Рішення № 8251125, 01.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10                                                                                 Справа № 15/302

За позовом Обухівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м. Обухів Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпромінвест", м. Луганськ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Головне управління Державного казначейства України у Київській області, м. Київ

про стягнення 172998 грн. 70 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін не прибули

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

-          кошти, сплачені за договором № 14 від 09.02.2009, в розмірі 160000 грн. на підставі неналежного виконання договору відповідачем;

-          неустойки у розмірі 12998 грн. 70 коп. на підставі п. 7.1 договору № 14 від 09.02.2009.

          Заявою від 05.11.2009 №271 позивач змінив розмір та уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача:

-          кошти сплачені позивачем по договору №14 від 09.02.2009 в розмірі 160000 грн.;

-          неустойку у розмірі 17298,27 грн.;

-          відсотки за користування коштами позивача переданими відповідачу, як передоплата по договору №14 від 09.02.2009 з урахуванням індексу інфляції за період прострочення грошового зобов’язання, у сумі 4835,07 грн., у точу числі збитки від інфляції за період червень-вересень включно 2009 р. у розмірі 2560 грн.

          Позивач заявою від 08.12.2009 №308 змінив розмір та уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача:

-          кошти сплачені позивачем по договору №14 від 09.02.2009 в розмірі 160000 грн.;

-          неустойку у розмірі 19 998 грн.;

-          відсотки за користування коштами позивача переданими відповідачу, як передоплата по договору №14 від 09.02.2009 з урахуванням індексу інфляції за період прострочення грошового зобов’язання, у сумі 6709,04 грн., у точу числі збитки від інфляції за період червень-вересень включно 2009 р. у розмірі 4000 грн.

26.01.2010р. в судовому засіданні позивачем подана заява від 25.01.2010р. № 29 про зміну розміру і уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача:

          - збитки від інфляції за користування чужими грошовими коштами в сумі 5760 грн. 00 коп.,

          - неустойку у розмірі 19 998 грн.;

- відсотки за користування коштами позивача переданими відповідачу, як передоплата по договору №14 від 09.02.2009 за прострочення грошового зобов’язання у сумі 2709 грн. 04 коп. Заявою від 09.02.2010 № 54 позивач підтримав вищевказані вимоги.

          Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем і Відповідачем укладено договір купівлі –продажу № 14 від 09.02.2009р., згідно якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача, а відповідач прийняти та оплатити базову модель навіпавтоматичної лінії по виготовленню заготовок мішків паперових ПЛ-3 (надалі –товар).

Згідно п. 2.3. Договору відповідач проводить поставку, 100 % монтаж на місці експлуатації, наладку, запуск лінії і навчання обслуговуючого персоналу.

Загальна сума договору - 199980 грн. (п. 3.1. договору).

Поставка здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту оплати 70 % суми договору.

Позивач сплатив відповідачу платіжним дорученням № 55 від 16.02.2009р. грошові кошти в сумі 140000 грн. (70% від суми договору) і платіжним дорученням № 58 від 15.04.2009р. грошові кошти в сумі 20000 грн., тобто всього 160000 грн.

Отже, строк виконання зобов’язання відповідача - 17.05.2009р.

За товарно –транспортною накладною № 000084 від 20.07.2009р. відповідач поставив позивачу товар, в накладній вказана сума товару - 199980 грн. Товар було отримано відповідачем 22.07.2009р., 23.07.2009р. складено акт прийомки за кількістю за участю депутата Обухівської міської ради. В результаті прийомки товар у було встановлено некомплектність товару (відсутні комплектуючі на суму 39980 грн.), відсутня технічна документація.

29.09.2009р. позивач направив відповідачу телеграму, якою просив в зв’язку з порушенням умов договору № 14 від 09.02.2009р. повернути перераховані кошти в сумі 160000 грн., а вузлами лінії ПЛ-03 - розпорядитися.

Позивач обґрунтовує вимогу про стягнення пені в сумі 19 998 грн. тим, що згідно умов п. 7.1. договору якщо відвантаження товару не буде здійснюватись в строки, обумовлені в договорі, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,05 % від вартості не поставленої в строк лінії за кожен день прострочення, але не більше 10 % від суми договору.

Позивач нарахував неустойку за період з 18.05.2009 р. по 08.12.2009р. (206 календарних днів), що становить (199980 грн. х 0,05 %) х 206 = 20597 грн. 94 коп. Але враховуючі обмеження розміру неустойки - не більше 10 % від суми договору, її розмір становить 19998 грн. При цьому позивач зазначає, що незважаючи на поставку товару 22.07.2009р., зобов’язання відповідача вважається невиконаним в силу ст. 664, 673 ЦК України і умов договору.

Також з посиланням на ст. 693, 536, 625 ЦК України позивач нарахував за період з 18.05.2009 р. по 08.12.2009р. (206 календарних днів) відсотки за користування коштами перерахованими відповідачу як попередня оплата в розмірі 3 % річних, що становить 2709 грн. 04 коп., а також інфляційні втрати за червень –листопад 2009 року, що становить 5760 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 11 ЦК країни підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є зокрема договори та інші правочини. Поняття зобов’язання визначено ст. 509 ЦК України як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так із Договору у позивача виникло зобов'язання сплатити певну суму грошових коштів, а у відповідача - зобов'язання здійснити поставку, 100 % монтаж на місці експлуатації, наладку, запуск лінії і навчання обслуговуючого персоналу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав повністю зобов’язання за договором. Виконання зобов’язання згідно ст. 546 Цивільного кодексу України може забезпечуватися неустойкою, яка існує у вигляді штрафу та пені. Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені в сумі 19998 грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат за користування чужими коштами і 3 відсотків річних, то суд визнає необґрунтованими вимоги щодо стягнення інфляційного втрат з огляду на таке:

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як вбачається з викладеного вище зобов’язання відповідача не є грошовим. Отже, вимога про стягнення інфляційних збитків не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання або повернення попередньої оплати.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Враховуючи, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами договором не встановлений, суд вважає можливим застосування розміру процентів, що встановлено ст. 625 ЦК України –3 % річних.

Вимога про стягнення відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2709 грн. 04 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого звільнено позивача, стягується з відповідача до Державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпромінвест", м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, ідентифікаційний код 31325612 на користь Обухівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м. Обухів Київської області, вул. Каштанова, 29, ідентифікаційний код 03967748 пеню в сумі 19 998 грн., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 2709 грн. 04 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпромінвест", м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, ідентифікаційний код 31325612 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 227 грн. 07 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпромінвест", м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, ідентифікаційний код 31325612 в доход Держбюджету України на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач – УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 98 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня прийняття рішення.

Суддя Т.М.Мінська