Ухвала суду № 82502696, 20.06.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1558/19

1-кп/215/451/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді - Лиходєдова А.В.,

за участі: секретаря - Бисової В.А.

прокурора прокуратури Дніпропетровської області - Бурчик А.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Вербицької Л.Д., Скоробогатька В.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 14.05.2019 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 28.07.2019 р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд заслухавши учасників процесу вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 26.09.2019 р., включно.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має зясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні та продовжені дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - він, обвинувачується у тому, що вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарння від 6 до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 26.09.2019 р., включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: