних вимог.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився , надав суду відзив, згідно з яким, з позовом не погодився у повному обсязі, обґрунтовуючи свою незгоду тим, що позивачем не додано конкретних документів, підтверджуючих глибину та тривалість його маральних страждань. На підставі документів, наданих позивачем, вважає, що моральна шкода, яка підлягає до відшкодування позивачу не повинна перевищувати суми 20000 грн.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився , надав суду відзив, згідно з яким, просив розглянути справу без участі представника та винести рішення по справі на розсуд суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

08.05.2019 року на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд якої по суті призначений на 09.00 год. 04.06.2019 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третій особі – пояснення (заперечення).

Через перебування судді у нарадчій кімнаті розгляд справи відкладений на 10.00 год. 20.06.2019 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що з 13.11.2013 року по 30.01.2018 року ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача ГРОЗ 3 розряду з повним робочим днем в шахті (а.с. 7-10).

Внаслідок роботи у ДП «Мирноградвугілля» ОСОБА_1 отримав професійне захворювання маючи встановлений ДУ «Інститут медицини праці імені Ю ОСОБА_3 .Кундієва НАМН України» діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії загострення зі значними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, гіпертрофією м`язів лівої гомілки, пневмоконіоз ЛН І ст., про що 07.11.2018 року складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 (а.с. 11-12, 28).

28.02.2019 року ОСОБА_1 встановлений ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50% зі строком переосвідування до 01.03.2021 року та ІІІ група інвалідності, рекомендована постановка на облік до невролога, пульмонолога (а.с. 37, 38).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що в результаті отриманого професійного захворювання, під час роботи на підприємстві відповідача, позивачем отримана моральна шкода, оскільки внаслідок професійного захворювання, позивач зазнавав фізичного болю, тривалий час лікувався, що змінило звичний уклад його життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину, зазнаваних позивачем душевних страждань, тривалість негативних наслідків. При цьому суд враховує те, що втрата працездатності встановлена не безстроково, позивач має третю групу інвалідності, враховує розмір втрати професійної працездатності, тому виходячи з засад розумності і справедливості вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 27500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

В силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 274,73 грн.

На підставі ч.1 ст.3 Конституції України, ст.ст.153, 2371 КЗпП України, ст.ст.23 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 34, 141, 258-259, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», місцезнаходження: вул. Соборна, 1, м. Мирноград Донецької області, 85323, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 33504996, третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов?янськ Донецької області, 84122, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 41325231, про стягнення моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 за отриману ним моральну шкоду внаслідок професійного захворювання у розмірі 27500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 274 (двісті сімдесят чотири),73 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 червня 2019 року.

Суддя І.В.Петунін