Ухвала суду № 82510075, 20.06.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г..

Справа № 644/4768/19

Провадження № 1-кп/644/701/19

20.06.2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Черняка В. Г.

за участю:

секретаря судового засідання – Красовської К.В.,

прокурора – Чечина М.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Куніцина А.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220000000057 у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду 14.06.2019 року надійшло кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

До обвинувального акту відповідно до вимог ст. 291 КПК України додано: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання обвинувального акту, реєстру. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Харкова.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не вбачається.

Прокурором в підготовче судове засідання подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, оскільки строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає, та наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України.

В клопотанні прокурор посилається на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні в якого обвинувачується ОСОБА_1 , та на наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, в клопотанні зазначено, що обвинувачений не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Захисник в підготовчому судовому засіданні просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, посилаючись на те, що у обвинуваченого двоє дітей.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав позицію захисника, зазначив, що обвинувачений має двох дітей, раніше працював, однак документів в підтвердження своїх доводів, суду не надав.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.04.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22.06.2019 року включно.

Згідно положень ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Зазначені прокурором ризики були встановлені ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу та на даний час не перестали існувати.

Зокрема, суд враховує, що підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув`язнення, він може переховуватися від суду.

Враховуючи викладене, а також, те що підозрюваний офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину пов`язаного із незаконним збутом наркотиків, з метою забезпечення гарантування його присутності під час подальшого провадження, суд приходить до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченому строку запобіжного суд, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Під час розгляду питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, є обґрунтованими, а тому заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, також враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Інших клопотань від учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого, не надійшло.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, вислухавши точку зору учасників судового провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 314-317, главою 18 КПК України суд, –

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на 01.07.2019 року о 11.30 годині.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – продовжити до 19.00 години 17 серпня 2019 року.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя: В.Г. Черняк