Рішення № 82511855, 04.04.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17863/18

провадження № 2-о/753/82/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 р. заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 07.02.2015 р. Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до майна померлої. До складу спадщини входить земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності разом з ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори 17.07.2015 р. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав, що в свідоцтві не зазначено частку спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2 Оскільки нотаріус не може сам визначити частку померлої у спадковому майні та у зв`язку з тим, що при невизначених частках в нерухомому майні при внесені даних до Єдиного державного реєстру речових прав про перехід власності померлого на спадкоємця технічно неможливо, отже, необхідно встановити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , становила 1/2; частка померлої ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , становила 1/2.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі; заінтересована особа ОСОБА_2 підтримав вимоги заяви, не заперечував щодо її задоволення.

Представник заінтересованої особи Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Вислухавши пояснення заявника та заінтересованої особи, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь -які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами: висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.02.2014 р. № НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є ОСОБА_5 , а мати ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого є ОСОБА_6 , а мати ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.07.2015 р., державний нотаріус 16-ої Київської державної нотаріальної контори Вірнік І.Є. розглянув заяву від 24.06.2015 р. ОСОБА_1 , в якій він просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 та постановив відмовити ОСОБА_1 у видачі даного свідоцтва, оскільки нотаріус не може сам визначити частку померлої у спадковому майні та у зв`язку з тим, що при невизначених частках в нерухомому майні, при внесені даних до Єдиного державного Реєстру речових прав про перехід права власності з померлої на спадкоємця, технічно неможливий.

З копії заяви ОСОБА_4 , від 17.09.2015 р., наданої державному нотаріусу 16-ї Київської державної нотаріальної контори Вірник І.Є., вбачається, що за життя між нею та ОСОБА_3 було досягнуто усної домовленості про користування земельною ділянкою в рівних частинах відповідно до чинного в Україні законодавства (ст. 357 ЦК України). Спорів чи будь-яких претензій щодо часток на земельну ділянку між ними не виникало.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З пояснень заявника та заінтересованої особи встановлено, що за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усно домовились про користування земельною ділянкою в рівних частинах, до суду чи інших компетентних органів щодо зміни розміру, визначення або виділу часток співвласників земельної ділянки не звертались, а також не укладались і відповідні договори.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, виходячи з наведеного, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки встановлені факти свідчать про те, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , становила 1/2; частка померлої ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , становила 1/2.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розміром 0,2788 Га, що знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 становила Ѕ.

Визначити, частка померлої ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розміром 0,2788 Га, що знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 , становила 1/2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів через Дарницький районний суд м. Києва з дня його проголошення.

Суддя :