Рішення № 82502835, 28.05.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3403/17

провадження №2/216/817/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М. В.

за участю:

секретаря судового засідання Клименко О.В.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-ВЕЛЕС" про визнання договору недійсним, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-ВЕЛЕС" про визнання договору недійсним. Заяву обгрунтовано наступним: 26 травня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» з питанням про отримання кредиту для перекредитування раніше отриманого кредиту. Співробітниками ТОВ «КА-ВЕЛЕС» були надані гр. ОСОБА_1 роз`яснення, щодо необхідності укладення договору про надання послуг з надання консультативно-інформаційних послуг. Для отримання вищевказаних послуг клієнт мав письмово звернутися з письмовою заявкою з зазначенням власних анкетних даних та інших даних. На питання ОСОБА_1 скільки взагалі вона повинна буде сплатити ТОВ «КА- ВЕЛЕС» винагороди за виконану роботу, співробітники завірили, що дана послуга коштує тільки 600 грн. Після погодження умов, між ОСОБА_1 та ТОВ «КА-ВЕЛЕС» був укладений договір про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року. П.п. 2.5 та 4.1 договору і тарифами за Додатком №1 до договору передбачено, що ОСОБА_1 повинна сплатити ТОВ «КА-ВЕЛЕС» 600 грн. за початкову консультацію та отриману оперативну інформацію. Дана сума була одразу сплачена ОСОБА_1 ТОВ «КА-ВЕЛЕС». 26 травня 2016 року отримавши консультативні послуги від ТОВ «КА ВЕЛЕС» гр. ОСОБА_1 був підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт. Після чого на протязі 25 - 30 травня 2016 року співробітники ТОВ «КА-ВЕЛЕС» під приводом виконання умов договору возили позивача до різних банків та магазинів типа: «Ельдорадо», «Р.Техно» та іншіх, з метою укладення договору кредиту. При кожному візиті до банку та магазинів співробітники ТОВ «КА-ВЕЛЕС» брали в неї кредитну картку, начебто для її активації та проведення банківських операцій. Після кожної такої операції просили частину отриманих коштів віддавати їм, щоб вони могли оформити кредит для отримання нею 26 000 грн. Засумнівавшись в законності їхніх дії, ОСОБА_1 звернулася до банку до якого її привозили з метою з`ясувати, що саме вона підписувала та за що з кредитних карток були списані кошти. В результаті чого ОСОБА_1 дізналася, що у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір. Під час поїздок до магазинів та банку співробітники ТОВ «КА-ВЕЛЕС» на протязі 25 - 30 травня 2016 року обманним шляхом заволоділи грошовими коштами які були отримані ОСОБА_1 в якості кредиту на загальну суму 7663,01 грн. Після чого ОСОБА_1 звернулася до керівництва ТОВ «КА-ВЕЛЕС» з проханням повернути отримані ними кошти, щоб вона змогла їх повернути до банку так як хоче відмовитися від кредитного договору. Але в її адресу стали надходити погрози та образи від керівництва ТОВ «КА-ВЕЛЕС», внаслідок чого вона була змушена викликати співробітників поліції. Оскільки ОСОБА_1 вважала, що в діях ТОВ «КА-ВЕЛЕС» є склад кримінального правопорушення передбаченого ст.190 КК України вона зверталася до Центрально-Міського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГНУП в Дніпропетровській області та Криворізької місцевої прокуратури №3 с заявами про скоєння кримінального правопорушення. Однак позивачу було відмовлено у відкритті кримінального провадження так як в діях ТОВ «КА-ВЕЛЕС» на думку Центрально-Міського відділення поліції Криворізького відділу поліції немає складу кримінального правопорушення, є тільки цивільно-правові відносини. Вважає, що договір між ОСОБА_1 та ТОВ «КА-ВЕЛЕС» про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року був укладений з порушенням вимог цивільного законодавства. Під час укладання договору для ознайомлення позивачу був наданий його неякісний примірник, де майже нічого не було можливо прочитати. Тобто вона підписувала договір повністю не усвідомлюючи його умови та наслідки у разі його не виконання. Пояснення працівників ТОВ «КА-ВЕЛЕС» щодо умов договору вона також не могла повноцінно почути так як в неї мається захворювання слуху. Крім того незаконними діями ТОВ «КА-ВЕЛЕС» позивачці ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки та моральна шкода, так внаслідок незаконно отриманих коштів ТОВ «КА-ВЕЛЕС» завдало їй матеріальних збитків в сумі 7663,01 грн., тепер ОСОБА_1 повинна сплачувати відсотки за користування кредитом, що станом на 01 серпня 2017 року становить 3900 грн. Всього матеріальні збитки становлять (7663,01 грн. + 3900 грн.) Х 2 = 23126,02 грн. Також діями ТОВ «КА-ВЕЛЕС» ОСОБА_1 була завдана моральна шкода. Після того як ОСОБА_1 дізналася, що з її кредитної картки були зняти кошти, вона отримала стрес. Вона є інвалідом 2 групи та отримує мізерну пенсію, тому завдані їй матеріальні збитки є непомірно великими для неї. Тепер вона повинна сплачувати тіло кредиту та відсотки по ньому, відмовляючи собі в ліках та їжі. Внаслідок чого в неї погіршився стан здоров`я, погіршився сон, стосунки з рідними та близькими, так як внаслідок пережитого стресу вона стала дратівлива. Моральні страждання ОСОБА_1 тривають до теперішнього часу оскільки відсотки за кредитом постійно ростуть Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює у 5000 грн. Просить суд винести рішення, яким визнати недійсним договір про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» та ОСОБА_1 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» на користь ОСОБА_1 завдані збитки в сумі 23126,02 грн., стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує частково, відмовляється від стягнення збитків та моральної шкоди, але наполягає на задоволенні позову в частині визнання недійсним договору про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» та ОСОБА_1 . Не проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача ТОВ «КА-ВЕЛЕС» в судове засідання не з`явився, судові повістки направлені за адресою зазначеною в позовній заяві не отримують, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надали суду жодної заяви або клопотання, відзиву на позов. