Постанова № 82504831, 20.06.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3536/19

Провадження № 1-кс/362/1218/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Гайдука М.В.,

слідчого Волинця В.С.,

адвоката потерпілого Москаленко І.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Устенка І.О.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Волинця В.С., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Гайдуком М.В.. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України,

в с т а н о в и в:

19.06.2019 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції Волинець В.С. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 17 червня 2019 року, близько 01 години 25 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , керуючи власним технічно справним автомобілем марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Грушевського, м. Васильків, Київської області в напрямку до вулиці Соборної, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не переконався в безпеці зміни напрямку свого руху, а саме здійсненні маневру обгону, автомобіля марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_2 , за керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду в його смузі руху, порушуючи горизонтальну розмітку 1.1. (вузька суцільна лінія) розділу 34 Правил дорожнього руху України, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де в цей момент з ліва на право по ходу руху, по нерегульованому пішохідному переході рухався пішохід - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого, на зустрічній смузі руху, відбувся наїзд на вище вказаного пішохода.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді полі травми, та був доставлений до Васильківської ЦРЛ.

Таким чином, грубе порушення водієм автомобіля марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , вимог пункту 10.1 та горизонтальної розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія) розділу 34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Окрім того, ОСОБА_1 , 17 червня 2019 року, близько 01 години 25 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи, що вищевказаними протиправними діями поставив потерпілого ОСОБА_3 у небезпечний для життя стан, нехтуючи обов`язком піклуватися про потерпілого, не надав останньому першої медичної допомоги, не викликав швидку медичну допомогу та зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, тим самим завідомо залишив ОСОБА_3 , який перебував у безпорадному стані, а саме лежав на асфальтованому покритті вулиці Грушевського в. м. Василькові, Київської області, внаслідок втрати свідомості і отримання тілесних ушкоджень від наїзду автомобілем марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що є небезпечними для життя в момент заподіяння та був позбавлений можливості до самозбереження, без допомоги.

Після скоєння вищевказаних подій, не з`ясувавши у якому стані перебуває потерпілий, ОСОБА_1 з місця вчинення дрожньо-транспортної пригоди зник.

Згідно довідки Васильківської ЦРЛ № 28 від 17.06.2019 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми.

Підозра ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події та схемою до нього, протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчим в клопотанні вказано, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, щоЯрмак В .С. , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просив його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та може незаконно впливати на свідків, потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий підтримав заявлене клопотання, вказуючи на те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Реальним є ризик того, що підозрювана переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, існує реальний ризик залишення ним території Васильківського району з метою переховуватися від органів розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні оскільки, кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті свідків. Враховуючи, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на вказаних осіб з метою зміни їх показів. Застосування домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_1 є неможливим, оскільки перебуваючи на волі останній може незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні шляхом залякування останніх. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню унеможливлює застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Представник потерпілого - Москаленко І.О., просив клопотання задовольнити, оскільки підозрюваний покинув місця ДТП, автомобіль вилучений не за місцем проживання, а тому є всі підстави вважати, що підозрюваний діяв умисно. Також підтвердив той факт, що родичі підозрюваного надавали матеріальну допомогу потерпілим, але ні достатню для лікування ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити та застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід ніж взяття під варту, оскільки він сам з`явився до поліції, віддав машину, щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні, сприяє досудовому слідству, буде постійно допомагати потерпілому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - Устенко І.О. просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, заявлені слідчим та прокурором ризики є надуманими та не підтверджені доказами. Також відсутні докази того, що його підзахисний може впливати на свідків та потерпілих та може переховуватися від досудового слідства та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки його підзахисний сам з`явився до поліції, надає послідовні покази, які збігаються із показами свідків, вину визнає, в скоєному щиро розкаюється, активно сприяє розкриттю злочину.

При цьому, захисник просив звернути увагу на дані про особу його підзахисного, який має родину, проживає разом з батьками, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, постійне місце роботи в фірмі ТОВ «Еліт Коттеж Компані», де також характеризується позитивно. Крім того, його родина, як дізналася про вчинене, одразу почала надавати допомогу потерпілим і збирається постійно допомагати потерпілому.

Також слідчим та прокурором необгрунтована можливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, тому буде доцільним застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, якій на його думку буде достатніми на даній стадії досудового розслідування запобіжним заходом.

Крім того, зазначив, що досудовим слідством із самого початку було порушено вимоги ст. 208 КПК, щодо затримання його підзахисного., оскільки підстав затримання передбачених ст. 208 КПК України у досудового слідства були відсутні.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника потерпілого, пояснення підозрюваного його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12019110140000845 від 17.06.2019 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному 19.06.2019 року, о 11 год. 00 хв. та захиснику 19.06.2019 року о 11 год. 05 хв. приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 17.06.2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140000845 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_3 , тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості та за ч.1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан (а.с. 5-6).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.06.2019 р., 18 червня 2019 року, о 09 годині 40 хвилин, (фактичний час затримання) за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, 1 - (фактичне місце затримання) в службовому кабінеті № 41 Васильківського ВП ГУ НП в Київській області, що розташований по вул. Покровська,1, в м. Василькові, Київська область в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 (а.с.22-24).

18.06.2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_3 , тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, а саме:завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан в присутності захисника Устенка І.О. (а.с.25-28).

Щодо обґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, зокрема, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , протоколи допиту самого підозрюваного ОСОБА_1 (а.с.13-19, 29-31), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.06.2019 року, протоколом огляду місця події від 18.06.2019 року (а.с.32-33).

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження; 5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3)вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числінаявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченогопостійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1ст. 135 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі визнання його винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України - позбавлення волі на строк до 8 років; його вік, стан здоров`я, якій з його слів є задовільний; міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він неодружений, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, має постійне місце роботи в фірмі ТОВ «Еліт Коттеж Компані», де також характеризується позитивно, те, що він раніше не судимий; враховуючи його молодий вік, відсутність у нього утриманців, не одруженого, що підтверджується матеріалами досудового розслідування, тому слідчий суддя вважає, що під важкістю відповідальності, підозрюваний може зникнути від органів досудового розслідування, а також може незаконно впливати на свідків, у даному ж кримінальному провадженні, доказів в спростування вказаного захисником слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, а також враховуючи суспільний резонанс справи, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу. Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Волинця В.С., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Гайдуком М.В.. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України- задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василькова, Київської області, українця, громадянина України, що має незакінчену вищу освіту, працюючого водієм ТОВ «ЕЛІТ КОТТЕДЖ КОМПАНІ», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді триманні під вартоюв Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції строком на шістдесят днів, а саме до 16 серпня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Устенка І . О. - відмовити.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок №37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Г.М. Лебідь-Гавенко