Рішення № 8251260, 09.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.10                                                                                 Справа № 9/59пн

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Малого приватного підприємства "ЛАЙТ", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД", м. Луганськ

про визнання права власності та визнання дійсним договору купівлі-продажу

в присутності представників:

від позивача –Конопльова І.Л., дов. б/н від 01.02.10,

від відповідача –Рябоконь О.В., дов. № 1 від 05.01.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1. Визнати за ним право користування земельною ділянкою під нежитловим приміщенням за адресою: м. Луганськ, кв-л Алексєєва, 10, площа якого буде встановлено після оформлення договору оренди.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 01.02.10.

3. Визнати за позивачем право власності на майно: вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення № 106 торгового центру з підвалом літ. пд. заг. площею 852,8 кв. м. та вхідними ганками літ. а1, а2, а3, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв-л Алексєєва, 10, та придбане за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 01.02.10.

Відповідач, ТОВ "Атлант-ЛТД", відзивом на позовну заяву за № 02/03 з вимогами погодився у повному обсязі через повне виконання сторонами своїх зобов'язань з купівлі-продажу спірного майна, однак зауважив, що сторони домовились направити 03.02.10 своїх представників до нотаріальної контори, проте через поважні причини відповідач не виконав цієї домовленості.

В обґрунтування вимог позивач, МПП "Лайт", посилається на укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 01.02.10, за яким відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність позивачу (покупцю), а останній –прийняти та оплатити нерухоме майно - вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення № 106 торгового центру з підвалом літ. пд. заг. площею 852,8 кв. м. та вхідними ганками літ. а1, а2, а3, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв-л Алексєєва, 10.

За умови п. 1.2 договору з метою виключення порушень, пов'язаних з укладенням договору та його відповідності чинному законодавству сторони домовились 03.02.10 направити своїх уповноважених представників до нотаріальної контори для нотаріального посвідчення вказаного договору, однак в обумовлений строк відповідач не виконав це зобов'язання.

На виконання п. 2.1 договору 3-го січня 2010 року відповідач здійснив передачу позивачу спірного майна за відповідним актом приймання-передачі.

Згідно з п. 4.1 договору вартість нерухомого майна складає 79842,82 грн., яка за умови п. 5.1 повинна бути сплачена до 05.02.10 та за згодою сторін покупець може розрахуватися з продавцем й іншим способом, не забороненим законодавством.

8 лютого поточного року сторонами була укладена угода про припинення зобов'язань заліком взаємної вимоги.

Оскільки сторони домовились щодо усіх умов договору, що підтверджується у т.ч. актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.02.10 та угодою про припинення зобов'язань заліком взаємної вимоги від 08.02.10, позивач вважає це підставою про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Оскільки сторони фактично виконали спірний договір купівлі-продажу, а відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, позивач звернувся з вимогою про визнання права власності на спірне майно.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до ч. 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності.

Інтерес позивача полягає у встановленні його права власності на спірне нерухоме майно, яке було придбане на підставі договору купівлі-продажу з відповідачем від 01.02.10 № 5, через визнання цього договору дійсним.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 01.02.10, за яким відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність позивачу (покупцю), а останній –прийняти та оплатити нерухоме майно - вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення № 106 торгового центру з підвалом літ. пд. заг. площею 852,8 кв. м. та вхідними ганками літ. а1, а2, а3, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв-л Алексєєва, 10.

За умовою п. 1.2 договору з метою виключення порушень, пов'язаних з укладенням договору та його відповідності чинному законодавству сторони домовились 03.02.10 направити своїх уповноважених представників до нотаріальної контори для нотаріального посвідчення вказаного договору, однак в обумовлений строк відповідач не виконав це зобов'язання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Встановлені обставини у своєї сукупності дають суду підстави для висновку, що сторони в письмової формі домовились відносно всіх суттєвих умов договору та відбулось повне виконання договору, але відповідач безпідставно ухилився від його нотаріального посвідчення.

Суд приймає до уваги, що вчинений сторонами правочин відповідає загальним вимогам додержання яких є необхідним для чинності правочину у розумінні ст.203 ЦК України та відповідає засадам добросовісності і розумності спрямований на настання реальних правових наслідків обумовленнях ним.

За приписом ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Таким чином вимога про визнання договору дійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про визнання права власності суд виходить з наступного.

Статті 329 –345 ЦК України встановлюють порядок набуття права власності з певних підстав.

Цивільне законодавство України визначає загальне правило набуття права власності - це підстави, не заборонені законом, не встановлюючи виключний перелік таких підстав. Крім того, законодавством встановлена презумпція правомірності набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відносно майна, яке є предметом спору, відсутні будь-які заборони чи обтяження з огляду на що суд вважає що визнання права власності за позивачем не порушує прав чи інтересів будь яких інших осіб.

Таким чином відсутні правові перешкоди для визнання права власності спірного майна за позивачем.

Позивач придбав майно на підставі договору купівлі-продажу, відкрито володіє цим майном.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання позову і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, ця вимога підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання за ним права користування земельною ділянкою під нежитловим приміщенням, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів порушення його права шляхом перешкоди з боку відповідача чи третіх осіб, тому ця вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 01.02.10, укладений між МПП "ЛАЙТ" та ТОВ "Атлант-ЛТД".

3. Визнати за позивачем, МПП "ЛАЙТ", 91022, м. Луганськ, вул. Демьохіна, 22/2, код 24846368, право власності на майно: вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення № 106 торгового центру з підвалом літ. пд. заг. площею 852,8 кв. м. та вхідними ганками літ. а1, а2, а3, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв-л Алексєєва, 10, та придбане за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 01.02.10.

4. Стягнути з відповідача, ТОВ "Атлант-ЛТД", 91011, м. Луганськ, к-л Алексєєва, 10, код 21763334, на користь позивача, МПП "ЛАЙТ", 91022, м. Луганськ, вул. Демьохіна, 22/2, код 24846368, витрати зі сплати держмита у розмірі: 798,43 грн. –за майновою вимогою та 42,50 грн. –за немайновою, інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

5. В решті позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 10.03.10.

Суддя                                                                       А.Г.Ворожцов