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд визнає неповажною неявку відповідача та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення уточненого позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 травня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до товариство з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» з питанням про отримання кредиту для перекредитування раніше отриманого кредиту. Співробітниками ТОВ «КА-ВЕЛЕС» були надані гр. ОСОБА_1 роз`яснення, щодо необхідності укладення договору про надання послуг з надання консультативно-інформаційних послуг. Для отримання вищевказаних послуг клієнт мав письмово звернутися з письмовою заявкою з зазначенням власних анкетних даних та іншими даними. На питання ОСОБА_1 скільки в загалі вона повинна буде сплатити ТОВ «КА-ВЕЛЕС» винагороди за виконану роботу, співробітники завірили, що дана послуга коштує тільки 600 грн. Після погодження умов, між ОСОБА_1 та ТОВ «КА-ВЕЛЕС» був укладений договір про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року. П.п. 2.5 та 4.1 договору і тарифами за Додатком №1 до договору передбачено, що ОСОБА_1 повинна сплатити ТОВ «КА ВЕЛЕС» 600 грн. за початкову консультацію та отриману оперативну інформацію (а.с.13). Дана сума була одразу сплачена ОСОБА_1 ТОВ «КА-ВЕЛЕС» та у той же день 26 травня 2016 року отримавши консультативні послуги від ТОВ «КА ВЕЛЕС» гр. ОСОБА_1 був підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт. Після чого на протязі 25 - 30 травня 2016 року співробітники ТОВ «КА ВЕЛЕС» під приводом виконання умов договору возили її до магазину «Ельдорадо», «Р.Техно» та інші, з метою укладення договору кредиту. При кожному візиті до банку та магазинів співробітники ТОВ «КА-ВЕЛЕС» брали в неї кредитну картку, начебто для її активації та проведення банківських операцій. Після кожної такої операції просили частину отриманих коштів віддавати їм, щоб вони могли оформити кредит для отримання нею 26 000 грн. Засумнівавшись в законності їхніх дії ОСОБА_1 звернулася до банку до якого її привозили з метою з`ясувати, що саме вона підписувала та за що з кредитних карток були списані кошти. В результаті чого ОСОБА_1 дізналася, що у відділенні ПАТ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір. Під час поїздок до магазинів та банку співробітники ТОВ «КА-ВЕЛЕС» на протязі 25 - 30 травня 2016 року обманним шляхом заволоділи грошовими коштами які були отримані ОСОБА_1 в якості кредиту на загальну суму 7663,01 грн. (а.с.14-21) Після чого ОСОБА_1 звернулася до керівництва ТОВ «КА-ВЕЛЕС» з проханням повернути отримані ними кошти, щоб вона змогла їх повернути до банку так як хоче відмовитися від кредитного договору. Але в її адресу стали надходити погрози та образи від керівництва ТОВ «КА-ВЕЛЕС» в наслідок чого вона була змушена викликати співробітників поліції. Оскільки ОСОБА_1 вважала, що в діях ТОВ «КА-ВЕЛЕС» є склад кримінального правопорушення передбаченого ст.190 КК України вона зверталася до Центрально-Міського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГНУП в Дніпропетровській області та Криворізької місцевої прокуратури №3 с заявами про скоєння кримінального правопорушення. Однак позивачу було відмовлено у відкритті кримінального провадження так як в діях ТОВ «КА-ВЕЛЕС» на думку Центрально-Міського відділення поліції Криворізького відділу поліції немає складу кримінального правопорушення, є тільки цивільно-правові відносини (а.с.11,12). Договір між ОСОБА_1 та ТОВ «КА-ВЕЛЕС» про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року був укладений з порушенням вимог цивільного законодавства. Під час укладання договору для ознайомлення позивачу був наданий його неякісний примірник, де майже нічого не було можливо прочитати. Тобто вона підписувала договір повністю не усвідомлюючи його умови та наслідки у разі його не виконання. Пояснення працівників ТОВ «КА-ВЕЛЕС» щодо умов договору вона також не могла повноцінно почути так як в неї мається захворювання слуху, що підтверджується медичними документами (а.с.22,23). Своїми незаконними діями ТОВ «КА-ВЕЛЕС» позивачці ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки та моральна шкода. В наслідок незаконно отриманих коштів ТОВ «КА ВЕЛЕС» завдало матеріальних збитків в сумі 7663,01 грн., також ОСОБА_1 повинна сплачувати відсотки за користування кредитом, що станом на 01 серпня 2017 року становить 3900 грн. Всього матеріальні збитки становлять (7663,01 грн. + 3900 грн.) Х 2 = 23126,02 грн. В своїй заяві до суду, поданої представником позивача 28.05.2019 року, позивач відмовилася від частки своїх позовних вимог, а саме від стягнення з відповідача матеріальних та моральних збитків.

