Рішення № 82508721, 20.06.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №627/1036/17 Провадження № 2-о/613/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

присяжних Курочки В.М., Дегтяр О.І.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 627/1036/17, пров. № 2-о/613/2/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання громадянина безвісно відсутнім,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить: визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.

Свою заяву мотивує тим, що в травні 2014 року її колишній чоловік ОСОБА_2 , поїхав з дому заради працевлаштування в іншому місті, з того часу відомостей від нього немає, він не зв`язувався з нею жодним способом. Від спільного проживання з ОСОБА_2 у них є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2004 року ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Про наявність рухомого чи нерухомого майна, яке б могло належати ОСОБА_2 , їй не відомо, а тому вжити заходів щодо опіки над майном особи немає необхідності. Вона неодноразово телефонувала родичам останнього, проте вони не надали жодних відомостей щодо місцезнаходження її колишнього чоловіка, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даною заявою. Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім їй необхідно для того, щоб їх спільна дитина мала змогу виїхати за кордон, оскільки для цього необхідна згода другого з батьків або рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутнім.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити. Пояснила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її колишній чоловік, з яким вони одружились у 1989 році, а розірвали шлюб у 2006 році, проте до 2014 року продовжували проживати разом, вели спільне господарство, виховували синів. Крім того, вказала, що в період з 1989 року по 2005 рік, вони тривалий час не проживали разом, чоловік від`їздив у Росію. Зазначила, що ОСОБА_2 - громадянин Росії, родом він з Краснодарського краю станиця Георгівська . За час спільного проживання чоловік офіційно ніде не працював, у травні 2014 року йому запропонували роботу у м. Харкові, більше вона не мала з ним зв`язку, оскільки телефону у ОСОБА_2 не було. До поліції, з приводу зникнення колишнього чоловіка, офіційно заявниця не зверталась, його родичам також не відомо його місцезнаходження. Вказала, що підстав вважати ОСОБА_2 таким, що загинув у неї немає. Пояснила, що визнання колишнього чоловіка безвісно відсутнім їй необхідно для того, щоб молодший син, який на даний час неповнолітній, міг виїхати за кордон, крім того ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі, що належить їй, тому вона не може оформити субсидію.

Заінтересована особа представник Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області Белоцький О. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення, відповідно до змісту яких вбачається, що районній державній адміністрації невідомі обставини зникнення, перебування ОСОБА_2 . При цьому, у структурі районної державної адміністрації відсутній структурний підрозділ, на якого можна було б покласти функції опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Рішення просив прийняти на розсуд суду за наявними матеріалами справи.

Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до слідуючого.

Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 78, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09 грудня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції Харківської області.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 10 січня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції Харківської області, 10 січня 2006 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис 01.

Відповідно до Акту депутата виборчого округа № 12 Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області від 30 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 , 1967 року народження проживає зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів сусідів ОСОБА_2 зареєстрований, проте з 2014 року не проживає та не приймає участі у вихованні свого сина. Даний акт посвідчено підписами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Як вбачається з довідки Виборчого управління житлово-комунального господарства Краснокутського району Харківської області про місце проживання та склад сім,ї № 522 від 23 жовтня 2017 року, в житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 постійно проживає троє членів сім,ї: ОСОБА_1 , її син ОСОБА_3 , 2005 року народження та колишній чоловік ОСОБА_2 , 1968 року народження.

Відповідно до відповіді Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06 лютого 2019 року на запит Богодухівського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року, підтверджено наявність актового запису про шлюб № 949 від 29 липня 1989 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений Дзержинським районним у місті Харкові в/ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області.

Як вбачається з відповіді Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 25 квітня 2019 року на запит Богодухівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2019 року, щодо наявних актових записів: про реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу (№ 01 від 10 січня 2006 року), про смерть, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 2004 року по теперішній час, у відділі відсутній актовий запис про смерть ОСОБА_2 , 1968 року народження на території Харківської області, перевірку проведено з 01 січня 2004 року.

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетинання Державного кордону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 січня 2014 року по теперішній час.

Згідно відомостей наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08 квітня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 квітня 2017 року о 23.40 год. на пункті пропуску Гоптівка перетнув кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦК України, що у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно ч. 3 ст. 43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд зазначає, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно змісту ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім не підлягає задоволенню, так як заявницею не зазначено обставин, що підтверджують безвісну відсутність її колишнього чоловіка, оскільки як видно з відомостей наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 квітня 2017 року перетнув кордон України, крім того, останній є громадянином Російської Федерації, заявниці, згідно її пояснень наданих в судовому засіданні, відоме можливе місце його перебування на території Російської Федерації. Також, як зазначалось заявницею у судовому засіданні, колишній чоловік вже, залишав сім`ю, в період коли вони перебували у офіційному шлюбі, та тривалий час проживав в Росії. Тобто відомості зазначені у заяві, а саме те що ОСОБА_2 залишив домівку у травні 2014 року, та є всі підстави вважати його безвісно відсутнім, не знайшли своє підтвердження зібраними та дослідженими судом доказами.

Керуючись ст.. 43 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 259, 263-265, 293, 306-308, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2019 року.

Суддя

Присяжні