Рішення № 8251255, 09.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.10                                                                                 Справа № 14/58

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс –Л”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська машинно-технологічна станція”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 430980 грн. 80 коп.           Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Варакута О.О., довіреність № б/н від 11.01.10;

від відповідача –представник не прибув;

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 430980 грн. 80 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу сільгоспродукції, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити сільгосппродукцію врожаю 2008 року.

Умовами укладеного договору було визначено:

п. 2.1. - найменування, кількість та ціна товару встановлюється по домовленості сторін на момент постачання, відповідно до додаткової угоди.

п. 2.2. - сума договору - 500 000,00 грн.

п. 4.1. - строк поставки - 30.11.2008 р.

п. 5.1. - оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування передплати на рахунковий рахунок продавця.

З метою виконання свого грошового зобов'язання, позивачем на рахунок відповідача в якості передплати було перераховано кошти за платіжними дорученнями: №21 від 04.06.08 - 100000 грн., №23 від 23.06.08 - 127200, № 24 від 27.06.08 –18000 грн., № 25 від 03.07.08 - 96500 грн., № 33 від 26.08.08 – 87500 грн., № 34 від 27.08.08 –70000 грн., усього: 499200 грн.

08 жовтня 2008 року на момент постачання (згідно п. 2.1. укладеного договору) між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу сільгосппродукції від 04.06.08 р.

Згідно до умов зазначеної додаткової угоди відповідач зобов'язався передати у власність позивача соняшник в кількості 93,859 тон за ціною 726,83 грн (в т.ч. ПДВ) загальною вартістю 68219,20 грн (в т.ч. ПДВ) в строк до 08.10.08 р. Зазначеною додатковою угодою було конкретизовано предмет укладеного між сторонами договору та чітко визначено зобов'язання відповідача щодо передачі товару у власність позивача по укладеному договору купівлі-продажу сільгосппродукції: кількість товару, найменування товару, ціна одиниці товару.

Відповідно до накладної № 40 від 08.10.08 р. позивачем було отримано від відповідача насіння соняшника на суму 68 219,20 грн.

Згідно до акту звірки від 01.11.08 р., заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу сільгосппродукції від 04.06.08 р. становила 430980,80 грн. (499 200,00 грн. - 68 219,20 грн).

Позивач направив відповідачу претензію №3 від 14.01.10 з вимогою про повернення коштів 430980,80 грн. (отримана відповідачем 19.01.10).

Кошти повернуті не були.

Позивач звернувся з позовом та просить стягнути безпідставно отримані кошти у сумі 430980 грн. 80 коп.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.

Положеннями ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Укладеним між сторонами договором було передбачено, що найменування, кількість та ціна товару встановлюється по домовленості сторін на момент постачання, відповідно до додаткової угоди. Укладеною між сторонами 08.10.08 р. додатковою угодою було визначено, що відповідач передає в власність позивача товар на загальну суму 68219,20 грн.

Таким чином, надлишково перерахована позивачем в порядку п. 2.2. та п. 5.1. укладеного договору сума передплати в розмірі 430980,80 грн. підлягає поверненню відповідачем відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, тому що після укладання сторонами додаткової угоди до договору купівлі-продажу, у відповідача відпала підстава для набуття решти грошових коштів в сумі 430980,80 грн, тобто вони залишились поза межами договірного регулювання взаємовідносин сторін.

Позивач направив відповідачу претензію №3 від 14.01.10 з вимогою про повернення коштів 430980,80 грн. (отримана відповідачем 19.01.10).

Кошти повернуті не були.

Тому позовні вимоги про стягнення 430980,80 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська машинно-технологічна станція”, м. Свердловськ, провул.Лутугіна, 7, ідентифікаційний код 24206156 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс –Л”, м. Луганськ, вул.В.Пятьоркіна, 10 «А», ідентифікаційний код 21842252 безпідставно отримані кошти 430980 грн. 80 коп., витрати на сплачене держмито 4309 грн. 81 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –11.03.10.

Суддя                                                             Є.А.Лісовицький