Відповідач ТОВ «КА-ВЕЛЕС» свої зобов`язання за договором №00100213 від 26 травня 2016 року не виконав. Позивач позику не отримав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 п.2 статті 16 ЦК України передбачено що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Статтею 229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, ст. 230 ЦК України передбачені правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до частин 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом частини п`ятої цієї норми, у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір. У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму цієї статті, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Умовами договору визначено порядок розірвання договору в односторонньому порядку. Оскільки позивач, як замовник, не отримав визначену позику на придбання товару, то має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Крім того статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що положення укладеного з позивачем договору не відповідають принципам добросовісності, розумності, справедливості та рівності сторін у договорі і порушують вимоги чинного законодавства, а тому наявні передбачені законом підстави для визнання їх недійсними і застосування наслідків недійсності правочину.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, роз`яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в силу вказаних вище положень закону, укладений між сторонами договір №00100213 від 26 травня 2016 року слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Оскільки позивач є інвалідом 2 групи, то під час подання позову на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона не сплачувала судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із ухваленням суду рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 640,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 274, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст..ст. 11, 16, 203, 215, 216, 229, 230, 257, 261, 328, 334, 907 ЦК України, Закону України "Про захист прав споживачів, суд -

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю" КА-ВЕЛЕС" про визнання договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання послуг №00100213 від 26 травня 2016 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» (код ЄДРОПУ 39487107, юридична адреса: 50000, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий (раніше пр. К. Маркса), буд 32, кв. 33) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ВЕЛЕС» (код ЄДРОПУ 39487107, юридична адреса: 50000, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий (раніше пр. К. Маркса), буд 32, кв. 33) в дохід держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя: М.В. Бутенко