Ухвала суду № 82504168, 13.06.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4287/19

2-з/357/148/19

У Х В А Л А

13 червня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л. М. розглянувши заяву представника позивачів адвоката Гули Сергія Євгеновича про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним. Позивачі просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , скасувати запис про право власності № 28433446 щодо реєстрації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 ..

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 17 липня 2019 року о 14:00 год..

12 червня 2019 року канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивачів адвоката Гули С.Є. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Заява мотивована тим, що 11 квітня 2019 року представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вдерлися в спірну квартиру АДРЕСА_1 , намагаючись її переобладнати та ремонтувати з метою подальшого продажу. На думку представника позивачів адвоката Гули ОСОБА_5 .Є., в майбутньому виникне ситуація, коли позивачам буде ускладнено або унеможливлено користуватися своїм майном та відновлювати свої права.

Оглянувши подану заяву суд вказує на таке.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

За змістом ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, виходячи з доказів наданих заявником на підтвердження заявлених вимог, суд вказує на таке.

Забезпечення позову — це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Разом з тим, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком, суду, тому для застосування таких заходів законодавець покладає на позивача низку процесуальних обов`язків, неналежне виконання яких виключає можливість застосування судом відповідних заходів.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, на представника позивача покладено обов`язок довести ту обставину, що невжиття визначених у заві заходів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Між сторонами існує спір щодо дійсності правочину з купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . При цьому, відсутність заборони на відчуження спірного майна до вирішення справи по суті заявлених вимог може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд вважає, що з метою забезпечення балансу прав усіх учасників судового процесу, доцільно та необхідно забезпечити позов у запропонований позивачем спосіб.

Вирішуючи питання про необхідність зустрічного забезпечення, суд вказує на таке.

Зустрічне забезпечення – по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків (частина 1 статті 154 ЦПК України).

Суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. Вирішення питання про зустрічне забезпечення має диспозитивний характер.

Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій наведено випадки, коли суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення.

Так, відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 .

Суд не володіє доказами того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачам, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В зв`язку з цим, судом не встановлено обставини, які є обов`язковими для застосовування зустрічного забезпечення, тому його застосування є недоцільним.

Враховуючи встановлені обставини, подана заява підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.149 -154 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивачів адвоката Гули Сергія Євгеновича про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2018 року, серія та номер: 3-3270, посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської держаної нотаріальної контори Приймак А.П.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ., інші відомості суду невідомі;

Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , інші відомості суду невідомі;

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , інші відомості суду не відомі.

Боржник: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 , інші відомості суду не відомі.

Ухвала є виконавчим документом.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена, що не зупиняє її виконання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяЛ. М. Кошель