Рішення № 82504969, 17.05.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14182/18

Провадження № 2/369/297/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

за участі

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 21 серпня 2014 року вона надала відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 дол. США за надання дозволу та здійснення заходів з підключення її домоволодіння до мереж енергопостачання, а саме до ЩТП 10/04кт. Про що відповідач написав розписку. Але відповідач не є суб`єктом підприємницької діяльності, що має право надавати послуги з підключення будинків до мереж електропередавальної організації та отримувати кошти за надання відповідних послуг. Належним суб`єктом є ПАТ «Київобленерго». Будь-яких договорів між ними не укладалось. Під час проведення переговорів з відповідачем останній визнав неправомірність отримання коштів, та обіцяв повернути. Також вона направляла вимогу про повернення коштів у строк до 01 листопада 2018 року, але відповідач у добровільному порядку не повертає кошти.

На підставі ст.ст. 11, 261, 177, 202, 509, 526, 527, 1046, 1047, 1212 ЦК України просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 5000 дол. США; судові витрати покласти на відповідача.

Не погоджуючись з позовом, ОСОБА_4 подав відзив на позов. Вказав, що ним жодного разу не визнавалась обставина безпідставності отримання коштів та повернення їх. Жодних досудових вимог від позивачка не отримував, оскільки перебував за кордоном. Зазначив, що у липні 2012 року ОСОБА_5 придбав земельну ділянку та побудував будинок, який необхідно було підключити до мереж електропостачання. Тому ним було запроектовано, установлено трансформатну підстанцію та укладено договір з ПАТ «АЕС Київобленерго» на оперативне обслуговування електрообладнання та ліній електропередачі. У 2014 році до нього звернулась ОСОБА_1 з проханням підключити її будинковолодіння до трансформаторної підстанції ОСОБА_5 . Він узгодив дану обставину з ОСОБА_5 , погоджено вартість такого підключення. Його повноваження на виконання таких дій та отримання коштів підтверджується довіреністю від 07 червня 2012 року. Позивачка погодилась, сплатила кошти та протягом 4 років користувалась електроенергією. Жодних невдоволень не виникало. Подана розписка не містить необхідні вимоги, зокрема відсутні свідки, дані щодо ідентифікації осіб, не виражено суму отриманих коштів у грошовому гривневому еквіваленті. Вимоги вважав безпідставними та необґрунтованими. Просив відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 21 серпня 2014 року ОСОБА_4 отримав грошові кошти в розмірі 5000 дол. США за підключення до ТП від ОСОБА_6

У розписці вказано: «Я, ОСОБА_4 , уповноважений від імені ОСОБА_7 згідно довіреності даю дозвіл на підключення до ЩТП ОСОБА_1, мощность 10 квт в безстрокове користування».

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Частиною 2 ст.1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.536 цього Кодексу).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч.1 ст.536 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що 07 червня 2012 року ОСОБА_5 видав довіреність на ОСОБА_4 . Даною довіреності відповідачу визначено коло повноважень на представлення інтересів щодо будівництва, оформлення правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку.

У відзиві ОСОБА_4 вказав, що на підставі цієї довіреності він мав право розпоряджатись та надавати дозволи на підключення. Разом тим, таких повноважень дана довіреність не містить. Відсутні в матеріалах справи і підтвердження щодо передання коштів іншій особі. Тому посилання відповідача на дану обставину суд до уваги не бере.

Щодо посилання відповідача на грошову одиницю.

За ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При вирішенні справи суд також враховує правову позицію Верховного Суду України у справі за N 6-284цс17. Так, згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оцінюючи подані докази в сукупності суд вважає, що позивачем надано докази, що підтверджують відсутності будь-яких правових підстав для отримання коштів. Тому позовні вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі 131 714,56 грн. підлягають до задоволення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.

При подачі позову позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1317,14 грн., які підлягають стягненню з відповідачів відповідно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1317,14 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 131 714,56 грн. (сто тридцять одна тисяча сімсот чотирнадцять грн. 56 коп.) та судовий збір в розмірі 1317,14 грн. (одна тисяча триста сімнадцять грн. 14 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 травня 2019 року.

Суддя