Рішення № 82510221, 20.06.2019, Харківський районний суд Харківської області

20.06.2019

Справа № 635/5180/18

Провадження № 2/635/525/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Кондратенко Л.І.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк

«Приватбанк» в особі філії

«Харківське головне регіональне управління

АТ КБ «Приватбанк»,

третя особа: приватний нотаріус

Чернігівського міського нотаріального округу

Завалієв Артем Анатолійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Харківське головне регіональне управління АТ КБ «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 8424 про стягнення з ОСОБА_1 107761,72грн. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 07.10.2006 між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір HAEHRX12710138 відповідно до умов якого, вона отримала кредит в сумі 2533,00грн. зі строком повернення до 07.10.2007, сплатою відсотків за користування кредитом відповідно до договору. Приблизно в 2008-2010 роках на підставі звернення ПАТ КБ «Приватбанк» було видано судовий наказ про стягнення з позивача заборгованості за вказаним кредитним договором в тому числі за тілом кредиту, відсотками, комісією пенею та штрафами. Кредитний договір та судовий наказ у позивача не збереглися за давністю подій. На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ЧМНО Завалієва А.А. від 10 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі № 8424, з позивача стягнуто 107761,72 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 2533,30 грн., за відсотками - 34953,16 грн., з комісії - 376,20 грн., пеня - 64291,36 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та 5107,00 грн. штрафу (відсоток від суми заборгованості). Про вказаний виконавчий напис позивач дізналася коли отримала з Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботин ГТУЮ у Харківській області постанову від 22.01.2018 серії ВП № 55599271 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 8424. Вважає вищевказаний виконавчий напис такими, що не підлягає виконанню, оскілки було рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір заборгованості мав спірний характер. При цьому, позивач вважає, що при вчиненні такого напису, приватним нотаріусом були порушені вимоги ст. 87, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, оскільки останнім не встановлено безспірність заборгованості за кредитним договором, відсутні були документи, які б підтверджували стягнення заборгованості у безспірному порядку, нотаріусом не перевірено наявність або відсутність спору між сторонами, а також такі вимоги банком були заявлені з пропущенням строку позовної давності, оскільки про порушення свого права банк дізнався у 2008 році.

Разом з позовом було подано клопотання про витребування доказів, а саме: позивач просила суд витребувати у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. копію нотаріальної справи (копію виконавчого напису, копію документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, копії повідомлень нотаріуса та копію документа, підтверджуючого запис в реєстрі нотаріальних дій) з приводу вчинення виконавчого напису 10 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8424, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 107761,72грн.; витребувати у АТ КБ «Приватбанк» відомості на підтвердження проведеного стягнення в судовому (позасудовому) порядку з ОСОБА_1 за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» у формі позовного (наказного) провадження за період з жовтня 2006 по 2018 роки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2018 року позовна заява була залишена без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України - неподання документу, підтверджуючого сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

31 серпня 2018 року позивачем було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 06 серпня 2018 року та подано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, проведення засідання призначено на 14 листопада 2018 року о 09 год. 00 хв.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року задоволено клопотання позивача та її представника та витребувано у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. копію нотаріальної справи (копію виконавчого напису, копію документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, копії повідомлень нотаріуса та копію документа, підтверджуючого запис в реєстрі нотаріальних дій) з приводу вчинення виконавчого напису 10 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8424, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 107761,72грн.; витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відомості на підтвердження проведеного стягнення в судовому (позасудовому) порядку з ОСОБА_1 за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» у формі позовного (наказного) провадження за період з жовтня 2006 по 2018 роки.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надав заяву, згідно якої просив справу розглядати за відсутністю позивача та її представника, позовні вимоги просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов до суду не надходило, тож справа розглядається за його відсутності.

Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. надіслано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Будь-яких заяв та клопотань від учасників справи на день розгляду справи до суду не надходило.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 22 січня 2018 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботин ГТУЮ у Харківській області розглянуто заяву про примусове виконання та прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. № 8424, виданого 10.08.2017, про що винесено постанову від 22.01.2018 серії ВП № 55599271.

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ЧМНО Завалієва А.А. від 10 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі № 8424, з позивача стягнуто 107761,72 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 2533,30 грн., за відсотками - 34953,16 грн., з комісії - 376,20 грн., пеня - 64291,36 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та 5107,00 грн. штрафу (відсоток від суми заборгованості).

На вимогу суду приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було надіслано документи, на підставі яких була вчинено оспорюваний виконавчий напис, з яких вбачається, щодля вчинення оспорюваного виконавчого напису приватному нотаріусу було подано наступні документи: заява ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.07.2017 № б/н з розрахунком заборгованості, копії анкети позичальника та заяви на надання кредиту у сумі 2533,30 грн. від 07.10.2006, розрахунок заборгованості станом на 17.07.2017 за кредитним договором HAEHRX12710138 від 07.10.2006, копія письмової вимоги про усунення порушень на ім`я ОСОБА_1 , копія квитанції про оплату поштових відправлень та опис вкладень до цінного листа на ім`я ОСОБА_1 , копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.04.2017, копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2017, копія довіреності № 2124-К-Н-Н від 13.01.2017, якою ПАТ КБ «Приватбанк» уповноважив Балашова Олексія Володимировича бути представником та копія паспорту останнього.

З розрахунку заборгованості станом на 17.07.2017 за кредитним договором HAEHRX12710138 від 07.10.2006 вбачається, що борг у позивача виник з 10.11.2006, яку протягом 2007 року позивач погашала щомісячно, а з 08.10.2007 заборгованість в сумі 2533,30 грн. не сплачувалась боржником взагалі, не оплачувались відсотки за користування кредитом, нараховувалась пеня та штрафи.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»), зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року . Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 встановлено, що для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23 січня 2018 року № 61-154 св 18.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису не був доданий повний пакет документів, передбачений пунктом 2 Переліку - не поданий оригінал кредитного договору.

Нотаріусом не встановлено безспірність заборгованості за кредитним договором та порушені вимоги, передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» щодо строку звернення із заявою про вчинення виконавчих написів.

Так, судом встановлено, що відповідач 10 серпня 2017 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитом, наданим 07.10.2006.

Разом з тим, приватним нотаріусом жодним чином не було перевірено, чи звернувся відповідач із зазначеною заявою в межах строку позовної давності та чи не минуло з дня виникнення права вимоги у банку більше трьох років, враховуючи ту обставину, що вищевказані кредитні відносини між сторонами виникли у 2006 році.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. ст. 76, 77, 78-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, виходячи з наведеного, спірний виконавчий напис був виданий поза межами строку, встановленого для вчинення таких написів.

Враховуючи, що наявні у нотаріуса документи на час вчинення ним виконавчого напису не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором та стягнення провели за період поза межами встановленого законом трирічного строку з дня виникнення права вимоги, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Харківське головне регіональне управління АТ КБ «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 8424 про стягнення з ОСОБА_1 107761,72грн. (сто сям тисяч сімсот шістдесят одна гривня сімдесят дві копійки) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору при зверненні до суду в розмірі - 704,80грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості), МФО 305299, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 20 червня 2019 року.

Суддя Н.М. Токарєва