Рішення № 8250988, 02.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.10                                                                                 Справа № 4/5

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ о особі ВП

“Південне управління ТОВ “Луганськвода”, м. Луганськ

до Комунального підприємства «Білореченський жилофонд», с. Білоріченський Лутугінського району Луганської області

про стягнення 282208 грн. 28 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Маценко О.В.

в присутності представників:

від позивача –Нікуліна К.С., довіреність № 187 від 10.12.09;

від відповідача –Волков Д.С., довіреність № б/н від 12.01.10.

          У судовому засіданні 25.02.2010, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 02.03.2010.

          Рішення господарського суду Луганської області виноситься 02.03.2010.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водопостачання у сумі 282208 грн. 28 коп.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13.01.2010 № 19 належна назва відповідача Комунальне підприємство «Білоріченський житлофонд».

На підставі викладеного відповідачем у справі слід вважати: Комунальне підприємство «Білоріченський житлофонд».

Позивач заявою, здану до суду 02.03.10, в порядку ст.22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за надані послуги з водопостачання у сумі 277 208 грн. 28 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 21.01.2010, запереченнях від 18.02.2010 №б/н , посилаючись зокрема на те, що позивачем складений акт № 7 від 24.06.2009 та рахунок № 313276 на суму 92378 грн. 16 коп. з урахуванням «кв.Комсомолець», але такий об’єкт на балансі відповідача відсутній, вичерпний перелік об’єктів та водомірів визначений у «Паспорті водного господарства», та з інших підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення. Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 277 208 грн. 28 коп.

Новою ціною позову (з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 277 208 грн. 28 коп.

Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу “Південне управління ТОВ “Луганськвода”/позивачем/ (далі- Постачальник) та відповідачем –Комунального підприємства «Білоріченський житлофонд»

/відповідачем/ (далі- Споживач) було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 370/1 від 01.04.2009 з додатковою угодою до нього (далі –Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується постачати Споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а Споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови даного договору (п. 1.1 Договору).

Кількість води, що подається Постачальником та використовується Споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1. Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору, кількість стічних вод, які надходять від Споживача визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –по кількості води, наданої Споживачу з мережі водопостачання, При наявності у Споживача власних джерел водопостачання, а також якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, Споживач зобов’язаний у термін, погоджений з Постачальником, встановити

на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) Споживача на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора.

Зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води та об’єму прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком. Споживач повинен сприяти представникам Постачальника та забезпечити їх безпеку при виконанні цих робіт (п.5.4. Договору).

Споживач оплачує за надані послуги щотижня, рівними частками. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, Споживач робить на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання (п.6.2. Договору).

За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення (п.8.1. Договору).

У період з 01.04.2009 по 15.12.2009 відповідачем було отримано послуги з водопостачання та водовідведення 246390м3. Позивачем було надано відповідачу груп-рахунки за спірний період (а.с.12-17). Проте надані рахунки було оплачено частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях.

Оскільки відповідача умови договору не виконав, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 277 208 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт укладення між сторонами у справі договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 370/1 від 01.04.2009, підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 01.04.2009 по 15.12.2009 відповідачем було отримано послуги з водопостачання та водовідведення. Позивачем було надано відповідачу груп-рахунки за спірний період (а.с.12-17). Відповідачем було проведено не в повному обсязі, що підтверджено наданим позивачем розгорнутим розрахунком. Таким чином, відповідачем не було сплачено послуги з водопостачання та водовідведення на дані у спірний період у сумі 277 208 грн. 28 коп.(з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог).

Як вбачається, позивачем складений акт №7 від 24 червня 2009 року та рахунок №313276 від 24.06.2009 на суму 92 378,16 грн.(з ПДВ) з урахуванням об’єкту «кв. Комсомолець», але такий об'єкт на балансі КП «Білоріченський житлофонд»відсутній, вичерпний перелік об'єктів та водомірів визначений у «Паспорті водного господарства»(а.с.63,64).

Згідно Паспорту водного господарства Комунального господарства «Білоріченський житлофонд», затверджений керівником підприємства відповідача 08.10.2009. (додаток № 1 до договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 370/1 від 01.04.2009) об’єкт «кв. Комсомолець»відсутній (а.с.35-36,59-62). На останній сторінці Договору вказано: «ДОДАТОК 1 - Паспорт водного господарства «Споживача», узгоджений сторонами».

Також, згідно п. 10.2.договору, умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладенням додаткової письмової угоди, але по об'єкту «п. Комсомолець» додаткових письмових угод не укладалося.

Судом встановлено, що водопровідні лінії по вул. Шкільная, смт.Білоріченський, «п.Комсомолец», «кв.Комсомолець»на балансі КП «Білоріченський житлофонд»(відповідача у справі) не знаходяться., так, акти про подання питної води від 18.06.2009 та 23.06.2009 підписані відповідачем із запереченнями, тому у рахунку № 313276 від 24.06 2009 позивачем зайве нараховано відповідачу 7776 м. куб води на суму 19595,52 грн.

Відповідачем надані докази, що станом на 28.10.2009 водопровідна лінія на кв. Ювілейний була законсервована, тобто знаходилась у неробочому стані, що підтверджується показниками лічильника, які з попередньої перевірки не змінилися. Відповідачу 17.11.2009 був виписаний груп –рахунок № 313276 на суму 151 819, 92 грн. з урахуванням 45 360 м.куб. води, яка не подавалися до об'єкту розташованому на кв. Ювілейний, а була вирахувана позивачем по діаметру труби. ( а.с 17).

Як вбачається, Акт № 115 від 28.10.2009, наданий представником позивача у якості доказу щодо проведення обстеження водопровідних мереж відповідача по вул. Фабричній, відповідно до якого відповідачу був виставлений груп –рахунок № 313276 від 17.11.2009 на суму 151 819, 92 грн., судом не приймається, оскільки у вказаному акті зазначено вул. Фабрична, яка не знаходиться на балансі підприємства відповідача.

У Акті № 115 від 28.10.2009 позивачем зазначено, що пломби на водомірі не пошкоджені, але у доданих до матеріалів справи представником позивача фотокартках , не можливо встановити який саме водопровід і коли було сфотографовано та наявність чи відсутність на них пломб.

Після пред’явлення позивачем позову до суду, відповідачем проведено оплату за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно платіжних доручень №325 від 28.12.2009 на суму 3000 грн. 00 коп. та № 1 від 30.12.2009 на суму 47879 грн. 00 коп., всього на загальну суму 50879 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин, провадження по справі в частині стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 50879 грн. 00 коп. підлягає припиненню, на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Сума заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню за договором на послуги з водопостачання та водовідведення № 370/1 від 01.04.2009 за період з 01.04.2009 по 15.12.2009 на загальну суму 92426 грн. 56 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача.

У задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 133902грн. 72 коп. слід відмовити.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 133902грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 133902грн. 72 коп. тому, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведенню у сумі 133902грн. 72 коп., слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором на послуги з водопостачання та водовідведення № 370/1 від 01.04.2009 за період 01.04.2009 по 15.12.2009 на загальну суму 92426 грн. 56 коп. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення та стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 02.03.2010 за згодою представників судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526,530,610 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Білоріченський житлофонд», с. Білоріченський Лутугинського району Луганської області, вул. Леніна,14, код ЄДРПОУ 20178026 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 в особі відокремленого підрозділу “Південне управління ТОВ “Луганськвода”, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 96а, код ЄДРПОУ 35937046, заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 92426 грн. 56 коп., державне мито у сумі 924 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 122 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 09.03.2010 року.

Суддя Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева