Рішення № 82511931, 12.06.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3612/19

Провадження № 2/752/4100/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Філії комунального підприємства "Результат" Миронівської міської ради у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,-

в с т а н о в и в:

у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до державного реєстратора Філії комунального підприємства "Результат" Миронівської міської ради у м. Києві Коровайко О.С. про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 12.09.2006 року між АКІБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 42.06-07/372, відповідно до п. 1.1 якого банк надав позивачу кредитні кошти (кредит) в сумі 70 550,00 доларів США. З метою забезпечення виконання взятих позивачем зобов`язань за договором кредиту в той же день між АКІБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 42.02-11/602, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 передав, а банк прийняв в іпотеку належну позивачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора Філії комунального підприємства «Результат» Мирнопільської сільської ради у м. Києві Коровайко О.С. індексний № 38020615 від 08.11.2017р., зареєстровано право власності ПАТ «Укрсоцбанк» на вказану квартиру, передану в іпотеку банку на підставі Іпотечного договору № 42.02-11/602 від 12.09.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., реєстровий № 5259, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по укладеному ним з ПАТ «Укрсоцбанк» Кредитному договору № 42.06-07/372 від 12.09.2006р.

Договір про задоволення вимог іптекодержаржателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", між сторонами у справі не укладався, право власності на вказану квартиру було зареєстровано на підставі договору іпотеки, що, на думку позивача, є порушенням умов договору іпотеки.

За таких підстав, позивач просить суд визнати протиправними дії та скасувати рішення № 38020615 від 08.11.2017р. державного реєстратора Філії Комунального підприємства Миронівської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко О.С. про державну реєстрацію права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний № 1402115180000 об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 44)

Відповідач державний реєстратор філії комунального підприємства "Результат" Миронівської міської ради у м. Києві Коровайко О.С. відзив до суду не надіслала.

09 квітня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи - АТ «Укрсоцбанк». Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, що є предметом іпотеки, є правомірним.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом.

Третя особа - АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не забезпечила явку свого представника.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Судом встановлено, що 12.09.2006 року між АКІБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 42.06-07/372, відповідно до п. 1.1 якого банк надав позивачу кредитні кошти (кредит) в сумі 70 550,00 доларів США. (а.с.17 )

З метою забезпечення виконання взятих позивачем зобов"язань за договором кредиту в той же день між АКІБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 42.02-11/602, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 передав, а банк прийняв в іпотеку належну позивачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 24)

Згідно довідки № 113811299 від 13.02.2018 р. Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Філії комунального підприємства «Результат» Миронівської сільської ради у м. Києві Коровайко О.С. індексний № 38020615 від 08.11.2017р., зареєстровано право власності за ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі Іпотечного договору № 42.02-11/602 від 12.09.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., реєстровий № 5259. (а.с. 30)

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 3 цієї статті визначено, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України, «Про іпотеку» у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У пункті 4.5 договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет Іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленою статтею 37 Закону України «про іпотеку», або шляхом продажу предмета Іпотеки Іпотекодержатедлем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», або шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладання договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, передбачений вищевказаною нормою договір про задоволення вимог іпотекодеожателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п`ятої ЦК України.

При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень».

Як зазначалось судом вище, сторони погодили, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Тобто, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації прав власності на таке майно, правовстановлюючим документом повинен бути договір про задоволення вимог Іпотекодержателя .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на предмет іпотеки було зареєстровано державним реєстратором на підставі договору іпотеки, а не на підставі вищезгаданого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

З боку відповідача суду не надано доказів, що на момент реєстрації державним реєстратором Коровайко О.С. Філії Комунального підприємства Миропільської сільської ради «Резельтат» у м. Києві, права власності на квартиру АДРЕСА_2 , як на предмет іпотеки в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, такий договір був укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, що є порушення розділу 5 Договору іпотеки.

Преамбулою Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Зазначений Закон згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно з частиною тринадцятою статті 15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реєстрації, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку реєстрації").

Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 28 Порядку реєстрації").

Згідно з пунктом 5 статті 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону.

Тобто, наявність в Реєстрі запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

17.10.2013 р. КМ України було затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під № 868. Відповідно п.15. порядку Державної реєстрації, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1)обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2)повноважень заявника;

3)відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4)наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5)наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 19 Порядку державної реєстрації, проведення державної реєстрації прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в зупиненні державної реєстрації прав, якщо рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що при проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_3 за ПАТ «Укрсоцбанк» державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Коровайко О.С. не були дотримані вимоги Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, на момент реєстрації державним реєстратором права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Укрсоцбанк» діяли норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким введено мораторій, у відповідності до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що 1) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, та 2) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири.

З врахуванням того, що предмет іпотеки був переданий Банку в забезпечення виконання умов споживчого кредиту, виданого у доларах США, зважаючи, що площа вказаної квартири становить 48 кв.метрів і дане майно використовується позивачем як місце постійного проживання Іпотекодавця та його сім`ї, то суд приходить до висновку, що до правовідносин сторін, які виникли з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки повинен бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому відповідач в силу зазначених положень Закону не міг вчиняти дії щодо звернення стягнення на дане майно.

В силу положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено Іпотекодавцем в суді.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що при зверненні ПАТ «Укрсоцбанк» стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 та реєстрації державним реєстратором зазначеного права, відповідачем не були дотримані положення Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 12, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Філії комунального підприємства "Результат" Миронівської міської ради у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати протиправними дії та скасувати рішення № 38020615 від 08.11.2017р. державного реєстратора Філії Комунального підприємства Миронівської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний № 1402115180000 об`єкта нерухомого майна.

Стягнути з державного реєстратора Філії комунального підприємства "Результат" Миронівської міської ради у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни на користь ОСОБА_1 1 536,80 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: