Вирок № 82503911, 20.06.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9108/14-к

Провадження № 1-кп/344/438/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Болюк І.І.,

з участю: секретаря судового засідання Андрусяк М.С.,

прокурора Манелюк І.В.,

захисників Вороняка В.А., Вороняка І.В.,

представника потерпілого Гусака М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше судимого:

03.10.2011 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.02.2013 року до трьох років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки; ухвалою Рожнятіського районного суду Івано-Франківської області від 01.04.2016 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано;

08.12.2015 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , маючи тимчасовий доступ до користування автомобілем марки «АUDI А4», номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності його батьку ОСОБА_2 , переслідуючи мету, заволодіти чужим майном шляхом обману, із метою реалізації свого злочинного наміру, виставив оголошення в мережі Інтернет на порталі «АVТОRIA.uа» про продаж вищевказаного автомобіля.

В подальшому, до ОСОБА_1 з приводу купівлі даного автомобіля звернувся потерпілий ОСОБА_3 , з яким останній не маючи жодних повноважень щодо розпоряджання майном свого батька, уклав «мниму» угоду, за що отримав грошові кошти в сумі 48000 грн. Однак, під час продажу автомобіля марки «АUDI А4», номер кузова НОМЕР_2 , реалізовуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , шляхом обману, що виразився у приховуванні від потерпілого ще одного комплекту ключів від вказаного автомобіля, передав йому дублікат ключа, не повідомивши останнього про наявність ще одного ключа, який ОСОБА_1 залишив собі.

05 вересня 2013 року обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, користуючись тим, що у нього в наявності є ще один комплект ключів, заволодів вищевказаним автомобілем та в подальшому з місця події втік. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди в розмірі 48000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене, відповідно до викладеного та пояснив, що автомобіль марки «АUDI А4» батько повністю передав йому у користування. В подальшому він виставив оголошення в мережі Інтернет на порталі «АVТОRIA.uа» про продаж вказаного автомобіля та продав його потерпілому ОСОБА_3 за усною домовленістю, за що отримав грошові кошти в сумі 48000 грн. 05.09.2013 року, за допомогою ще одного комплекта ключів, які він при продажі автомобіля залишив собі, незаконно заволодів вказаним автомобілем, який знаходився на вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську. Усвідомлює, що своїми діями вчинив злочин, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, просить суворо його не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, уникав відбуття покарання за попереднім вироком та переховувався від суду по даному кримінальному провадженню, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не працює, молодий вік обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.

Окрім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 року, яким його було засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, покарання йому слід призначити за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України.

Разом із тим, даний злочин обвинуваченим вчинено також після постановлення, але до повного відбуття вироку Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2011 року, яким його засуджено за ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.02.2013 року до трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, а ухвалою Рожнятіського районного суду Івано-Франківської області від 01.04.2016 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано. А тому, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вказаним вироком та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків.

При призначенні покарання судом також враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 29.08.2018 року в справі №663/535/17 щодо зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання, зокрема, згідно пункту 104 Постанови, якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII, як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 даний злочин вчинив 05 вересня 2013 року, тобто до прийняття Закону №838-VIII, у строк попереднього ув`язнення йому слід зарахувати термін перебування під вартою в слідчому ізоляторі м.Праги (Республіка Чехія) в процесі здійснення процедури екстрадиційного арешту, а також перебування під вартою по даному кримінальному провадженню з моменту затримання - з 19.11.2017 року до закінчення терміну дії запобіжного заходу, згідно ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 17.10.2018 року, із розрахунку відповідно до вимог ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 слід залишити без розгляду, оскільки згідно його розписки від 25.05.2018 року (а.с.20 том 5) заподіяну шкоду йому відшкодавано в повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим - за вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 року остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2011 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - з 19.11.2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання перебування обвинуваченого під вартою в слідчому ізоляторі м.Праги (Республіка Чехія) в процесі здійснення процедури екстрадиційного арешту з 17 квітня 2012 року по 31 липня 2012 року та з 12.05.2015 року по 19.06.2015 року, а також перебування під вартою по даному кримінальному провадженню з моменту затримання - з 19.11.2017 року до закінчення терміну дії запобіжного заходу згідно ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 17.10.2018 року - до 15 грудня 2018 року із розрахунку, що відповідно до вимог ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року), один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання - частково відбуте покарання за вироками Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 року та від 03.10.2011 року.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 35240 гривень, відповідно до квитанції №N1CFB42884 від 12.01.2018 року, повернути заставодавцю ОСОБА_4 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Речові докази:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.77 том 2), номерні знаки (а.с.80 том 2) - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон (а.с.205 том 2), сім-карту оператора мобільного зв`язку "МТС" (а.с.208 том 2) та сім-карту оператора мобільного зв`язку "Київстар" (а.с.211 том 2) - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1149 (тисячу сто сорок дев`ять) гривень 48 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя І.І.Болюк